18 червня 2025 рокусправа № 380/24338/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, яка полягає у відмові призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із втратою працездатності пов'язаної з виконанням службових обов'язків;
- зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із визначенням інвалідності третьої групи, що настала внаслідок поранення, отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 ЗУ "Про Національну поліцію" в розмірі 250 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Ухвалою від 06.12.2024 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Національної поліції України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із визначенням йому інвалідності третьої групи, що настала внаслідок поранення, отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію». У відповідь, отримав лист Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №53907-2024 від 17.10.2024 про відмову, мотивовану тим, що позивач звільнений зі служби 31 травня 2021 року за власним бажанням, а третю групу інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, йому встановлено 19.01.2023.
Стверджує, що Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 у справі №380/5084/23 за позовом ОСОБА_1 зобов'язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із визначенням інвалідності третьої групи, що настала внаслідок поранення, отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі 250 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №380/5084/23 вирішено апеляційну скаргу ТУ ДБР у м. Львові задовольнити, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі № 380/5084/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивачу встановлена інвалідність внаслідок травми, отриманої 30.04.2009 під час проходження служби в органах внутрішніх справ, після чого він до 08.06.2021 проходив службу в поліції, а відтак, не ТУ ДБР у м. Львові, а орган Національної поліції за останнім місцем проходження служби позивача в поліції є компетентним органом, уповноваженим на призначення і виплату одноразової грошової допомоги .
Стверджує, що невиплата позивачу ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності у зв'язку з випадком, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, є порушенням конституційного права позивача на соціальний захист, гарантований статтею 46 Конституції України.
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, протягом шести місяців після його звільнення з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Стверджує, що з моменту звільнення позивача зі служби в поліції 08.06.2021 визначення йому інвалідності 19.01.2023 позивача відсутня обов'язкова минув 1 рік 7 місяців та 11 днів до , а відтак у обставина (визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після його звільнення з поліції ) для призначення та виплати одноразової грошової допомоги передбачена пунктом 3 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII. Також Наказом № 174 позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, а не відповідно до пункту 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону № 580-VIII - у позивача відсутня обов'язкова обставина (звільнення через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Позивач надіслав відповідь на відзив, у якій посилаючись на преюдицію судових рішень у справі у справі №380/5084/23 , якими встановлено право позивача на отримання спірної допомоги і встановлено, що орган Національної поліції за останній місцем проходження служби позивача в поліції є компетентним органом, уповноваженим на призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Просив задовольнити позов.
Відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив, де повторив позицію, викладену у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 проходив службу на посадах рядового і начальницького складу в органах внутрішніх справ з 01.09.1997 по 06.11.2015, в поліції з 07.11.2015 по 08.06.2021, в Державному бюро розслідувань з 09.06.2021 по 26.12.2022.
Актом розслідування групового нещасного випадку (поранення), що стався (сталося) 30 квітня 2009 року о 02:00, складеним від 11.05.2009 Форми Н-5* комісією, призначеною розпорядженням №123р від 08.05.2009 ГУМВС України у Львівській області (копія додається) та Актом №36 Форми Н-1* про нещасний випадок (у тому числі поранення) відносно потерпілого капітана міліції ОСОБА_1 , затвердженим Начальником ГУМВС України у Львівській області генерал-лейтенантом міліції В.М.Пісним від 26 травня 2009 року встановлено:
«…Капітан міліції ОСОБА_1 в період часу з 27 по 30 квітня 2009 року був задіяний до проведення спеціальних заходів в м. Соснівка Сокальського р-ну Львівської області згідно завдань ГУМВС від 14.04.2009 № 063814т та №063815т на виконання постанови Апеляційного суду Львівської області від 10.04.2009 № 428т по кримінальній справі № 60/4-08 по ст. 390 ч.1 КК України, з метою затримання розшукуваного ОСОБА_2 , 1958 р.н., раніше неодноразово засудженого за скоєння тяжких злочинів, якого з 20.05.2008 оголошено у міждержавний розшук за втечу з місць позбавлення волі у Рівненській області. …. Згідно плану оперативного забезпечення проведення оперативно-технічних заходів №1 та №5 (вх. УБОЗ ГУМВС №24/13-1331т (вн) від 22.04.2009) затвердженого керівником УБОЗ ГУМВС, для проведення спецзаходів було задіяно о/у ВОТР РАЦ УБОЗ капітана міліції ОСОБА_1 .. ОСОБА_2 здійснив постріли в ОСОБА_1 гумовими кулями, поранивши його в голову, від чого ОСОБА_1 короткочасно втратив свідомість. Після цього ОСОБА_2 взяв капітана міліції ОСОБА_1 у заручники, приставивши йому до шиї пістолет, та прикриваючись ним, вийшов з під'їзду. Надалі працівники групи затримання ВШР «Сокіл» прослідували в сторону ОСОБА_2 , поки не побачили капітана міліції ОСОБА_1 , якого було поранено у голову та ногу. …
Висновок комісії: В ході проведеної перевірки установлено, що оперуповноважений відділу ОТР РАЦ УБОЗ ГУМВС України у Львівській області капітан міліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю …».
