18 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 826/5099/18
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ЦЕНТР" до Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ЦЕНТР" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі -відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0058891410 від 14.11.2017 року та № 0058901410 від 14.11.2017 року;
- здійснити розподіл судових витрат.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі прямого зовнішньо - економічного контракту ним імпортовано в Україну різальний інструмент з комерційною назвою "Полотно для канатно - ріжучих станків - алмазний трос."
Наголошував на тому, що під час проведення митного контролю першої за зазначеним вище контрактом поставки, митним органом прийнято рішення про визначення коду товару, зокрема: 8002998000 згідно з УКЗ ЗЕД.
Разом з тим, в період з 11.09.2017 по 22.09.2017 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача, предметом якої була неправильність класифікації товару "полотно для канатно - ріжучих станків" за кодом 8202998000 згідно з УКТ ЗЕД за поданими митними деклараціями. За результатами перевірки складено акт перевірки, на підставі якого податковим органом складенні спірні податкові повідомлення рішення, які позивач вважає протиправними, з огляду на наступне.
Зверталась увага суду на те, що податковий орган в розумінні вимог митного законодавства не є органом доходів і зборів та відповідно не має прав та повноважень проводити документальну перевірку дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи, відтак і рішення та висновки наведені в них, прийнятті за результатами такої перевірки є неправомірними.
Крім того, на думку позивача, відповідач не мав права самостійно приймати рішення про правильність класифікації товару, яке стало підставою для висновків наведених у акті.
Відтак, позивач вважає, що відповідачем безпідставно зроблено висновок щодо неправильного визначення підприємством коду товару (алмазного канату) згідно з УКТ ЗЕД. Звертає увагу, що висновок контролюючого щодо віднесення товару до коду УКТ ЗЕД 6804210000 ґрунтується лише на підставі рішенні Київської митниці ДФС та не містить посилань на будь-який нормативний акт.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову зазначив, що за результатами проведення документальної невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товару «Полотно для канатно-ріжучих станків..» за кодом 8202 99 80 00 встановлено факти неправильного визначення позивачем коду УКТ ЗЕД в митних деклараціях.
Зокрема наголошував на тому, що згідно загального опису товару "Полотно для канатно-ріжучих станків: алмазний канат він відноситься до коду УКТ ЗЕД 6804210000 та підлягає обкладенню митом за ставкою 10%, що додатково підтверджується і рішенням Київської митниці ДФС.
При цьому, звертав увагу суду на те, що за результатами аналізу інформації, наявної в АСМО «Інспектор» встановлено факт відкликання Київською митницею ДФС класифікаційного рішення від 25.07.2014 № КТ-125000000-0078-2014 та прийняття класифікаційного рішення від 26.07.2017 № KT-UA125000-0108-2017, відповідно до висновків якого товар «Полотно для канатно-ріжучих станків...» має класифікуватись за кодом УКТ ЗЕД 6804 21 00 00 (ставка ввізного мита 10% від митної вартості).
Аналізом інформації, наявної в АСМО «Інспектор» встановлено, що Київською митницею ДФС при ввезенні товару «алмазний канат» прийнято рішення про визначення коду товару від 06.11.2015 № KТ-125000000-0171-2015, за яким товар подібний (аналогічний) тому, що перевіряється, класифіковано за кодом 6804 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.
Підхід щодо класифікації аналогічних товарів за кодом 6804 21 00 00 підтверджується обов'язковою тарифною інформацію (BTI) митної адміністрації країни-члену Європейського Союзу, а саме Австрії ВТІ від 14.09.2012 NєAT2012/000350.
3. Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій наведені переважно подібні аргументи, які викладенні в позовній заяві.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду справу прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
2. Ухвалою суду здійснено заміну відповідача Головного управління ДФС у м. Київ на відповідача Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
3. Ухвалами суду розгляд справи призначено в режимі відеоконференції.
4. Усною ухвалою суду закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до розгляду по суті.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. До суду подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.
2. Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.
3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Головним управлінням ДФС у м.Києві на підставі пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, наказу Головного управління ДФС у м.Києві, проведено документальну невиїзну перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гермес цент" вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товару "Полотно для канатно - ріжучих станків" за кодом 8202998000 згідно з УКТ ЗЕД за митними деклараціями: від 14.10.2014 № 125120105/2014/324013; від 06.11.2014 № 125120105/2014/326503; від 13.01.2015 № 125120105/2015/300366; від 12.03.2015 № 125120105/2015/304764; від 08.06.2015 № 125120105/2015/311234; від 27.07.2015 № 125120105/2015/3150624; від 07.09.2015 № 125120105/2015/318381; від 28.09.2015 № 125120105/2015/320161; від 16.02.2016 № 125120105/2016/303366; від 28.03.2016 № 125120105/2016/306769; від 25.05.2016 № 125120105/2016/311960; від 23.06.2016 № 125120105/2016/314279; від 13.08.2016 № 125120105/2016/319252; від 17.10.2016 № 125120105/2016/325151; від 31.10.2016 № 125120105/2016/326558; від 21.12.2016 № 125120105/2016/331796; від 16.02.2017 № 125120105/2017/303556; від 28.04.2017 № UA125100/2017/310185; від 13.05.2017 № UA125100/2017/311404; від 26.05.2017 № UA125100/2017/312701; від 16.06.2017 UA125100/2017/314336; від 03.07.2017 UA125100/2017/316224.
2. За результатами проведення перевірки податковим органом складено акт від 04.10.2017 № 1154/26-15-14-06-06/38996261, в якому зафіксовані наступні порушення, зокрема:
- Закону України "Про Митий тариф України", ОПІ 1,3 (б) та 6, частини 1 та підпункту г) пункту 5 частини 8 статті 257 МК України, що стосується неправильної класифікації товарів в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 1124106, 59 гривень;
- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 224821, 32 гривень;
Загальна суму занижених податкових зобов'язань 1348927,91 грн. (в тому числі ввізне мито 1124106,59 грн та податок на додану вартість 224821,32 грн), визначена контролюючим органом, на підставі п.11 ч. 1 ст. 347 МК України, п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, та згідно п. 2 ст. 293, ст. 298 МК України та п.п. 8 п.1 ст. 16 Податкового кодексу України повинна бути сплачена платником податків до Державного бюджету.
3. На підставі акту перевірки податковим органом 04.11.2017 року винесені податкові повідомлення рішення № 0058891410 та № 0058901410 про визначення сум грошового зобов'язання за платежами податок на додану вартість в сумі 214186,95 грн та мито з увезених на митну територію України товарі у розмірі 1070934,74 грн.
4. 26.12.2017 року у порядку адміністративного оскарження позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України (ДФС).
5. 02.02.2018 року рішенням ДФС України спірні податкові повідомлення - рішення залишенні без змін, а скарга - без задоволення.
6. Судом також встановлено, що на підставі прямого зовнішньо - економічного контракту від 18.06.2014 року № 1/06/2014 з компанією "EHWA DIAMOND IND.CO.LTD" (республіка Корея), ТОВ"Гермес Центр" імпортувало в Україну різальний інструмент з комерційною назвою "Полотно для канатно - ріжучих станків - алмазний трос,...... являє собою багатожильний сталевий трос..... з нанизаним на нього ріжучими елементами".
7. Також судом встановлено, що під час проведення митного контролю першої за цим контрактом поставки митним органом прийнято рішення про визначення коду товару від 25.07.2017 № КТ -125000000-0078-2014, згідно якого задекларований товар відповідає коду 8202998000 згідно з УКТ ЗЕД.
8. Відповідно до інформації (технічні характеристики тросової пили EBS), викладеної на сторінці 18 додатку до листа ТОВ «ГЕРМЕС ЦЕНТР» від 25.05.2017 №17/06-1 визначено, що тросова пила призначена для видобутку різноманітних типів граніту з кар'єру (у якості інструменту до канатно-ріжучих станків). Тросова пила відноситься до гнучких інструментів, оскільки несучою основою (корпусом) в неї служить гнучкий елемент - сталевий трос.
Тросова пила EBS складається з багатожильного сталевого тросу (декількох скручених гальванізованих ниток з сумарним діаметром 4,76 мм) та нанизаних на нього ріжучих елементів (перлин). Перлини - циліндричні втулки з покриттям по периферії алмазним ріжучим шаром, які розташовані за строго визначеним шагом.
Гумове покриття тросової пили захищає несучий трос від абразивного бруду та гарантує фіксоване положення циліндричних перлин, а також зменшує динамічні навантаження в процесі роботи.
