про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/1767/25
19 червня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області , в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області від 26.03.2024 року №0063809-2407-1915-UA61040010000042862, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області від 26.03.2024 року №0063807-2407-1915-UA61040010000042862.
Представник Головного управління ДПС у Тернопільській області подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, мотивуючи тим, що 28.03.2025 позивач звернувся із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2024, тобто з пропущення строку оскарження, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частинами першою, другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 500/2486/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.
Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: «Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті» .
Суд зазначає, що, незважаючи на те, що правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові безпосередньо стосується застосування пункту 56.19 статті 56 ПК України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.
У розвиток зазначеного правового підходу у постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював наступний правовий висновок: «Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності».
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 18.12.2024 у справі № 640/11762/22.
В даному випадку позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області від 26.03.2024 року №0063809-2407-1915-UA61040010000042862 та податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області від 26.03.2024 року №0063807-2407-1915-UA61040010000042862.
В той же час позивач звернувся із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 28.03.2025 (вх.№2266/25), тобто з пропущення строку оскарження, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Частиною третьою та четвертою ст. 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху після відкриття провадження у справі.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС про залишення позову без розгляду слід відмовити.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про залишення позову без розгляду.
Позовну заяву в адміністративній справі №500/1767/25 залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.06.2025.
Головуюча суддя Дерех Н.В.