Довідкою від 15.03.2023 №119 Головного управління МВС України у Львівській області встановлено: « ОСОБА_1 з 01 вересня 1997 року (наказ Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України від 20.08.1997 №155 о/с) по 06 листопада 2015 року (наказ Головного управління МВС України у Львівській області від 06.11.2015 №71 о/с дск) проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за пунктом 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації). Причиною звільнення з органів внутрішніх справ не було «через хворобу»…» .
Із 07.11.2015 позивач проходив службу в поліції.
Наказом від 31.05.2021 №174 о/с, виданим Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України, підполковника поліції ОСОБА_1 (0096100), начальника 7-го відділу (оперативно технічної розвідки) управління стратегічних розслідувань у Львівській області, звільнено з 08 червня 2021 року за пунктом 7 (за власним бажанням ) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
09.06.2021 ОСОБА_1 прийнято на службу до Державного бюро розслідувань на посаду начальницького складу на підставі Контракту про проходження служби у Державному бюро розслідувань від 08.06.2021.
Свідоцтвом про хворобу №87 від 20 грудня 2022 р., виданим Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» встановлено:
«Медична (військово-лікарська) комісія ДУ «ТМО МВС України по Львівській області за розпорядженням начальника Відділу кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснила медичний огляд оперуповноваженого оперативного відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, підполковника Державного бюро розслідувань Безкоровайника Романа Богдановича. Діагноз і постанова медичної (військово-лікарської) комісії про причинний зв'язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва): Наслідки ЗЧМТ (30.04.2009р.), струсу головного мозку, рвано-розмозженої рани голови, кульових поранень правої підколінної ділянки обох стегон у вигляді дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст. з ознаками внутрішньочерепної гіпертензії, зі стійким цефалгічним, вестибулоатактичним синдромами, лівобічним рефлекторним геміпарезом, церебрастенічним синдромом зі стійкою вегетосудинною нестійкістю, помірним порушеннями координації та рухів, правобічним гонартрозом ІІ ст. Ангіопатія сітківки обох очей.
Травма, ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків. Вертеброгенна цервікалгія з больовим та м'язево-тонічним синдромами, незначним порушенням функції хребта на грунті остеохондрозу шийного відділу хребта, ускладненого ретролістезом С3-С6. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції.
Постанова медичної (військово-лікарської) комісії щодо ступеня придатності до служби: На основі статті 75б, 23в, 70в, 71в графи 1 Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції Наказ МВС України №285 від 03 квітня 2017 року. Непридатний до служби в поліції… ».
Наказом в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 26 грудня 2022 року №250 ос/ДСК, звільнено із служби в Державному бюро розслідувань у відставку, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 з посади Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові 26 грудня 2022 року за станом здоров'я з достроковим припиненням (розірванням) контракту про проходження служби у Державному бюро розслідувань від 08 червня 2021 року.
Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Форми №158/о серії 12ААА №012625, виданою від 19.01.2023 Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи Обласним МСЕК №3 застрахованій особі ОСОБА_1 (копію долучено), встановлено:
«Ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 45% (сорок п'ять) згідно Свідоцтва про хворобу №87 від 20.12.2022 р., з них:- 40% - на травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків (30.04.2009 р.) Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.12.2024 6 ; - 5% - на захворювання, пов'язане з проходженням служби в поліції. Підстава: акт огляду МСЕК №143…».
Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №740176 від 19.01.2023р., виданою Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи Обласним МСЕК №3 інваліду ОСОБА_1 (копію долучено) встановлено: «Група інвалідності: Третя, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків. Підстава: акт огляду МСЕК №143.».
24 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності, безпосередньо пов'язаної з виконанням службових обов'язків, у відповідь на яку отримано відмову. Вказану відмову у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 оскаржив до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 у справі №380/5084/23 адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №380/5084/23 вирішено апеляційну скаргу ТУ ДБР у м. Львові задовольнити, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі № 380/5084/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову із підстав звернення із позовом до неналежного відповідача.
10 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Національної поліції України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із визначенням йому інвалідності третьої групи, що настала внаслідок поранення, отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
У відповідь, отримано лист Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №53907-2024 від 17.10.2024 (124778) (копія додається), яким встановлено наступне:
«…Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується відповідно до Закону України «Про національну поліцію» (далі - Закон). У статті 97 Закону надається вичерпний перелік випадків, у разі яких виплачується одноразова грошова допомога. Виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги після звільнення визначено пунктами 3, 4 статті 97 Закону (у разі надання поліцейському інвалідності). Як вбачається зі змісту пунктів 3, 4 частини першої статті 97 Закону, призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському законодавчо гарантовані лише за наявності трьох обов'язкових умов, а саме: 1) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); 2) визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після його звільнення з поліції; 3) звільнення поліцейського з поліції внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Згідно з наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 31 травня 2021 року №174 о/с Вас було звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 08 червня 2021 року, отже підстава звільнення не відповідає умовам, визначеним у пунктах 3, 4 частини першої статті 97 Закону. Крім того, третю групу інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, Вам встановлено 19.01.2023, відповідно до копії виписки з акта огляду медико-соціальної комісії №740176, що також є порушенням строків, указаних у пунктах 3, 4 частини першої статті 97 Закону (визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після його звільнення з поліції). З огляду на викладене правових підстав призначення і виплати Вам одноразової грошової допомоги немає…».
Не погодившись із відмовою, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у цій справі, суд застосовує наступні правові норми.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 3 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Відповідно до п.п. «в» п.3 частини 1 статті 99 Закону №580-VIII розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: 3) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: в) III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Відповідно до частини 4 статті 100 Закону №580-VIII одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у частині другій цієї статті, призначається і виплачується за останнім місцем проходження служби поліцейським.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок).
Пунктом 3 Розділу І Порядку встановлено, що поліцейський вважається таким, що виконує службові обов'язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), у тому числі під час участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України «Про міліцію».
Підпунктом 2 п. 4 Розділу І Порядку передбачено, що випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: під час виконання службових обов'язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Згідно підпункту 2 п. 1 Розділу ІІ Порядку, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
Згідно пункту 3 Розділу ІІІ Порядку заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до органів державної влади.
Системне тлумачення вищенаведених норм права дає суду підстави дійти висновку про те, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському законодавчо гарантовані лише за наявності трьох обов'язкових умов, а саме:
1) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
2) визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після його звільнення з поліції;
3) звільнення поліцейського з поліції з причин поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманих під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Отже, лише за наявності цих трьох обставин, тобто тільки дотримавшись усіх зазначених умов, особа, звільнена з поліції, набуває право на отримання одноразової грошової допомоги й може претендувати на її призначення та виплату згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 97 Закону №580-VIII.
Відповідне зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 22.04.2020 (справа №3-р(І)/2020).
Суд відмічає, що після нещасного випадку (поранення) позивач продовжив проходити службу у Департаменті стратегічних розслідувань НПУ, а у подальшому у ДБР, звідки звільнився у відставку за станом здоровя.
Правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань визначаються Законом України «Про державне бюро розслідувань» від 12 листопада 2015 року №794-VIII (далі - Закон №794-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №794-VIII, Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.
Згідно з частиною 1 ст.14 Закону №794-VIII, до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.
