про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову
19 червня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/8390/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
Адвокат Шунько О.Г. подав через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви за позовом ОСОБА_1 /надалі - ОСОБА_1 / до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить: встановити заборону ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії, пов'язані з призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Мотивуючи необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову зазначено, що у випадку призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період, він набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь ОСОБА_1 оскільки надання відстрочки від призову на військову службу, особі яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглянувши подану заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов такого висновку.
Частиною першою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зазначені вище підстави є оціночними, а тому при розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
У силу пункту 2 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.
А відповідно до частини другої цієї статті, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з відповідними наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Забезпечення позову - це фактично гарантія майбутнього виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідні заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку за місцем реєстрації у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Срібнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 10.01.2017 року зареєстрували шлюб, про що 10.01.2017 року складено відповідний актовий запис №02. Прізвище після державної реєстрації шлюбу у чоловіка та дружини " ОСОБА_3 ".
Як вбачається з довідки до Акта МСЕК серії 12ААГ №468113 від 09.10.2023 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має третю (ІІІ) групу інвалідності, причина інвалідності: загальне захворювання, інвалідність встановлена на безтерміновий строк.
Відповідно до Виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_4 , має онкологічне захворювання, діагноз: злоякісний новоутвір ендоцервіксу шийки матки, ст 1В, гр 3, Т1, N0, M0.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 неодноразово (21.02.2025, 01.05.2025) звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно до пункту 12 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Як зазначає представник позивача, станом на звернення до суду із заявою про забезпечення позову відповіді на заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки не надано.
Частиною 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі по тексту - Закон №2232-ХІІ) передбачено щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
За приписами частини 1, 2, 3 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
За приписами частини 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ встановлено підстави, за яких військовозобов'язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, відповідно до пункту 12 частини першої цієї статті, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно пункту 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації, зокрема, Указом Президента України від 23 липня 2024 року № 470/2024 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" продовжено з 12 серпня 2024 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб, Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №741/2024 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" продовжено з 10 листопада 2024 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб, Указом Президента України від 14 січня 2025 року № 27/2025 продовжено з 8 лютого 2025 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб, Указом Президента України від 15 квітня 2025 року № 236/2025 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" продовжено з 9 травня 2025 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок №560, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1 Порядку №560 цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Пунктом 56 Порядку №560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на захист права на яку позивач має намір подати до суду позов, може бути надана особам, що мають статус військовозобов'язаних, у зв'язку з чим законодавець і передбачив норму, згідно якої до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Натомість, після призову на військову службу особа набуває статусу військовослужбовця, що унеможливлює надання такій особі відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Отже, якщо ОСОБА_1 буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, до ухвалення рішення суду у цій адміністративній справі, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 22.05.2023 у справі №260/1851/22 та у постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі №520/7954/22.
Суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №160/2592/23: "процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу".
Отже. невжиття заходів забезпечення позову, очевидно, може призвести до того, що ефективний захист права, на захист якого заявлено позов, стане неможливим.
У разі задоволення позову в цій справі неможливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.
Водночас, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням по суті в цій адміністративній справі жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті.
Обраний судом спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами та не спричинить шкоди відповідачам чи іншим особам, оскільки у разі відмови у задоволенні позовних вимог відповідач зможе здійснити призов позивача на військову службу під час мобілізації.
Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Суд розуміє, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у цьому випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що ефективний захист прав та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за доцільне забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_1 , до набрання законної сили судовим рішенням по суті в адміністративній справі №440/8390/25.
Отже, заява представника позивача про забезпечення позову до подачі позовної заяви підлягає задоволенню.
Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-156, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представника позивача про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити.
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_1 , до набрання законної сили судовим рішенням по суті в адміністративній справі №440/8390/25.
Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Особа, якої стосується заборона:
ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ;
ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4
ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 .
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г.В. Костенко