Справа № 420/11018/25
18 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку, відповідно до відомостей, які містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 /483-ВК від 27.10.2021 року виданого на підставі висновку про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 47-а згідно гр. ІІ наказу МО України №402-2008р. проведеного ВЛК І-го відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 05.10.2021 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач у 2009 році на виконання вимог ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції 2009 року) та «Положення про військовий облік військовозобов'язаних і призовників», (що втратив чинність) став на облік призовників у ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ). В подальшому, 17.09.2010 року, у зв'язку із вступом до вищого навчального закладу, змінив постійне місце проживання на місто Одеса, у зв'язку із чим був поставлений на військовий облік призовників до ІНФОРМАЦІЯ_7 ). 17.03.2015 року, у зв'язку із закінченням навчання, постійне місце проживання було змінено з АДРЕСА_1 , від так, місце військового обліку також було змінено. У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 8 Правил реєстрації місця проживання (що діяла на момент зміни місця реєстрації позивача) військовий квиток або посвідчення про приписку з відміткою про зняття/взяття з військового обліку було обов'язковим документом для зміни місця реєстрації проживання. В подальшому, зв'язку із фактичним проживанням в м. Херсон та періодично м. Каховка (Херсонської області, як місце реєстрації) 30.06.2020 згідно ст.18 ЗУ «Про ВОіВС» (по досягненню 27-річного віку) призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 був зарахований у запас. 05.10.2021 року - було проведено медичний огляд ВЛК І-го відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 за результатами якого сформовано висновок про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 47-а згідно гр. ІІ наказу МО України №402-2008р.. 27.10.2021 року - було видно тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 на підставі наказу МОУ №610 відповідно до якого зазначено про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Однак, 21.02.2025 року під час перебування в місті Київ, мені стало відомо, що реєстр «Оберіг» (Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних і резервістів) вказаних вище відомостей про виключення з військового обліку не містить. З огляду на вказане позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та/або заяву про продовження процесуальних строків не подав.
У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 - громадянин України, паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_5 к від 27.10.2021 ОСОБА_1 «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.47-а згідно гр.ІІ наказу МОУ №402 від 2008 р. ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 - 05.10.2021 протокол №8».
На адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_3 14.07.2023 року надав відповідь в якій зазначено, що згідно облікових даних, першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі висновку військово-лікарської комісії від 05 жовтня 2021 року дійсно було видане тимчасове посвідчення військовозобов'язаного за № 4/ НОМЕР_6 від 27 жовтня 2021 року на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
21.02.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 /483-ВК від 27.10.2021 року внести відомості до Електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг» щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на підставі висновку про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 47-а згідно гр. ІІ наказу МО України №402-2008р. проведеного ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 05.10.2021 року з видачею тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 /483-ВК на підставі наказу МОУ №610 відповідно до якого зазначено про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
За результатом розгляду заяви, ІНФОРМАЦІЯ_3 28.02.2025 року надав відповідь в якій зазначено, що внаслідок збройної агресії Російської федерації та окупації міста Херсон, з метою недопущення захоплення облікових даних військовозобов'язаних, документи військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 були знищенні у встановленому порядку. Відповідно до проведеної перевірки відомостей Єдиного державного реєстру призовників та військовозобов'язаних відомості про громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знайдено, перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_10 . Враховуючи вищевикладене, з метою вирішення порушеного питання у зверненні пропоную звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 (за адресою АДРЕСА_2 ) при собі мати паспорт та ІПН.
Відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_11 від 10 квітня 2024 року за №943/7643 зазначено, що за наявною у ІНФОРМАЦІЯ_12 інформацією, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 з 25.08.2020. Згідно доповіді ІНФОРМАЦІЯ_14 від 08.04.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 25.08.2020 був переданий з обліку призовників на облік військовозобов'язаних, як такий, що досяг 27 років. У період 2014-2016 років він перебував на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_13 . Повідомлення про взяття з 05.10.2021 на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 до ІНФОРМАЦІЯ_14 не надходило. У зв'язку з тим, що військово-облікові документи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 не оформлював, відомості про видачу військово-облікових документів вказаній особі у ІНФОРМАЦІЯ_13 , а також у ІНФОРМАЦІЯ_12 відсутні.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Згідно із частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та триває до цього часу. Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487). Згідно з п. 1 Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до п. 79 Порядку, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Згідно з ч. 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
1) допризовники громадяни чоловічої статі віком до 18 років;
2) призовники громадяни віком від 18 до 27 років, що приписані до призовних дільниць;
3) військовослужбовці громадяни, які проходять військову службу;
4) військовозобов'язані громадяни, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
5) резервісти громадяни, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Згідно зі ст. 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Статтею 37 Закону №2232-ХІІ врегульовані підстави для:
- взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (частини перша-п'ята);
- виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).
Так, зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України: - які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; - які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України; - які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; - в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.
Виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон України № 1951), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
За приписами ст. 5 Закону України № 1951, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно зі ст. Прикінцевих положень, частину першу статті 34 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., № 38, ст. 324; 2015 p., № 22, ст. 151) викладено в такій редакції:
"1. Персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати".
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 559 у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Відповідно до пункту 4 Порядку, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Судом установлено, що позивач звернувся до відповідача (який в силу наведених вище положень чинного законодавства є органом ведення Реєстру) із заявою від 21.02.2025 року про внесення відомостей до Реєстру щодо виключення позивача з військового обліку.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 4 Порядку № 559 визначено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Отже, предметом спору у цій справі є з'ясування судом чи допущено відповідачем протиправні дії/бездіяльність, які виразилися у невнесенні відомостей про виключення позивача з військового обліку за результатами розгляду відповідної заяви позивача.
Відповідно до абз.2 п. 81 Порядку № 1487, особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Суд зазначає, що наданими позивачем доказами в повній мірі підтверджується, що позивач є невійськовозобов'язаним, зокрема, вказане слідує з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного №4/483-8к від 27.10.2021, відповідно до якої, він є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку з 23.04.1998.
Також, суд звертає увагу, що п. 55 Порядку № 560 та п. 2 Постанови № 559 установлено, що військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов'язку, виданий до дня набрання чинності Законом України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», є чинним та не потребує обов'язкової заміни.
Наведені положення є підставою для висновку суду про визнання протиправною бездіяльності, а не дій як зазначено позивачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Разом з цим, суд наголошує, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.
Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Викладене свідчить, що в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_16 мав прийняти рішення на користь позивача, а саме внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , оскільки прийняття такого рішення, з урахуванням встановлених судом обставин, не передбачало права відповідача діяти на власний розсуд.
Крім того, суд у цій частині виходить з того, що судовий захист порушених прав має бути ефективним та забезпечувати принцип процесуальної економії, зміст якого полягає у тому, що особі не потрібно буде додатково звертатися за захистом порушених прав про які йдеться у цьому рішенні.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295, 297 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України про виключення з військового обліку ОСОБА_1 25.06.1993 року, відповідно до інформації, яка містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 /483-ВК від 27.10.2021 року виданого на підставі висновку про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 47-а згідно гр. ІІ наказу МО України №402-2008р. проведеного ВЛК І-го відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 05.10.2021 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_17 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка