Справа № 500/2117/25
17 червня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 26.03.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області із заявою про переведення його на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №332/03-16 №192450005184 від 02.04.2025 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з тих підстав, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.
Позивач вважає вказану відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 17.04.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через електронний суд із відповідними письмовими доказами 29.04.2025. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
За результатом розгляду документів відповідачем встановлено, що станом на 01.05.2016 стаж на посадах державного службовця ОСОБА_1 складає 13 років 9 місяців 13 днів.
Окрім того, порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб відповідно до Закону України «Про державну службу» затверджено відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622).
Пункт 4 Порядку № 622 доповнено п. 4.2 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категорія осіб» від 12.07.2024 № 823 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.20216 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 823).
Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з січня 2024 року.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
До заяви від 26.03.2025 позивачем для обчислення розміру пенсії надано Довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31 грудня 2023 року, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 13.03.2025 за № 0503-07-42 та Довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 12.03.2025 за № 0503-07-43.
Відповідачем встановлено, що довідку від 12.03.2025 за № 0503-07-43 видано безпідставно, оскільки вона передбачає обчислення розміру пенсії з інших складових заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Проте станом на 01.05.2016 стаж на посадах державного службовця ОСОБА_1 складає 13 років 9 місяців 13 днів.
Отже, відповідачем прийнято рішення від 02.04.2025 № 192450005184 про відмову у переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Довідка від 12.03.2025 за № 0503-07-43 видана з порушенням вимог пункту 4.2 Порядку № 622.
На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову вімовити.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.
На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
Позивач 26.03.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області із заявою про переведення його на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Керуючись пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим Постановою КМУ від 14.09.2016 №622 та враховуючи, що позивач на момент звернення із заявою не перебував на державній службі, для обчислення розміру пенсії до заяви ним подано Довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31 грудня 2023 року, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 13.03.2025 за №0503-07-42 та Довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби станом на 31 грудня 2023 року видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 12.03.2025 за №0503-07-43.
Відповідно до п.4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності структурним підрозділом органу, що призначає пенсію визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відповідач у цій справі).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №332/03-16 №192450005184 від 02.04.2025 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з тих підстав, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.
Не погодившись із протиправною відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №332/03-16 №192450005184 від 02.04.2025, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
10.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про державну службу» №889-VIII, який набрав чинності 01 травня 2016 року.
Згідно із пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 років, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців.
Відмовляючи в призначенні пенсії державного службовця відповідач не зарахував до стажу державної служби позивача період його роботи в органах державної податкової служби починаючи з 04.10.1993 по 18.07.2002.
Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (діяв до набрання законної сили Законом України №889-VIII), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. Обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії. Цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується, зокрема, робота керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби, її територіальних органів.
Відповідно до запису 16 трудової книжки ОСОБА_1 04.10.1993 на підставі наказу №43-л позивач був вперше призначений на посаду в Державній податковій інспекції Кременецької районної державної адміністрації.
Відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 при встановленні категорій посад державних службовців зроблено посилання на «інші прирівняні до них посади».
Частиною першою статті 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII було визначено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.
Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті з 16.12.1993 визначав Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ.
Відповідно до статті 1 цього Закону державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Відповідно до частини другої статті 9 зазначеного Закону, регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому, Закон України «Про державну службу» № 3723- ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація України, якій за змістом частин другої та третьої цієї статті підпорядковані державні податкові адміністрації в областях, є центральним органом виконавчої влади.
Посадовою особою органу державної податкової служби за правилами частини першої статті 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (ч.5, 6 ст.15 цього Закону).
Частиною четвертою статті 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII передбачено, що посадові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності). Частиною восьмою вказаної статті передбачено, що посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються відповідні спеціальні звання.
Тобто, даною нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону України «Про державну службу» №3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Статтею 6 Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, та які займали посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики) у період до 12.08.2012, перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Вказане також кореспондується із частиною вісімнадцятою статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993, згідно якої період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Законом України від 04.12.1990 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» не врегульовано питання пенсійного забезпечення посадових осіб державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, тому при вирішенні таких питань підлягають застосуванню положення Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, зокрема стаття 37, за правилами якої право на одержання пенсії державних службовців мають особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, мають не менше як 10 років стажу державної служби та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Аналогічну позицію виклав Верховний Суд України в постанові від 22.10.2013 у справі № 21-340а13 зазначивши, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.
Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року N 283, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 з 04.10.1993 по 18.07.2002 працював на різних посадах в органах державної податкової служби: Державній податковій інспекції Кременецької районної держадміністрації, Державній податковій адміністрації у Кременецькому районі, Державній податковій інспекції у Кременецькому районі, Кременецькій міжрайонній державній податковій інспекції.
Записи у трудовій книжці ОСОБА_1 свідчать про те, що:
§ 06.10.1994 згідно наказу №43-л позивачу присвоєно персональне звання «інспектор податкової служби ІІІ рангу» (запис у трудовій книжці №17);
§ 30.01.1995 позивач прийняв присягу державного службовця (запис у трудовій книжці №18);
§ 20.03.1998 згідно наказу №7-0 позивачу присвоєно персональне звання «інспектор податкової служби ІІ рангу» (запис у трудовій книжці №23);
§ 18.07.2002 звільнений в зв'язку з переведенням на роботу в Кременецьку районну державну адміністрацію (запис у трудовій книжці №29).
Період 7 років, 9 місяців, 14 днів проходження служби позивача в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.
Обставини зарахування періодів з 19.07.2002 по 30.12.2005 (3 роки, 5 місяців, 11 днів) та з 03.01.2006 по 01.05.2016 (10 років, 3 місяці, 28 днів) до стажу державної служби позивача визнаються відповідачем.
Станом на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» №889- VIII3 стаж державної служби позивача становить 22 роки, 06 місяців, 25 днів.
За таких обставин станом на 01.05.2016 позивач перебував на державній службі та мав необхідний стаж 10 років, досягла передбаченого віку 60 років для переведення її на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1211.20 грн. згідно квитанції від 11.04.2025.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №332/03-16 №192450005184 від 02.04.2025 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу» згідно із заявою від 26 березня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 26 березня 2025 року та здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії з 26 березня 2025 року, виходячи з розміру заробітної плати, зазначеної у довідках Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 13.03.2025 за №0503-07-42 та від 12.03.2025 за №0503-07-43.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сплачений судовий збір в розмірі 1211 грн (одна тисяча двісті одинадцять) 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 17 червня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження/місце проживання: просп. Соборний, 158Б,м. Запоріжжя,Запорізький р-н, Запорізька обл.,69005 код ЄДРПОУ/РНОКПП 20490012).
Головуючий суддя Подлісна І.М.