Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про зміну способу і порядку виконання судового рішення
19 червня 2025 року № 520/20191/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в приміщенні суду у м. Харкові в порядку письмового провадження заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні. 36), Державної судової адміністрації України (м. Київ. вул. Липська. 18/5), третя особа: Державна казначейська служба України (м. Київ. вул. Бастіона, буд. 6) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить суд:
Вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 520/20191/23 шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, доплату за адміністративну посаду та вихідну допомогу судді у зв'язку з відставкою за період з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2023 року,обчислених, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі: 2270.00 грн. за 2021 рік, 2481.00 грн. за 2022 рік. 2684.00 грн. за 2023 рік. з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів. За період з 01.01.2021 по 31.12.2021 в сумі 68 769,59 (шістдесят вісім тисяч сімсот шістдесят дев'ять грн. 59 коп.). За період з 01.01.2022 по 31.12.2022 в сумі 226 731,28 грн. (двісті двадцять шість тисяч сімсот тридцять одна грн. 28 коп.). За період з 01.01.2023 по 24.02.2023 рік в сумі 178511,68 грн. (сто сімдесят вісім тисяч п'ятсот одинадцять грн. 68 коп.). За період з 01.01.2021 по 24.02.2023 загальна сума до сплати складає 474 012,55 грн. (чотириста сімдесят чотири тисячі дванадцять грн., 55коп.).
В обґрунтування заяви представником заявника зазначено, що боржником не виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 520/20191/23 в повному обсязі, що є підставою для встановлення способу виконання рішення в порядку статті 378 КАС України.
В судове засідання представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 520/20191/23, адміністративний позов задоволено частково та вирішено:
“Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди. допомоги на оздоровлення, доплати за адміністративну посаду та вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою за період з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2023 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102.00 грн.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області нарахувати та виплатити суддівську винагороду, допомоги на оздоровлення, доплату за адміністративну посаду та вихідну допомогу судді у зв'язку з відставкою за період з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2023 року, обчислених, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі: 2270.00 грн. за 2021 рік, 2481.00 грн. за 2022 рік. 2684.00 грн. за 2023 рік. з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.».
Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
З наданих разом із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення документів встановлено, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження 74456383 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 520/20191/23.
У зв'язку з відкриттям вказаних виконавчих проваджень до Відділу надійшов лист від 10.04.2024 за вих. № 06 15/1561/2024 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, яким повідомлено - «У зв'язку з надходженням 28.03.2024 до територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (далі - територіальне управління) постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2024 ВП №74456383 на підставі примусового виконання виконавчого листа №520/20191/23 виданого Харківським окружним адміністративним судом 12.03.2024, повідомляємо наступне. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 520/20191/23 визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нарахування та виплати судді Фрунзенського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 у період з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2023 року суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, доплати за адміністративну посаду та вихідну допомогу судді у зв'язку з відставкою, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області нарахувати та виплатити суддівську винагороду, допомоги на оздоровлення, доплату за адміністративну посаду та вихідну допомогу судді у зв'язку з відставкою за період з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2023 року, обчислених, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі: 2270.00 грн. за 2021 рік, 2481.00 грн. за 2022 рік. 2684.00 грн. за 2023 рік з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Так, територіальне управління здійснило розрахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за періоди: з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів зміни способу і порядку виконання судового рішення, на підставі частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII та статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-IV, шляхом стягнення з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», відкритої на рівні територіального управління. Додатки на 3-ох арк».
Таким чином, з тексту листа Боржника вбачається факт невиконання рішення у повному обсязі та наявності обставин, що істотно ускладнюють своєчасне виконання рішення або роблять його неможливим.
Надаючи правову оцінку поданій позивачем заяві, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1-3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Положеннями ч.ч.2 та 3 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України (обов'язковість судових рішень).
Згідно зі ст. 2 Закону України від 05.06.2012 року №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган, державні підприємство, установа, організація.
Відповідно до ч.1 ст. 7 вказаного Закону виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.
Так, положеннями Закону України “Про виконавче провадження» визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно із до ч.3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Разом з тим, суд звертає увагу, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Також, засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), п. 95).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі №840/3112/18, яка враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
З огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Отже, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку, саме на стадії виконавчого провадження мають бути остаточно відновлені порушені права позивача (стягувача).
У даній справі суд не здійснює вихід за межі заявлених вимог та не вирішує питання, що не було предметом дослідження при розгляді справи, а лише конкретизує спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості.
Встановлення такого способу виконання направлено на своєчасне та повне виконання судового рішення, а також відповідає вимогам прямих норм ст. 124 Конституції України.
Судом також враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Аналізуючи встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, а також враховуючи те, що відповідачем (боржником) не надано до суду заперечень на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та доказів виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України.
Отже, заява Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення (в порядку ст. 378 КАС України) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі № 520/20191/23 та встановити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, доплату за адміністративну посаду та вихідну допомогу судді у зв'язку з відставкою за період з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2023 року, обчислених, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі: 2270.00 грн. за 2021 рік, 2481.00 грн. за 2022 рік. 2684.00 грн. за 2023 рік. з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів. За період з 01.01.2021 по 31.12.2021 в сумі 68 769,59 (шістдесят вісім тисяч сімсот шістдесят дев'ять грн. 59 коп.). За період з 01.01.2022 по 31.12.2022 в сумі 226 731,28 грн. (двісті двадцять шість тисяч сімсот тридцять одна грн. 28 коп.). За період з 01.01.2023 по 24.02.2023 рік в сумі 178511,68 грн. (сто сімдесят вісім тисяч п'ятсот одинадцять грн. 68 коп.). За період з 01.01.2021 по 24.02.2023 загальна сума до сплати складає 474 012,55 грн. (чотириста сімдесят чотири тисячі дванадцять грн., 55коп.).
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Тітов О.М.