Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 червня 2025 р. № 520/9463/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10,м. Київ,01135), Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» (вул. Довженка Олександра, буд. 3,м. Київ,03057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС», в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України і Державного підприємства «Інфоресурс» щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про порушення частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» ОСОБА_1 що стосуються здобуття ним на денній формі навчання освіти рівня Бакалавр за спеціальністю 051 «Економіка» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
2. Зобов'язати Міністерство освіти і науки України і Державне підприємство «Інфоресурс» замінити запис в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відомостей про порушення частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту» ОСОБА_1 , що стосуються здобуття ним на денній формі навчання освіти рівня Бакалавр за спеціальністю 051 «Економіка» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у вигляді «НІ ПОРУШУЄ» на запис «ТАК, НЕ ПОРУШУЄ».
В обґрунтування позову зазначено, що дії Міністерства освіти і науки України і Державного підприємства «Інфоресурс» щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про порушення частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» ОСОБА_1 що стосуються здобуття ним на денній формі навчання освіти рівня Бакалавр за спеціальністю 051 «Економіка» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» є протиправними та такими, що порушують права позивача.
Ухвалою суду від 22.04.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача - Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС», 30.04.2025 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.
02.05.2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Від відповідача - Міністерства освіти і науки України, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , 01.06.2012 року отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 , видане Комунальним закладом «Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №46».
31.05.2014 року позивач здобув повну загальну середню освіту у Комунальному закладі «Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №56 імені Костянтина Кутового», що підтверджується атестатом про повну загальну середню освіту, копія якого міститься в матеріалах справи.
В позовній заяві зазначено, що на початку військових дій у Луганській області, позивач був вивезений батьком на територію країни агресора, де був зарахований до російського вищого навчального закладу. Завершивши один навчальний рік і з настанням повноліття, відрахувався з університету для повернення в Україну.
01 вересня 2018 року ОСОБА_1 був зарахований на другий курс Соціологічного факультету (спеціальність 061 Журналістика) ХНУ ім. В. Н. Каразіна за академічною довідкою з попереднього місця навчання.
21 січня 2019 року наказом ректора ХНУ ім. В. Н. Каразіна №0210-05/078, був відрахований за невиконання навчального плану.
Таким чином, відповідно до академічної довідки №186/19 від 12.02.2019 позивач проходив навчання на Соціологічному факультеті ХНУ ім. Каразіна в період з 01.09.2018 по 21.01.2019 року.
У 2024 році позивач намагався поновити своє навчання ХНУ ім. В. Н. Каразіна, проте отримав відмову, оскільки за академічною довідкою ХНУ ім. В. Н. Каразіна він не проходив підсумкового семестрового контролю, тобто не було підстав на яких ОСОБА_1 могли зарахувати на другий курс. За академічною довідкою, за якою позивача прийняли на другий курс у 2018 році (академічна довідка з рф) його також не поновили на навчанні, через встановлену заборону у прийнятті документів з країни агресора.
З огляду на вищевказане позивач 01.09.2024 року, згідно наказу про зарахування № 1357 СТ від 12.08.2024 року вступив на перший курс Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» денної форми навчання, освітнього рівня "бакалавр" за спеціальністю 051 «Економіка», де на сьогоднішній і день здобуває освіту, що підтверджується довідкою Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 27.03.2025 року № 66-04-200/128, копія якої міститься в матеріалах справи.
Також під час розгляду справи судом встановлено, що позивач звернувся до НТУ «ХПІ» для отримання довідки про здобування освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО), форма якої затверджена додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановлю Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 р.
Отримавши довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №620940 від 31.03.2025 року позивач дізнався, що у даному документі міститься інформація стосовно порушення ним послідовності здобуття рівнів освіти, а саме: «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - Ні, порушує".
З метою виправлення зазначеного, позивач звернувся листом від 02.04.2025 року до Міністерства освіти і науки України та до Державного підприємства «Інфоресурс» із запитом на виправлення помилок і внесення до ЄДЕБО відомостей про відсутність порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» листом від 03.04.2025 року № 01-13/1254 повідомило зокрема, що в ЄДЕБО не вноситься інформація щодо здобувачів освіти стосовно того, порушує чи не порушує, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Зазначена інформація відображається у довідках про здобувача освіти, що формуються закладами освіти на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560. Зазначені Довідки містяться в ЄДЕБО.
Міністерства освіти і науки України листом від 07.04.2025 року № 3/3053-25 повідомило, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти.
Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 01.09.2018 поновлений на навчання за освітнім ступенем бакалавра до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, відрахований 21.01.2019.
12.08.2024 повторно, зарахований на навчання за освітнім ступенем бакалавра до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності.
Також у вказаному листі відповідачем зазначено, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО та її корегування належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності, тобто закладів освіти.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про освіту" визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Тобто, зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.
Як було встановлено судом вище та не заперечується сторонами по справі, 01 вересня 2018 року ОСОБА_1 був зарахований на другий курс Соціологічного факультету (спеціальність 061 Журналістика) ХНУ ім. В. Н. Каразіна за академічною довідкою з попереднього місця навчання.
21 січня 2019 року наказом ректора ХНУ ім. В. Н. Каразіна №0210-05/078, був відрахований за невиконання навчального плану.
01.09.2024 року позивач, згідно наказу про зарахування № 1357 СТ від 12.08.2024 року вступив на перший курс Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» денної форми навчання, освітнього рівня "бакалавр" за спеціальністю 051 «Економіка», де на сьогоднішній і день здобуває освіту, що підтверджується довідкою Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 27.03.2025 року № 66-04-200/128.
Відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
У відповідності із нормою Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач має право на відстрочку, якщо здобуває рівень освіти вищий за раніше здобутий.
У своїх роз'ясненнях МОН щодо формування довідки з ЄДЕБО (Лист МОН № 3/3053-25 від 07.04.2025), останній прирівнює "відрахування" до "здобутого рівня освіти", що є грубим порушення Закону.
Отже, для того, аби мати право на відстрочку у розумінні листа МОН, позивачу потрібно тільки поновитися на навчанні, а не повторно вступати.
Суд зазначає, що Лист МОН не є нормативно-правовим актом, має лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. Норма Закону є нормою прямої дії та має вищу юридичну силу, ніж Лист МОН № 3/3053-25 від 07.04.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про освіту", у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.
Згідно з частиною 5 ст. 74 Закону України "Про освіту" визначено: "держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових".
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
- здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
- відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
- забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
- проводить навчання для роботи з Електронною базою;
- здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 74 Закону України "Про освіту", положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08 червня 2018 року № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Згідно з п. 2 розділу III Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до п. 1 розділу IV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб'єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб'єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової перед вищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб'єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов'язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.
Отже, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
Обробка і захист інформації здійснюються в ЄДЕБО відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації, що перебуває у власності держави.
Таким чином, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що процес здобуття освіти Войтика Б.Р. є послідовним у розумінні ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", проте Міністерство освіти і науки України в порушення чинного законодавства України не забезпечило неналежного функціонування системи ЄДЕБО, що призвело до порушення прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про порушення частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» ОСОБА_1 що стосуються здобуття ним на денній формі навчання освіти рівня Бакалавр за спеціальністю 051 «Економіка» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», а отже задля належного захисту прав позивача Міністерство освіти і науки України слід зобов'язати замінити запис в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відомостей про порушення частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту» ОСОБА_1 , що стосуються здобуття ним на денній формі навчання освіти рівня Бакалавр за спеціальністю 051 «Економіка» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у вигляді «Ні порушує» на запис «Так, не порушує».
Щодо вимог позивача в частині визнання протиправними дій Державного підприємства «Інфоресурс» щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про порушення частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» ОСОБА_1 що стосуються здобуття ним на денній формі навчання освіти рівня Бакалавр за спеціальністю 051 «Економіка» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» та зобов'язання Державного підприємства «Інфоресурс» замінити запис в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відомостей про порушення частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту» ОСОБА_1 , що стосуються здобуття ним на денній формі навчання освіти рівня Бакалавр за спеціальністю 051 «Економіка» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у вигляді «Ні порушує» на запис «Так, не порушує».
Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що після зміни запису Міністерством освіти і науки України в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відомостей про порушення частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту» ОСОБА_1 , що стосуються здобуття ним на денній формі навчання освіти рівня Бакалавр за спеціальністю 051 «Економіка» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у вигляді «Ні порушує» на запис «Так, не порушує» права позивача не будуть відновлені належним чином, а саме що не буде внесено до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, в графу «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - «Так, не порушує».
Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, а тому не підлягають задоволенню.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10,м. Київ,01135), Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» (вул. Довженка Олександра, буд. 3,м. Київ,03057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про порушення частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» ОСОБА_1 що стосуються здобуття ним на денній формі навчання освіти рівня Бакалавр за спеціальністю 051 «Економіка» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України замінити запис в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відомостей про порушення частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту» ОСОБА_1 , що стосуються здобуття ним на денній формі навчання освіти рівня Бакалавр за спеціальністю 051 «Економіка» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у вигляді «Ні порушує» на запис «Так, не порушує».
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.