Справа № 560/6839/25
іменем України
18 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо припинення виплати раніше призначеної пенсії.
2. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.07.2021 № 3323/04-16.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відновити нарахування та виплату пенсію з 01.07.2022 з проведенням індексації та виплатити нараховану, але не виплачену пенсію за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 на його поточний рахунок IBAN: НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ "ПриватБанк", отримувач: ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 07.10.2005 отримував пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З 2020 року він виїхав з України до Держави Ізраїль на постійне місце проживання. Однак, з 01.07.2021 виплата його пенсії була припинена. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки вони порушують його конституційні права на пенсійне забезпечення.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений строк не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
З 07.10.2005 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 01.07.2021 виплату пенсії ОСОБА_1 було припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з тим, що у період з 01.01.2021 по 30.06.2021 він не отримував пенсійні виплати.
17.03.2025 ОСОБА_1 через представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо надання роз'яснення причин припинення виплати пенсії. Також просив відновити нарахування та виплату пенсії на визначений ним банківський рахунок.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.03.2025 №4324-3443/Б-04/8-2200/25 позивача повідомлено про причини припинення виплати пенсії та вказано, що підстави для поновлення виплати пенсії відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Згідно з ч.1 ст.49 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.51 Закону №1058-ІV, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 у справі №25-рп/2009 пункт 2 частини 1 статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюваними нормами Закону №1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.
Згідно частин 1, 2 статті 46 Закону №1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Слід врахувати, що право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом.
В Україні не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Тобто, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримані, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством. Конституція України та Закон №1058-ІV гарантують всім громадянам України, за певних умов, право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.
Правові висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду України №25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону №1058-ІV розповсюджуються на правовідносини, які є предметом розгляду у цій справі.
Позивач до виїзду за кордон перебував на обліку у відповідача та отримував пенсію за віком за Законом №1058-ІV, громадянство не втрачав.
Тому, проживаючи в Державі Ізраїль, як громадянин України, позивач має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни України отримувати пенсію в Україні, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.
Аналогічна правова позиція застосована Верховним Судом у постанові від 20.01.2021 у справі № 607/6805/17.
Аналіз підстав, за яких відповідач припинив виплату пенсії позивачу, свідчить про їх необґрунтованість та протиправність, а тому слід визнати протиправним та скасувати рішення №3323/04-16 від 05.07.2021 про припинення виплати пенсії.
Визначаючись з приводу того, з якого часу позивачу слід поновити виплату пенсії, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 по справі № 815/1226/18 зазначила, що ст. 99, 100 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та ст. 122, 123 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017) не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку поновленням виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009.
Оскільки не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, поновлення виплати пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком.
З огляду на вищевказане, вимога в частині поновлення, нарахування та виплати пенсії з дати її припинення (01.07.2021) підлягає задоволенню. Як наслідок, вимога про зобов'язання здійснити виплату нарахованої, але не виплаченої пенсії за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 на визначений ним банківський рахунок, відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" також підлягає задоволенню.
Стосовно доводів відповідача про те, що з питань поновлення виплати пенсіонеру необхідно звернутися до територіального орган Пенсійного фонду України, то стаття 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка регулює питання поновлення виплати пенсії, такої вимоги не містить. У той же час, як встановлено судом, саме припинення виплати пенсії відбулось протиправно.
Суд зазначає, що наразі пенсія позивачу не виплачується, а тому відсутні підстави вважати, що право на отримання індексації пенсії при відновленні її виплати буде порушено відповідачем. Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам. Отже, вимоги про проведення індексації пенсії є передчасними.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн., тому ці витрати слід присудити на його користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.07.2021 № 3323/04-16 про припинення виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.07.2021, а також здійснити виплату нарахованої, але не виплаченої пенсії за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 на визначений ним банківський рахунок, відкритий в АТ КБ "ПриватБанк".
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 18 червня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.А. Божук