Тросова пила EBS розділена на секції, що дозволяє регулювати її довжину. За необхідністю, секція може бути видалена, щоб скоротити тросову пилу. Для створення контуру, секції тросової пили з'єднуються затискачами.
9. Крім того, ТОВ «ГЕРМЕС ЦЕНТР» надано копію класифікаційного рішення Митної служби Республіки Корея, переклад якого з корейської на українську мову здійснено Бюро перекладів ДП «Інтурс-Сервіс» Генерального агентства «ІНТУРС-КИЇВ» (код 31605319), про що свідчить відповідна печатка та підпис перекладача Л. Булах.
Відповідно до інформації, викладеної у зазначеному листі, товар «Полотно для канатно-ріжучих станків...», ввезений ТОВ «ГЕРМЕС ЦЕНТР» на митну територію України за МД, перелік яких наведено у Додатку 1 до акта перевірки, що є його невід'ємною частиною, має класифікуватись за кодом 8202 99 90 00 Товарної та тарифної класифікації Республіки Корея.
10. Зі змісту листа ДФС України від 03.03.2017 N5554/7/99-99-14-04-02-17 встановлено, про необхідність класифікації товару «алмазний канат» за кодом 6804 21 00 00 згідно УКТ ЗЕД. Зазначений товар в цілях класифікації є аналогічним до товару «Полотно для канатно-ріжучих станків...», ввезених ТОВ «ГЕРМЕС ЦЕНТР» за МД, перелік яких наведено у Додатку до акта перевірки, що є його невід'ємною частиною.
11. За результатами аналізу інформації, наявної в АСМО «Інспектор» встановлено факт відкликання Київською митницею ДФС класифікаційного рішення від 25.07.2014 № КТ-125000000-0078-2014 та прийняття класифікаційного рішення від 26.07.2017 № KT-UA125000-0108-2017, відповідно до висновків якого товар «Полотно для канатно-ріжучих станків...» має класифікуватись за кодом УКТ ЗЕД 6804 21 00 00 (ставка ввізного мита 10% від митної вартості).
12. Аналізом інформації, наявної в АСМО «Інспектор» встановлено, що Київською митницею ДФС при ввезенні товару «алмазний канат» прийнято рішення про визначення коду товару від 06.11.2015 № KТ-125000000-0171-2015, за яким товар подібний (аналогічний) тому, що перевіряється, класифіковано за кодом 6804 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.
13. Згідно постанови Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року № 810/2823/17 (яка набрала законної сили, після перегляду апеляційною та касаційною інстанцією) визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної фіскальної служби України про відкликання рішення про визначення коду товару від 25 липня 2014 року № КТ-125000000-0078-2014 та рішення Київської митниці Державної фіскальної служби України про визначення коду товару від 26 липня 2017 року № КТ-UA125000-0108-2017.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Згідно із пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного Кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 246 Митного Кодексу України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За змістом частини 1 статті 248 Митного Кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина 5 статті 255 МК України).
Відповідно до частин 1 та 3 статті 345 Митного Кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Згідно із частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 351 Митного Кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
2. Разом з тим, за змістом статті 67 Митного Кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Відповідно до частин 1 - 4, 7 статті 69 Митного Кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року №584-VII, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
3. Пунктами 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
5. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Отже, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
6. В ході розгляду справи судом встановлено, що за наслідками проведеної перевірки відповідач визначив, що імпортовані позивачем товари ("Полотно для канатно-ріжучих станків: алмазний канат..." митне оформлення яких здійснювалось за митними деклараціями, повинні були бути класифіковані за кодом згідно з УКТ ЗЕД 6804 21 00 00 (Жорна, камені точильні, круги шліфувальні та аналогічні вироби без каркасу, призначені для шліфування, заточування, подрібнення, полірування, розрізування або розпилювання, камені для ручного точіння або полірування та їх частини з природного каменю, з агломерованих натуральних або штучних абразивів або з кераміки, у поєднанні з частинами з інших матеріалів або без них: - інші жорна і камені точильні, круги шліфувальні та аналогічні вироби: - з агломерованих штучних або природних алмазів), замість обраного позивачем коду 8202 99 80 00 (Пилки ручні; полотна для будь-яких пилок (включаючи полотна для поздовжнього різання, для прорізування пазів та беззубчасті полотна): - - інші: - - - для обробки інших матеріалів).