Нормами частин 1 і 2 статті 19 Закону №794-VIII встановлено, що Держава забезпечує соціальний захист працівників Державного бюро розслідувань відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
Особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.
Аналогічне правило закріплене в пункті 25 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року №743 (далі - Положення №743).
Дослідивши вищенаведені документи у контексті з наведеними правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, суд відзначає, що ОСОБА_1 визначено третю групу інвалідності у зв'язку із травмою, що пов'язана з виконанням службових обов'язків (що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експерною комісією серії 12ААВ №740176 від 19.01.2023); визначення третьої групи інвалідності настала протягом шести місяців після його звільнення з поліції (що підтверджується знову ж таки довідкою до акта огляду медико-соціальною експерною комісією серії 12ААВ №740176 від 19.01.2023 та наказом в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 26 грудня 2022 року №250-ос/ДСК); ОСОБА_1 звільнено зі служби за станом здоров'я (що підтверджується наказом в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 26 грудня 2022 року №250-ос/ДСК).
Суд зазначає, що факт продовження позивачем служби в ДБР та подальше звільнення саме у зв'язку непридатністю для служби в поліції через наслідки ЗЧМТ (30.04.2009р.), струсу головного мозку, рвано-розмозженої рани голови, кульових поранень правої підколінної ділянки обох стегон, що встановлено Свідоцтвом про хворобу №87 від 20 грудня 2022 р., виданим Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» свідчить про його право на отримання спірної допомоги.
Також суд при розгляді цієї справи враховує висновок Восьмого апеляційного суду, викладений у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №380/5084/23, що стосується встановлення права ОСОБА_1 на призначення і виплату одноразової грошової допомоги:
«…Колегія суддів констатує, що не є спірним у цій справі те, що позивачу визначено третю групу інвалідності у зв'язку із травмою, що пов'язана з виконанням службових обов'язків, що підтверджується належними доказами, визначення третьої групи інвалідності настала протягом шести місяців після його звільнення з поліції, таке звільнення відбулося з підстав «за станом здоров'я».
Разом з цим спірним у цій справі на переконання суду залишається питання визначення належного органу, до компетенції якого входить призначення та виплата одноразової грошової допомоги позивачу.
Як згадувалось вище, позивачу встановлена інвалідність внаслідок травми, отриманої 30.04.2009 під час проходження служби в органах внутрішніх справ, після чого він до 08.06.2021 проходив службу в поліції, а відтак, не відповідач, а орган Національної поліції за останній місцем проходження служби позивача в поліції є компетентним органом, уповноваженим на призначення і виплату одноразової грошової допомоги .
Колегія суддів наголошує на тому, що втрата працездатності отримана позивачем саме під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень і завдань міліції чи поліції.
Безспірним є той факт, що втрата працездатності пов'язана із проходженням служби в поліції чи міліції, натомість жодного причинно - наслідкового зв'язку із втратою працездатності та службою в Державному бюро розслідувань не має.
При цьому, сам факт проходження позивачем служби в Державному бюро розслідувань в даному випадку не має правового значення та не створює у відповідача обов'язку з призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов до переконання, що Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові не є належним відповідачем у цій справі, при цьому суд не позбавляє права позивача на звернення з аналогічним позовом до належного відповідача.
Суд звертає увагу на вимоги 4 ст. 100 Закону № 580-VIII де передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у частині другій цієї статті, призначається і виплачується за останнім місцем проходження служби поліцейським, з огляду на зміст та правове регулювання Законом № 580-VIII, таким місцем служби є саме останнє місце служби в органах поліції чи міліції, тобто коли позивач мав статус поліцейського…».
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності, безпосередньо пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
Відтак порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправними дій Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності, безпосередньо пов'язаної з виконанням службових обов'язків та зобов'язання її нарахувати і виплатити.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо відмови призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із втратою працездатності пов'язаної з виконанням службових обов'язків
Зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (ЄДРПОУ 43305056) призначити і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у зв'язку із визначенням інвалідності третьої групи, що настала внаслідок поранення, отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 ЗУ "Про Національну поліцію" в розмірі 250 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (ЄДРПОУ 43305056) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна