Справа № 560/8651/25
іменем України
18 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправною та скасування довідки,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просить визнати протиправною та скасувати довідку Національного агентства з питань запобігання корупції про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, подано заступником начальника відділу кадрової роботи та державної служби Хмельницької обласної прокуратури, № 369/25 від 16.05.2025 в частині висновку про неподання достовірних відомостей щодо фінансових зобов'язань перед гр. ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що за результатом повної перевірки щорічної декларації за 2023 рік відповідач склав довідку від 16.05.2025 № 369/25. Вважає зазначену довідку противною, оскільки викладені в ній висновки сформовані відповідачем з перевищенням наданих повноважень. Зазначив, що у довідці відповідач надав оцінку доказів у кримінальному провадженні, не взявши до уваги надані пояснення позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалами від 23.05.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду надійшов відзив Національного агентства з питань запобігання корупції, у якому відповідач зазначає, що дії під час проведення повної перевірки декларації позивача повністю узгоджуються із положеннями чинного законодавства, а наведені у позовній заяві доводи про допущення процедурних порушень є виключно голослівними твердженнями, які не підкріплені жодним доказом. Вказує, що на етапі проведення повної перевірки декларації саме на суб'єкта покладено обов'язок підтвердити задекларовані ним відомості та надати необхідну інформацію з відповідним документальним підтвердженням. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Крім того, відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі, у якому представник стверджує, що оцінка встановлених агентством у ході проведення повної перевірки обставин, в частині наявності у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, в подальшому надається органом до компетенції якого належить здійснення кримінального провадження у передбаченому положеннями кримінального процесуального законодавства порядку. Адже з огляду на завдання адміністративного судочинства, ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні є недопустимим. Таким чином, незгода суб'єкта декларування із виявленими в ході проведення повної перевірки та відображеними у відповідній довідці обставинами, за якими у діях останнього встановлено ознаки кримінального правопорушення, підлягає вирішенню в рамках кримінального процесуального законодавства.
Позивач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому посилається на постанову Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №520/1868/22, що довідка НАЗК за результатами повної перевірки декларації має ознаки акта індивідуальної дії, оскільки: є результатом виконання НАЗК владних управлінських функцій, передбачених статтею 51-3 Закону 1700-VII; виступає юридичним оформленням результатів повної перевірки декларації: приймається у визначений законодавством формі, в межах та строки визначених процедур; висновок за результатами перевірки є складовою довідки, а сама довідка НАЗК має містити у разі наявності, зокрема: виявлені недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів; породжує зобов'язання подати відповідну декларацію з достовірними відомостями (на підставі абзацу другого частини четвертої стати 45 Закону 1700-VIl); стосується конкретного декларанта та публікується на вебсайті НАЗК, тобто оприлюднюються дані про порушення декларантом вимог законодавства (у разі їх виявлення). Відтак, довідка про результати проведення повної перевірки декларації є рішенням (актом індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, оскільки цю довідку видано НАЗК на виконання владних управлінських функцій, вона містить владний (обов'язковий) припис щодо конкретної особи (суб'єкта декларування), має строк та її дія вичерпується виконанням.
Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, зміст якого аналогічний відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 18.06.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання представника Національного агентства з питань запобігання корупції про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи клопотання про закриття провадження суд враховує таке.
Позивач - ОСОБА_1 24.03.2024 подав декларацію уповноваженої особи на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що охоплює 2023 рік.
У період з 20.01.2025 по 14.05.2025 Національне агентство з питань запобігання корупції проводило перевірку декларації від 24.03.2024 у зв'язку з отриманням інформації про відображення у ній недостовірних відомостей.
16.05.2025 за результатами проведення перевірки агентство склало довідку № 369/25, в якій зазначено, що ОСОБА_1 при поданні щорічної декларації за 2023 рік вказав недостовірні, неточні відомості та відомості, які не підлягали декларуванню, чим не дотримав вимог підпунктів 2, 3, 7, 8, 8-1, 9 частини 1 статті 46 Закону України "Про запобігання корупції". Недостовірні відомості, зазначені позивачем у декларації, відрізняються від достовірних на загальну суму 1930009,88 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, відтак у діях вказаного суб'єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України.
Повна перевірка декларацій НАЗК здійснюється відповідно до положень статті 51-3 Законом України "Про запобігання корупції" №1700-VII (далі - Закону №1700-VІІ), частинами другою, третьою якої передбачено, що у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції. У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів НАЗК надається можливість суб'єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб'єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі НАЗК інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21 (далі - Порядок №26/21) передбачено, що у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок.
20.03.2025 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Хмельницькому, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесений запис за №62024240010000107 про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 366-2, частиною 5 статті 190 КК України, розпочате на підставі висновку повної перевірки декларації позивача за 2023 рік, викладеного у довідці про результати проведення повної перевірки декларації позивача за 2023 рік № 369/25 від 16.05.2025.
У травні 2025 року позивач подав до Хмельницького окружного адміністративного суду позов про оскарження зазначеної довідки.
Згідно з положеннями частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 (справа N 826/9341/17), від 19.06.2019 (справа N 802/385/18-а), від 06.11.2019 (справа N 826/3731/18) неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, вказуючи, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У позовній заяві, проданій до Хмельницького окружного адміністративного суду, позивач просить скасувати довідку № 369/25 від 16.05.2025 про результати проведення повної перевірки декларації позивача за 2023 рік.
Разом з тим, обставини, встановлені контролюючим органом під час зазначеної перевірки та відображені в довідці № 369/25 від 16.05.2025 про її результати, зокрема зазначення позивачем недостовірних відомостей у декларації за 2023 рік, що відрізняються від достовірних на суму 1930009,88 грн що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що є ознакою кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 КК України, слугували підставою для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20.03.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024240010000107.
Отже, на час звернення позивача до адміністративного суду довідка № 369/25 від 16.05.2025 про результати проведення повної перевірки декларації позивача за 2023 рік є частиною матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У постанові від 23.11.2023 по адміністративній справі №520/25012/21 Верховний Суд висловив застереження щодо аналогічних спірних правовідносин, за яким довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження (у порядку адміністративного судочинства) лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб'єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки. Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частинами 5 і 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки довідка містить висновок про наявність у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України, та 20.03.2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024240010000107, то з урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 23.11.2023 по справі № 520/25012/21, суд вважаєу, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно із частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 9 частини першої статті 3КПК України).
Враховуючи викладене, провадження по справі слід закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, оскільки спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
клопотання представника Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправною та скасування довідки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.К. Ковальчук