У примітці 1 до товарної групи 82 визначено, що за винятком паяльних ламп, переносних горнів, шліфувальних кругів з опорними рамами, манікюрних та педикюрних наборів та виробів товарної позиції 8209, до цієї групи включаються лише вироби з лезом, різальною кромкою, робочою поверхнею або іншою робочою частиною з: (a) недорогоцінних металів; (b) твердих сплавів або металокераміки; (c) дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння (природного, синтетичного чи реконструйованого), на підкладці з недорогоцінного металу, твердого сплаву або металокераміки; (d) абразивних матеріалів на підкладці з недорогоцінного металу, за умови, що вироби мають різальні зубці, канавки, борозни та аналогічні робочі частини з недорогоцінних металів, які зберігають свої властивості та функції після нанесення абразивних матеріалів.
Так, згідно Пояснень до товарної позиції 8202 УКТ ЗЕД до цієї товарної позиції включаються:
(А) Ручні пилки (ножівки) для деревини, металу, каменю або інших матеріалів професійного чи побутового призначення.
(В) Полотна для пилок усіх типів, для ручних пилок і для верстатів, а також для всіх матеріалів. Сюди входять: полотна для стрічкових пилок чи безперервних стрічкових пилок (наприклад, для пильних верстатів для розпилювання деревини); полотна для циркулярних пилок (включаючи полотна для пилок подовжнього різання або для прорізування пазів для використання на фрезерних верстатах); полотна для ланцюгових пилок (у вигляді ланцюгів) для рубання лісу, розпилювання дерев і т.п., зубці таких полотен часто мають вставки з карбідів металів або металокераміки; прямолінійні полотна для філенчатих пилок, шипорізних пил, слюсарних ножівок і т.п., включаючи полотна для пилок, названих "філігранними пилками" (круглі полотна з насічкою, як у напилка, але використовувані для розпилювання як полотнини лобзика); прямолінійні полотна без зубців для каменерізних пилок (беззубчасті) (ковані або оброблені механічно таким чином, щоб бути зовсім пласкими чи рифленими), за умови, що їхні кінці мають отвори або їм надана відповідна форма для кріплення; різальні диски, без зубів (диски тертя) для різання металів.
До цієї товарної позиції включаються також заготовки для виготовлення полотен пилок. Такими заготовками вважаються стрічки (штаби) (незалежно від того, нарізані вони за довжиною чи ненарізані) та диски (з центральним отвором для установлення на привідному валу), якщо на них є зубці. Ці вироби зазвичай виготовляються з високовуглецевої сталі.
Полотна пилок можуть мати нарізані зубці або приставні зубці чи сегменти (наприклад, у деяких циркулярних пилках). Зубці можуть бути виготовлені цілком з недорогоцінного металу або з недорогоцінного металу з покриттям карбідами металів алмазами (зокрема, чорними) або в деяких випадках абразивними порошками. У деяких пилках зуби можуть бути замінені алмазами або вставками з карбідів металів розташованими по окружності диска.
При цьому позбавлені зубців диски з абразивними покриттями по краю або з низкою вставок по окружності: абразивного матеріалу, не включаються до цієї товарної позиції. Такі інструменти розглядаються у товарній позиції 6804 УКТ ЗЕД.
У товарній позиції 6804 УКТ ЗЕД класифікуються жорна, камені точильні, круги шліфувальні та аналогічні вироби без каркасу, призначені для шліфування, заточування, подрібнення, полірування, розрізування або розпилювання, камені для ручного точіння або полірування та їх частини з природного каменю, з агломерованих натуральних або штучних абразивів або з кераміки, у поєднанні з частинами з інших матеріалів або без них.
Згідно з пунктом (3) пояснень до товарної позиції 6804 встановлено, що до цієї товарної позиції включаються шліфувальні круги, головки, диски, наконечники, тощо, які застосовуються у верстатах, електромеханічних або пневматичних ручних інструментах для обтісування, полірування, заточування, припасування або іноді для різання металів, каменю, скла, пластмас, кераміки, гуми, шкіри, перламутру, слонової кістки тощо.
