Справа № 560/1324/25
іменем України
18 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000172/2 від 23.07.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000520 від 23.07.2024.
В обґрунтування позову зазначає, що позивачем до митного оформлення було подано електронну митну декларацію №24UA400040019740U3 щодо товару, митна вартість якого визначалась за ціною договору (контракту). За результатами перевірки митним органом було прийняте спірне рішення від 23.07.2024 про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів від 23.07.2024. Підставою спірного рішення є неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України. Позивач вважає, що митному органу були надані усі документи, що дозволяли визначити та перевірити числові значення складових митної вартості, відтак рішення і картка відмови є протиправними.
Відповідач подав відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та іншим законодавством України. Зазначає, що під час митного оформлення у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару. Декларанту було запропоновано надати додаткові документи, які б усунули виявлені сумніви та розбіжності. Оскільки позивач не спростував сумніви та розбіжності, було прийняте рішення щодо коригування митної вартості товару та картку відмови, які відповідач вважає обґрунтованими.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Оцінюючи правомірність спірного рішення та картки відмови, суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів ( ст. 246 МКУ).
Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, до якої приєдналась Україна. Відповідно до статті 1 МКУ якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Статтею VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди визначено, що:
a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості,
b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або і) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту,
c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту Ь) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов'язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У випадку якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
У випадку застосування першого (основного) методу визначення митної вартості, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Стаття 64 МКУ передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Згідно з частиною 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Статтею 54 МКУ передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Глава 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) передбачає, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:
- перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;
- перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;
- перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;
- перевірка документів, що містять відомості про страхування;
- перевірки включення/не включення складових митної вартості;
- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;
- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» .
Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО «Інспектор»).
Згідно зі змістом глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись, серед іншого, такі джерела інформації як: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація отримана з мережі Інтернет.
Митні органи мають право витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Водночас, витребувати необхідно саме ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не усі, що передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніви у достовірності наданої інформації (постанова Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16)
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
18.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" (покупець) та компанією Sino-Agri Leading Bioscienсes Co.,Ltd (продавець) був укладений контракт купівлі - продажу №VIT-RS-2024.1, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати покупцю засоби захисту рослин на умовах цього контракту, виробником якого є компанія Нанджінг Ессенс Файн-Кемікл Ко, Лтд, Китай, у кількості, асортименті та за цінами, визначеними відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту. Покупець зобов'язується оплатити поставлений товар. Країна походження товару Китай, рік виробництва 2024. Пунктом 2 контракту визначено, що ціни на товар, вказані в узгодженій специфікації, встановлюються у доларах США. Загальна сума контракту із вартістю тари, упаковки, маркування і вартості доставки морським транспортом на умовах CIF - Gdansk Польща складає 77728 доларів США (USD).
Згідно з розділом 4 контракту товар постачається на умовах GIF - Gdansk Польща (Інкотермс -2020). Відправлення/відвантаження товару здійснюється згідно з графіком, погодженого сторонами.
Позивачем було подано до митного оформлення електронну митну декларацію №24UA400040019679U1 на хімічну продукцію - засоби захисту рослин, фунгіцидну основу триазолів препарат Фуріл КС, діюча речовина Tebuconazole, 250 g/l (тебуконазол, 250 г/л) концентрат емульсії 14400 л. Системний фунгіцид для обробки насіння зернових культур в боротьбі з фітопатогенами, що передаються з насінням ріпаку, зернові колосові культури. Не в аерозольній упаковці. Не є озоноруйнівним та не містять озоноруйнівних речовин. Торгівельна марка Furil. Виробник - Нанджінг Ессенс Файн-Кемікал Ко., ЛТД.
Митну вартість товару було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (яка відповідала фактурній вартості) в розмірі 39168 дол. США з додаванням витрат на транспортування у розмірі 99792,71 грн.
До митної декларації були надані: пакувальний лист від 30.05.2024, рахунок-фактура №SH03POL241234 від 30.05.2024, коносамент №CHN1155224 від 04.06.2024, автотранспортна накладна №440221 від 19.07.2024, сертифікат про походження товару CCPIT260 240300039224С3100А66 від 25.06.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару №240423/001279713 від 23.04.2024, рахунок-фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0000019 від 22.07.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4574926 від 22.07.2024, документ №37 від 22.07.2024, що підтверджує вартість перевезення товару, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №171022-3 від 22.07.2024, специфікація виробника товару від 17.05.2024, зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №VIT-RS-2024.1 від 18.04.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору від 21.05.2024, 18.04.2024, договір про надання послуг митного брокера від 25.02.2020, договір про перевезення від 14.07.2024, 22.07.2024, дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів) від 21.01.2021, інші документи, копія митної декларації країни відправлення.
За вказаною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (АСУР) генеровані ризики. Під час перевірки правильності визначення митної вартості оцінюваного товару у митного органу також виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товарів.
