19 червня 2025 рокусправа № 380/2348/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 про відмову в звільненні з військової служби у запас солдата ОСОБА_1 відповідно до п/п «г» п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», оформлене листом від 27.11.2024 № 5/28/667;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити з військової служби у запас солдата ОСОБА_1 відповідно до п/п «г» п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» відповідно до /п «г» п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з наявністю батька із числа осіб з інвалідністю 2-ї групи на підставі поданого рапорту від 14.11.2024р. (вх. № 5/18/1815).
В обґрунтування позовних вимог вказує, що проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 . У зв'язку із необхідністю здійснення догляду за батьком-інвалідом ІІ групи подав рапорт про звільнення з військової служби, однак отримав рішення про відмову. Позивач відмову відповідача вважає незаконною, оскільки твердження відповідача про відсутність у додатку до рапорту необхідних документів не відповідає дійсності, останнім не в повній мірі вивчено зміст доданих до рапорту документів, відтак прийнято незаконне рішення про відмову у звільненні з військової служби.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 11.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що оскільки позивачем не було подано акту обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють, або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також не було додано документів, які б підтверджували факт відсутності інших осіб, другої групи спорідненості, які б могли здійснювати такий догляд, то у задоволені рапорту позивача військовою частиною НОМЕР_1 було відмовлено. Крім того, позивачем навіть не додано ні до рапорту, ні до позову, акту проведення обстеження сім'ї № 2432/04-10 від 07.10.2024, на підставі якого видана протиречива довідка Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області від 10.10.2024 №2455/04-10, якою він якби підтверджує факт одноособового здійснення постійного догляду за своїм батьком, при цьому будучи постійно на військовій службі.
Ухвалою суду від 27.02.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 10.03.2025 продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії; визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, та поновлено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач звернувся до командира 2 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини із рапортом про звільнення з військової служби на підставі п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з наявністю батька як особи з інвалідністю ІІ групи та відсутність інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону його утримувати.
До рапорту додано такі документи:
- заява ОСОБА_2 ;
- копія паспорту та коду ОСОБА_2 ;
- копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ;
- копія індивідуальної програми реабілітації інваліда №959 від 09.07.2019;
- копія висновку №145/267 від 30.08.2024;
- копія довідки до акта огляду від 30.08.2024;
- копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 ;
- копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ;
- копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ;
- витяг з реєстру територіальної громами щодо ОСОБА_1 ;
- витяг з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_2 ;
- копія паспорту та коду ОСОБА_1 ;
- копія військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 ;
- копія листа Отинійської селищної ради від 10.10.2024;
- копія рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальна послуги на непрофесійній основі від 10.10.2024;
- копія довідки від 18.10.2024 №380.
Листом від 27.11.2024 №5/28/667 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про відсутність підстав для прийняття позитивного рішення військовою частиною НОМЕР_1 щодо звільнення позивача з військової служби під час дії воєнного стану на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
За змістом частин першої та третьої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону №2232-XII).
Підстави звільнення з військової служби передбачено статтею 26 Закону №2232-XII.
Підпунктом «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-XII передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану, звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Згідно з абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232-XII такими сімейними обставинами є, зокрема, необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Частиною 7 ст. 26 Закону №2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі (пункт 1).
Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Як встановлено судом, позивач звернувся до командира 2 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини із рапортом про звільнення з військової служби на підставі п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з наявністю батька як особи з інвалідністю ІІ групи та відсутність інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону його утримувати.
До рапорту додано такі документи: заява ОСОБА_2 ; копія паспорту та коду ОСОБА_2 ; копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; копія індивідуальної програми реабілітації інваліда №959 від 09.07.2019; копія висновку №145/267 від 30.08.2024; копія довідки до акта огляду від 30.08.2024; копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 ; копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ; копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ; витяг з реєстру територіальної громами щодо ОСОБА_1 ; витяг з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_2 ; копія паспорту та коду ОСОБА_1 ;копія військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 ; копія листа Отинійської селищної ради від 10.10.2024; копія рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальна послуги на непрофесійній основі від 10.10.2024; копія довідки від 18.10.2024 №380.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (далі Інструкція №170).
Відповідно до пункту 12.11 розділу XIІ Інструкції №170 перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.
Згідно пп. 26 п. 5 вказаного додатку, документами, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, є:
документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами);
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Відтак, одним із документів, які підтверджують наявність підстав для звільнення з військової служби за сімейними обставинами є акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затверджений керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Всупереч наведеній вимозі, позивачам такого акту подано не було, що і слугувало підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову у звільненні з військової служби.
У позовній заява позивач покликається на те, що довідка Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області від 10.10.2024 №2455/04-10 підтверджує факт одноособового здійснення постійного догляду Позивачем за своїм батьком - ОСОБА_2 . При цьому у даній довідці прямо вказано, що така видана на підставі Акту проведення обстеження сім'ї № 2432/04-10 від 07.10.2024р. Відтак вимоги відповідача надати додаткові документи про обстеження сімейного стану є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
У матеріалах справи міститься довідка Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області від 10.10.2024 №2455/04-10, видана ОСОБА_1 , із таким змістом:
«На Вашу заяву від 26.09.2024 Відділ з питань соціального захисту населення Отинійської селищної ради повідомляє про те, що відповідно до Постанови Кабінету Мінітрсів України від 23 вересня 2020 р. №859 (зі змінами) підтверджено факт здійснення постійного догляду за батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно Акту проведення обстеження сім'ї №2432/04-10 від 07.10.2024.».
Відтак, вказана довідка не підтверджує факту здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 саме позивачем, що свідчить про помилковість тверджень позивача в цій частині.
Крім того, зазначена довідка містить лише посилання на Акт проведення обстеження сім'ї №2432/04-10 від 07.10.2024, втім самого акту не було додано ані відповідачу під час звернення позивача із рапортом про звільнення, ані суду під час звернення із цим позовом.
Щодо твердження відповідача про те, що до рапорту про звільнення не додано один із документів, що підтверджує відсутність у ОСОБА_2 інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, то суд зауважує, що такі документи позивачем подано, зокрема, свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , заяву ОСОБА_2 , витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Однак, зважаючи на неподання позивачем акту обстеження сімейного стану військовослужбовця, подання якого є обов'язковим в силу вимог Інструкції №170, суд висновує, що позивач не підтвердив наявності законних підстав для звільнення його з військової служби за сімейними обставинами. Відтак, судом не встановлено підстав для скасування оскаржуваного рішення та, відповідно, задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішення відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ).
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна