17 червня 2025 р. м. Чернівці Справа №640/4184/21
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григораша В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубов Н.Л.,
представника позивача Андрусяк В.П.,
представника відповідача Міллер В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, з такими позовними вимогами:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.10.2020 №0004780708 та №0004790708.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та
призначено справу до розгляду в першому судовому засіданні.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо протиправності визначення штрафу у розмірі 500178,70 грн, вказував, що контролюючий орган визначив вартість реалізованих через РРО підакцизних товарів за період з 01.01.2019 по 05.09.2020 в розмірі 250089,35 грн. Вважає, що оскільки відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт реалізації підакцизних товарів через неліцензований РРО на вказану суму, то до нього може бути застосований лише штраф у мінімальному розмірі. Стосовно протиправності визначення штрафу у розмірі 500178,70 грн, у зв'язку із неправильним визначенням бази, зазначав, що вартістю товарів, яка повинна братися як база для застосування штрафних санкцій згідно Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", повинна вважатися саме вартість придбання купленого товару, а не вартість постачання. Окрім цього, позивач посилаючись на ч.1 ст.250 Господарського кодексу України зазначав, що відповідачем пропущено граничний строк для застосування штрафних санкцій. Не дотримано відповідачем й форми рішення про застосування штрафних санкцій, а саме вказував, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято за формою "С", що не відповідають формі рішення про застосування фінансових санкцій згідно додатку до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому посилався на здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями в період з 01.01.2019 по 05.09.2020 включно, через реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 3000442111, заводський №КЛ00001172, який зареєстрований на адресу АДРЕСА_1 та не зазначений у ліцензіях на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5. Вказував, що згідно даних підсистеми СОД РРО всього реалізовано алкогольних напоїв з 01.01.2020 по 05.09.2020 включно, через РРО (фіскальний номер 3000442111, заводський №КЛ00001172) на загальну суму 250089,35 грн. Разом з цим, відповідач вказував, що в ході перевірки встановлено порушення режиму попереднього програмування РРО, а саме через РРО проведено розрахункову операцію з продажу алкогольного напою без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-ІХ та відповідно Порядку передачі судових справ нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва, затвердженого наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 до Чернівецького окружного адміністративного суду скерована дана адміністративні справа.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями Чернівецького окружного адміністративного суду, адміністративну справу передано на розгляд головуючому судді Григорашу В.О.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду Григораша В.О. від 11.03.2025 прийнято справу №640/4184/21 до свого провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, з викликом сторін на 10:30 год. 15 квітня 2024 р.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду Григораша В.О. від 13.03.2025 виправлено в ухвалі судді Чернівецького окружного адміністративного суду Григораша В.О. від 11.03.2025 у справі №640/4184/21 допущену описку у даті призначення судового засідання, а саме: з 15 квітня 2024 р. на 15 квітня 2025 р.
Згідно додаткових пояснень представника позивача, останній посилався, серед іншого, й на те, що відповідачем не надано розрахунку розміру штрафної санкції в розрізі періодів, в межах яких нібито відбувалося постачання підакцизної продукції через РРО, не зазначений у ліцензії, сума штрафної санкції не може бути обчислено, у зв'язку із чим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду Григораша В.О. від 10.04.2025 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Забезпечено представнику ОСОБА_1 - Андрусяку Василю Павловичу участь у призначеному на 10:30 год. 15 квітня 2025 р. судовому засіданні у справі №640/4184/21 та у інших судових засіданнях у вказаній справі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (ІНФОРМАЦІЯ_2).
В судовому засіданні, призначеному на 15.04.2025 витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві додаткову інформацію та оголошено перерву до 10:00 год 13.05.2025.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду Григораша В.О. від 15.04.2025 призначено розгляд справи №640/4184/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, до загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 13.05.2025 о 10:00 год. Витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві наступні докази по справі: відомості з даних підсистеми СОД РРО, згідно яких позивачем реалізовано алкогольні напої з 01.01.2020 по 05.09.2020 включно через РРО (фіскальний номер 3000442111, заводський номер №КЛ00001172) на загальну суму 250089,35 грн.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду Григораша В.О. від 09.05.2025 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Забезпечено представнику Головного управління ДПС у м. Києві участь у призначеному на 10:00 год. 13 травня 2025 року судовому засіданні у справі №640/4184/21 та у інших судових засіданнях у вказаній справі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" ( ІНФОРМАЦІЯ_1 .).
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду Григораша В.О. від 13.05.2025 повторно витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві наступні докази по справі: відомості з даних підсистеми СОД РРО, згідно яких позивачем реалізовано алкогольні напої з 01.01.2020 по 05.09.2020 включно через РРО (фіскальний номер 3000442111, заводський номер №КЛ00001172) на загальну суму 250089,35 грн; письмові пояснення щодо не надання до суду від 15.04.2025 (дати отримання ухвали від 15.04.2025, якою витребувано такі докази) витребуваних доказів. Зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві подати витребувані докази безпосередньо до суду у строк до 22.05.2025. Попереджено Головне управління ДПС у м. Києві про те, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені ст. 149 КАС України. Відкладено розгляд справи на 10:00 год. 27.05.2025.
У підготовчому судовому засіданні, призначеному на 27.05.2025 оголошено перерву до 10:00 год. 05.06.2025.
У підготовчому судовому засіданні, призначеному на 05.06.2025 закрито підготовче провадження та здійснено перехід до розгляду справи по суті, який призначено на 09:00 год. 17.06.2025.
У судовому засіданні, призначеному на 17.06.2025, під час розгляду справи по суті представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги з посиланням на обставини, викладені ним у позовній заяві
Представник відповідача під час розгляду справи по суті заперечував проти задоволення позовних вимог з посиланням на обставини, викладені ним у відзиві на повну заяву.
Заслухавши вступні промови учасників справи, перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 з 28.08.1996 зареєстрований як фізична особа-підприємець за реєстраційним номером 20034114465. Основним видом економічної діяльності згідно КВЕД 47.11 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до направлень на проведення перевірки від 04.09.2020 №5717/26-15-05-09-01, від 04.09.2020 №5718/26-15-05-09-02, наказу на проведення фактичної перевірки від 01.09.2020 №5624 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину-кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 ..
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 01.09.2020 №1611/26/15/07/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано, що в ході перевірки встановлено, що в магазині - кафе за адресою: АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі в готівковій та безготівковій формі алкогольними напоями, тютюновими виробами, продовольчими товарами із застосуванням двох реєстраторів розрахункових операцій (фіскальний №3000408903, 3000442111).
03.08.2020 згідно даних підсистеми СОД РРО проведено розрахункову операцію з продажу алкогольного напою сідр Сомерсбі 0,33 л по ціні 14,0 грн без зазначення коду товарної під категорії, згідно з УКТЗЕД.
Перевіркою встановлено здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в період з 01.01.2019 по 05.09.2020 включно через реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 300044211, заводський номер КЛ 00001172, який зареєстрований на адресу: АДРЕСА_1 та не зазначений у ліцензіях НОМЕР_3, НОМЕР_6, НОМЕР_7 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Згідно даних підсистеми СОД РРО всього реалізовано алкогольних напоїв з 01.01.2019 по 05.09.2020 включно через реєстратор розрахункових операцій (фіскальний номер 3000442111, заводський номер КЛ 00001172) на загальну суму 250089,35 грн.
Таким чином, під час перевірки встановлено порушення позивачем:
- п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями;
- ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" зі змінами та доповненнями.
08.10.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0004790708, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 500178,70 грн.
08.10.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0004780708, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 5100,00 грн.
Згідно розрахунку сум штрафних (фінансових) санкцій вбачається наступне:
- за порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідачем у відповідності до п. 7 ст. 17 Закону України Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано штраф у розмірі 5100,00 грн;
- за порушення позивачем ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (роздрібна торгівля алкогольними напоями через РРО, який не зазначений у ліцензії) відповідачем у відповідності до ст. 17 Закону України Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано штраф у розмірі 500178,70 грн.
Не погоджуючись із прийнятими Головним управлінням ДПС у м. Києві податковими повідомленнями-рішеннями від 08.10.2020 №0004790708 та №0004780708, позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення.
За результатами розгляду скарги, 05.02.2021 Державною податковою службою України прийнято рішення №2823/0/9900-06-09-01-06, яким податкові повідомлення-рішення від 08.10.2020 №0004790708 та №0004780708 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.10.2020 №0004790708 та №0004780708 протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавств та робить висновки по суті спору.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п. 7.3 ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 16.1.2 та п.п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів та забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк; п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПК України (п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За приписами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити, зокрема, фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).
Згідно з п.80.1, 80.2, ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2).
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину-кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 01.09.2020 №1611/26/15/07/24585012758, в якому встановлено порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" зі змінами та доповненнями, що й стало підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.
Щодо порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом- сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95).
Як визначено у ст. 1 Закону №481/95 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до ч. 20 ст.15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Відповідно до частини 32 цієї ж статті у заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Відповідно до ст.15 Закону № 481/95-ВР у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлі алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Пунктами 1-4 розділу 2 Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №547 від 14.06.2016, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048, передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, операції з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу, та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку та забезпечити його персоналізацію, опломбування та переведення у фіскальний режим роботи.
Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.
Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків .
Для реєстрації РРО суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-РРО (додаток 1).
Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, законодавець встановлює обов'язок суб'єктів господарювання здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями, застосовуючи саме той електронний контрольно-касовий апарат (далі - ЕККА), який зазначено в додатку до ліцензії. У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (ч. 51 ст. 15 Закону №481/95-ВР ).
Окрім цього, аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не є окремим документом, а є невід'ємною частиною ліцензії, що починає та припиняє свою дію одночасно з нею. Відомості, що містяться у такому додатку зазначаються у заяві на видачу ліцензії (у тому числі реєстратор розрахункових операцій, через який здійснюється роздрібна торгівля); у разі зміни таких відомостей суб'єкти господарювання подають відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом трьох днів видає суб'єкту господарювання нову ліцензію разом з додатком, який містить оновлені відомості та починає діяти з дня переоформлення.
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.
Відтак, відповідальність за вказаною нормою настає у разі здійснення, окрім іншого, торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), який не зазначений у ліцензії.
Судом встановлено, що позивачу видано наступні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за місцем торгівлі АДРЕСА_1:
НОМЕР_3, дата реєстрації 19.01.2018 з терміном дії з 15.02.2018 по 14.02.2019, в якій зазначено електронно-касовий апарат моделі Екселліо із заводським номером ИЛ 00002422 (дата виготовлення 10.01.2012);
НОМЕР_6, дата реєстрації 06.02.2019 з терміном дії з 15.02.2019 по 15.02.2020, в якій зазначено електронно-касовий апарат моделі Екселліо FPU 550ES із заводським номером КМ 00003350 (дата виготовлення 07.02.2018);
НОМЕР_7, дата реєстрації 07.02.2020 з терміном дії з 15.02.2019 по 07.02.2020, в якій зазначено електронно-касовий апарат моделі Екселліо FPU 550ES із заводським номером КМ 00003350 (дата виготовлення 07.02.2018).
За висновками акту фактичної перевірки від 01.09.2020 №1611/26/15/07/24585012758, позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями в період з 01.01.2019 по 05.09.2020 включно через реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 300044211, заводський номер КЛ 00001172, який зареєстрований на адресу: АДРЕСА_1 та не зазначений у ліцензіях НОМЕР_3, НОМЕР_6, НОМЕР_7 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
При цьому, відповідно до даних підсистеми СОД РРО всього реалізовано алкогольних напоїв з 01.01.219 по 05.09.2020 включно через реєстратор розрахункових операцій (фіскальний номер 3000442111, заводський номер КЛ 00001172) на загальну суму 250089,35 грн.
Таким чином судом встановлено, що контрольно-касовий апарат із заводським номером КЛ 00001172, фіскальний номер 300044211 позивач використовував у розрахункових операціях з продажу алкогольних напоїв за адресою: АДРЕСА_1, тобто без внесення до відповідного переліку, вказаного у додатку до ліцензій НОМЕР_3, НОМЕР_6, НОМЕР_7 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Зазначений факт представник позивача в судовому засіданні не заперечував, водночас останній звертав увагу суду на те, що базою для застосування штрафних санкцій у відповідності до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" повинна вважатися саме вартість придбання купленого товару, а не вартість постачання.
Суд відхиляє вказані висновки позивача, як безпідставні та не обґрунтовані, з огляду на те, що ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР чітко визначено, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень, а не собівартість придбаного для реалізації такого товару.
Поряд з цим суд зазначає, що статі 15, 17 Закон України №481/95-ВР чітко вимагають наявності в ліцензії (її додатку) інформації про кожен електронний контрольно-касовий апарат, що використовується для продажу підакцизної продукції.
Таким чином, навіть у разі технічно справної реєстрації РРО в базах ДПС та передачі ним фіскальної інформації, відсутність даних про цей апарат у додатку до ліцензії є самостійною та достатньою підставою для визнання діяльності з його використання незаконною у сфері обігу алкогольної продукції. Це прямо передбачено частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР, яка встановлює фінансову санкцію незалежно від настання негативних наслідків чи умислу порушника.
Поряд з цим, Верховний Суд у постановах від 27.06.2024 у справі № 580/4890/23 та від 17.02.2022 у справі №520/13466/19, застосувавши наведені вище норми Закону № 481/95-ВР, визначив, що роздрібна торгівля продукцією здійснюється виключно через електронний контрольно-касовий апарат, тобто РРО (книгу обліку розрахункових операцій), зазначений у ліцензії. У протилежному випадку, для суб'єктів господарювання настають негативні наслідки фінансового характеру у вигляді накладення на них штрафу, встановленого статтею 17 Закону № 481/95-ВР.
Подібна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №2а-9358/11/1370 та від 01.023.2021 у справі №520/5562/19. У цих справах не тотожний склад спірних обставин, проте на вирішення перед судом постали такі ж спірні питання, що й у межах вказаних справ, оскільки надавалась правова оцінка обставинам щодо проведення розрахункових операцій через РРО, зареєстрований у встановленому порядку у податковому органі, але відомості щодо якого не були внесені до відповідного додатку до ліцензії суб'єкта господарювання.
Суд зазначає, що норми чинного законодавства не містять приписів, які б звільняли суб'єктів господарювання від відповідальності за правопорушення, передбачені ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, з огляду на що суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2020 №0004790708, яким до позивача застосовано фінансові санкції за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Стосовно порушення позивачем вимог п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд зазначає наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг " від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР)
За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону № 265/95-ВР, фіскальні функції - це: а) здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; б) здатність програмних реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері контролюючого органу та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі; реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; контрольна стрічка - копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній форм.
Згідно із п. 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Системний аналіз наведених норм свідчить про наявність обов'язку у суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України.
Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350 затверджено, зокрема Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке розроблено відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Згідно із пунктом 1 розділу I Положення розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до пункту 1 розділу II Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Пунктом 2 розділу II Положення регламентовано, що фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).
Судом встановлено, що в ході фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві відповідно до даних підсистеми СОД РРО встановлено проведення позивачем розрахункової операції з продажу алкогольного напою сідр Сомерсбі 0,33 л по ціні 14,0 грн без зазначення коду товарної підкатегорії, згідно з УКТЗЕД, що є порушенням п.11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями;
За указане порушення вимог податкового законодавства, 08.10.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0004780708, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 5100,00 грн.
Жодних доводів стосовно того, що позивач у своїй діяльності не вчиняв порушення п.11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а твердження відповідача стосовно не проведення позивачем розрахункової операції з продажу алкогольного напою сідр Сомерсбі 0,33 л по ціні 14,0 грн без зазначення коду товарної під категорії, згідно з УКТЗЕД є припущеннями або неправомірними доводами, представник позивача не зазначав, ані в обґрунтування позовних вимог, ані в ході судового розгляду даної справи.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, а представником позивача не спростовано факту проведення позивачем розрахункової операції з продажу алкогольного напою сідр Сомерсбі 0,33 л по ціні 14,0 грн без зазначення коду товарної під категорії, згідно з УКТЗЕД, що є порушенням п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.10.2020 №0004780708, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 5100,00 грн, Головне управлінням ДПС у м. Києві діяло у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому правові підстави для визнання протиправним та скасування такого податкового повідомлення-рішення відсутні.
При цьому, суд враховує, що обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, представник позивача не заперечував порушення позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Натомість вказував лише про пропуск відповідачем граничного строку для застосування штрафних санкцій, визначений ст. 250 Господарського кодексу України та не дотримання відповідачем форми рішення про застосування штрафних санкцій.
Так, щодо посилань представника позивача на те, що відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій, як вид адміністративно-господарських санкцій прийнято з порушенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1ст.250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ч.2 ст.250 Господарського кодексу України, дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені ПК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.
Відповідно до п.110.1 ст.110 ПК України, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.113.3 ст.113 ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 1 ст.16 Закону №481/95-ВР встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та, окремих показників якості харчових продуктів.
Частиною 22 ст. 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №609 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органом ліцензування у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним визначено територіальні органи ДФС (ДПС).
З огляду на викладене, вищевказані посилання позивача є необґрунтованими та не беруться судом до уваги.
Стосовно посилань представника позивача на не дотримання відповідачем форми рішення про застосування штрафних санкцій Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790, то такі суд не бере до уваги, оскільки, зважаючи на сталу практику Верховного Суду, формальні порушення допущені контролюючим органом не спростовують висновків, викладених у акті фактичної перевірки щодо порушення позивачем п.11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про обґрунтоване нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у сумі 5100,00 грн та 500178,70 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 08.10.2020 №0004780708 та №0004790708, винесені Головним управлінням ДПС у м. Києві у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому відсутні правові підстави для визнання їх протиправними та, відповідно, їх скасування.
Решта доводів та заперечень учасників справи не спростовують наведених вище висновків суду.
Перевіряючи оскаржуване позивачем рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що при його прийнятті відповідач діяв на підставі закону, який регулює спірні відносини, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу відповідачем надано суду належні і допустимі у розумінні статей 73-74 КАС України докази, які підтверджують правомірність оскаржуваного позивачем рішення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для їх розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства
1. У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.
Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 43141267).
Суддя В.О. Григораш
Повний текст рішення складено 19.06.2025.