Відповідно до вимог УКТ ЗЕД інструменти, які розглядаються у товарній позиції 68 складаються переважно з абразивних матеріалів, але і коли вони складаються з дуже невеликої абразивної головки в металевому корпусі або з серцевини чи осердя з твердого матеріалу (металу, дерева, пластмаси, пробки і т.д.) з постійно прикріпленими компактними шарами агломерованого абразиву (наприклад, різальні металеві диски тощо, з ободками або з розташованими по окружності вставками з абразивного матеріалу).
Проте, окремі абразивні інструменти не включаються до товарної позиції 6804 і розглядаються в групі 82, яка включає лише ті інструменти з різальними зубами, пазами, борознами і таке інше, що зберігають свою сутність і спосіб застосування навіть після включення в них абразивного матеріалу (тобто інструменти які, на відміну від розглянутих тут, можуть бути застосовані за призначенням, навіть якщо абразив не був використаний).
7. Відповідач у відзиві також наводив аргументи про те, що за інформацією з мереж Інтернет вбачається, що алмазні канати - вид алмазного абразивного інструменту, що застосовується в якості витратного матеріалу в алмазних канатних машинах. Різка алмазними канатами успішно застосовується для демонтажу бетонних і сталевих конструкцій, зміни і коректування розмірів і геометричних форм залізобетонних інженерних конструкцій, розпилювання природного каменю при видобуванні на кар'єрах, різання блоків.
Абразив, абразивний матеріал - це дрібнозерниста або порошкоподібна тверда речовина, що використовується для різання, полірування, шліфування, іншої обробки (як робоча частина інструменту) твердих матеріалів штучного і природного походження (металів і їх сплавів, пластиків, кераміки, мінералів, скла, дорогоцінних каменів, деревини, пластмас тощо), а також для буріння гірських порід. Абразиви бувають двох типів: природні (алмаз, корунд, сланець, пісок, кремінь, пемза) і штучні (електрокорунд, штучний алмаз та ін.).
Алмазний канат складається з абразивного матеріалу (алмазні намистини) завдяки якому здійснюється різання важких металів, а тому класифікацію даного товару слід проводити у товарній позиції 6804 згідно УКТ ЗЕД.
8. Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до інформації (технічні характеристики тросової пили EBS), викладеної на сторінці 18 додатку до листа ТОВ «ГЕРМЕС ЦЕНТР» від 25.05.2017 №17/06-1 визначено, що тросова пила призначена для видобутку різноманітних типів граніту з кар'єру (у якості інструменту до канатно-ріжучих станків). Тросова пила відноситься до гнучких інструментів, оскільки несучою основою (корпусом) в неї служить гнучкий елемент - сталевий трос.
Тросова пила EBS складається з багатожильного сталевого тросу (декількох скручених гальванізованих ниток з сумарним діаметром 4,76 мм) та нанизаних на нього ріжучих елементів (перлин). Перлини - циліндричні втулки з покриттям по периферії алмазним ріжучим шаром, які розташовані за строго визначеним шагом.
Гумове покриття тросової пили захищає несучій трос від абразивного бруду та гарантує фіксоване положення циліндричних перлин, а також зменшує динамічні навантаження в процесі роботи.
Тросова пила EBS розділена на секції, що дозволяє регулювати її довжину. За необхідністю, секція може бути видалена, щоб скоротити тросову пилу. Для створення контуру, секції тросової пили з'єднуються затискачами.
Крім того, ТОВ «ГЕРМЕС ЦЕНТР» надано копію класифікаційного рішення Митної служби Республіки Корея, переклад якого з корейської на українську мову здійснено Бюро перекладів ДП «Інтурс-Сервіс» Генерального агентства «ІНТУРС-КИЇВ» (код 31605319), про що свідчить відповідна печатка та підпис перекладача Л. Булах.
Відповідно до інформації, викладеної у зазначеному листі, товар «Полотно для канатно-ріжучих станків...», ввезений ТОВ «ГЕРМЕС ЦЕНТР» на митну територію України за МД, перелік яких наведено у Додатку 1 до акта перевірки, що є його невід'ємною частиною, має класифікуватись за кодом 8202 99 90 00 Товарної та тарифної класифікації Республіки Корея.
При цьому, позивач при визначенні коду товару керувався Митним Кодексом України, УКТ ЗЕД та Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД, крім того при попередніх ввезеннях спірних товарів їх розмитнення проводилось також за товарною групою 82 зі ставкою митних платежів 2%.