В результаті опрацювання документів, поданих згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом виявлені розбіжності, що на думку відповідача впливали на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності/ не включення окремих складових митної вартості товару: розбіжності в частині порту відправлення, відправника, номеру договору у копії митної декларації країни відправлення; у копії митної декларації країни відправлення відображено складові ціни товарів, які не відображено у поданих до митного оформлення документах, як і невідома інформація щодо включення їх до ціни, розбіжності в частині реквізитів документів у сертифікаті походження; розбіжності в частині включення вартості страхування; є підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення, не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості, оскільки рівень митної вартості нижчий ніж рівень митної вартості подібних товарів та товарів з такою ж діючою речовиною, оформлених іншими митницями.
Посадова особа митного органу направила декларанту повідомлення такого змісту: документи, подані згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження числового значення складових митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням договору (угоди, контракту); 4) виписка з бухгалтерської документації; 5) заявку на перевезення.
Позивач повідомив митницю, що усі основні документи надані, інші документи для підтвердження митної вартості надати неможливо.
23.07.2024 Хмельницькою митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000172/2 та видано картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000520. Підстава: неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до вимог Митного кодексу України.
У рішенні зазначається, що враховуючи те, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п. п. 2, 3 статті 58 МКУ митним органом застосовувались другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультацій та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість була визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товарами відповідно до положень МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та ст. 63 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації щодо основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару є вартість подібного товару за митною декларацією від 30.04.2024 24UА100250602181U7, згідно з якою за рівнем митної вартості 45485 дол. США здійснено митне оформлення подібного товару з такою ж діючою речовиною та складом. Коригувань на обсяг партії подібних (аналогічних) товарів не здійснювалось, оскільки товар є транспортним засобом. Коригувань на умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації в митного органу про вплив їх на рівень митної вартості та у зв'язку з неподанням такої інформації декларантом.
Вирішуючи питання про обґрунтованість спірного рішення, суд виходить з того, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, у чому такі розбіжності полягають і який вплив вони мають на митну вартість оцінюваного товару (чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана), недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Додатковою угодою №1 від 21.05.2024 до контракту купівлі-продажу № VIT-RS-2024.1 від 18.04.2024 сторонами було змінено вартість товару у зв'язку із збільшенням вартості фрахту без зміни умов поставки СІF- Gdansk, Польща.
Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс за умовами терміну CIF (COST, INSURANCE AND FREIGHT) на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.
За умовами поставки CIF (Інкотермс 2010) продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Згідно з базисними умовами поставки CIF продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від продавця на покупця. За умовами терміну CIF саме на продавця покладається обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.
Отже, у разі поставки товару на умовах CIF витрати, пов'язані з доставкою товару та його страхуванням, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару. Відтак, фактурна (контрактна) вартість товару співпадає з митною вартістю, інші складові митної вартості, зокрема, витрати на страхування та транспортування товару до місця поставки, відсутні.
Відповідно до поданої декларантом митної декларації витрати на транспортування до порту Гданськ, витрати на страхування та інші складові у складі митної вартості не заявлялись, а митна вартість визначена декларантом виключно на підставі контрактної (договірної) вартості.
Верховний Суд у постанові по справі №826/8799/16 від 20.02.2018 зазначив, що не можна визнати належним доводом щодо наявності у поданих документах розбіжностей посилання митниці на те, що специфікація на товар датована 28.08.2015, а інвойс, за яким здійснювалася поставка товару, датований 25.08.2015, оскільки зазначені обставини не впливають безпосередньо на числове обчислення задекларованої ціни товару, а відображають окремі особливості господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом за відповідним контрактом.
На думку суду, виявлені митним органом розбіжності фактично не впливають на зміну числових значень складових заявленої митної вартості товару. Позивач під час митного оформлення надав митниці необхідні документи, які ідентифікували оцінювані товари, містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору (контракту) згідно з вимогами частин 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України. У митного органу, враховуючи зазначене, не було достатніх підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості.
Відтак, судом зі змісту наданих до митного оформлення документів не встановлені такі розбіжності або недоліки документів, які б перешкоджали митному органу підтвердити митну вартість товару за обраним декларантом основним методом або спростувати сумніви щодо достовірності визначення митної вартості за цим методом.
Верховний Суд у постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 зазначив, що наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована, за відсутності інших визначених законом підстав, що визначають межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не обумовлює підстави для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами.
При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом резервного методу.
Водночас відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не обґрунтував належними доказами, чому митна вартість була визначена ним саме у такому розмірі, які складові вплинули на формування цієї вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого була взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Митний орган не обґрунтував неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості товару, що свідчить про недотримання вимог статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості рішень.
Враховуючи це суд вважає, що спірне рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів та картка відмови є необґрунтованими та підлягають скасуванню, а позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000172/2 від 23.07.2024, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000520 від 23.07.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" судовий збір в розмірі 5224,12 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 18 червня 2025 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" (вул. Котляревського, 7,м. Волочиськ,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,31200 , код ЄДРПОУ - 37993500)
Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя І.С. Козачок