Також слід відзначити, що наведена відповідачем в акті перевірки інтерпретація товарної позиції 6804 не містить характеристик, по яким можливо зробити беззаперечний висновок, що ввезені Товариством товари відносяться саме до цієї товарної позиції, адже такий же висновок можна зробити і стосовно товарних позицій 8202 або 7212, згідно з описом товару якої, за характеристиками, ввезене позивачем полотно могло бути віднесено і до такої товарної позиції.
9. Суд бере до уваги положення частини 5 статті 69 Митного Кодексу України, згідно з якою під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачень положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо, та відзначив, що відповідачем в ході перевірки не витребовувались у Товариства будь-які додаткові документи, не проводилися дослідження та не залучалися профільні фахівці для вирішення питання правильного визначення товарної позиції, до якої міг бути віднесений ввезений товар.
При цьому, суд звертає увагу й на те, що висновки акту перевірки базуються на рішенні Київської митниці ДФС, в якому також відсутня будь-яка інформація про проведення спеціальних досліджень або залучення фахівців для правильної класифікації спірних товарів.
10. Щодо посилань відповідача на лист Державної фіскальної служби України № 5554/7/99/99/14-04/02-17 в якому зазначається про необхідність класифікації товару в цілях класифікації товару за кодом 6804210000, суд зазначає, що останній не відноситься до рішень органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей, які є обов'язковими, не оприлюднювався в установленому законом порядку (частина 7 статті 69 МК України) та носить лише рекомендаційний характер.
11. При цьому, суд відхиляє посилання позивача на відсутність нормативного обґрунтування висновків перевірки та зазначив, що оскільки відповідач при визначенні коду товару керувався Митним кодексом України, УКТ ЗЕД та Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД то посилання відповідача у акті перевірки на рішення Київської митниці не є основним, а є лише довідково-інформаційним.
Аналогічна правова позиція, сформована Верховним Судом у постанові від 03.06.2021 року у справі №806/1338/17 (касаційне провадження №К/9901/44660/18).
12. Таким чином, суд вважає, що податковим органом при складанні акту перевірки за матеріалами документальної невиїзної перевірки позивача щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів "Полотно для канатно-ріжучих станків: алмазний канат...", щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями: не доведено порушення позивачем законодавства України, а тому спірні податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
13. Проаналізувавши наведене в контексті встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що під час винесення спірних податкових повідомлення-рішень контролюючим органом невірно визначена сума податкових зобов'язань позивача, а отже спірні податкові повідомлення-рішення винесені не на підставі та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, а тому підлягають скасуванню з врахуванням наведених висновків суду.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Згідно частини 1 статті 139 КАС України При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. З огляду на те, що адміністративний позов задоволено повністю, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 19276,83 грн.
3. З приводу витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
В матеріалах справи наявна заява, про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на правову допомогу.
Згідно матеріалів справи позивачем надано документи, які свідчать про витрати останнього на правову допомогу в сумі 30000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до частин 1, 7 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно частини 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Крім цього, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.
На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано:
- копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги;
- детальний опис робіт (наданих послу);
- кошторис, копії актів виконаних робіт (наданих послуг); платіжні доручення, які свідчать про сплату наданих послуг з правничої допомоги.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
Суд зазначає, що в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про сплату позивачем послуг адвоката.
Однак, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню виходячи із принципу співмірності, що також визначено ч. 5 ст. 134 КАС України.
Суд вважає, що визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, за результатами розгляду справи в розмірі 30000,00 грн, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, з огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, враховуючи обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами немайнового характеру, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 15000,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про часткове задоволення вимоги про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу з підстав наведених вище.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ЦЕНТР" до Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0058891410 від 14.11.2017 року та № 0058901410 від 14.11.2017 року.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ЦЕНТР" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у сумі 19276,83 грн.
4. Заяву представника позивача - адвоката Крилача Олександра Івановича, про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ЦЕНТР" витрати пов'язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 15000,00 гривень
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ЦЕНТР" (вул.Дарвіна 4, кв.25, м.Київ 4, 01004, код ЄДРПОУ: 38996261);
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ: 44116011).
Суддя О.В. Боднарюк