19 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 826/3451/17
провадження № 2-іс/340/61/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Казанчук Г.П., при секретарі судового засідання Бакшеєвій М.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника Кабінету Міністрів України - Кобилат Н.М.
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні клопотання про залишення позову без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, Президента України, Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язати вчинити дії, -
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 826/3451/17 (провадження № 2-іс/340/61/25) за позовною заявою ОСОБА_1 до Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Президента України, Верховну Раду України і Кабінет Міністрів України, відповідно до якої, з урахуванням уточнення позивних вимог, просить суд:
- визнати незаконним та скасувати Рішення Конкурсної комісії про недопущення ОСОБА_1 до участі у наступних етапах конкурсу на посаду Голови Державного бюро розслідувань за результатами проведених співбесід, ухвалене Конкурсною комісією на засіданні 05 грудня 2016 року (згідно з протоколом засідання Конкурсної комісії від 05 грудня 2016 року № 30);
- покласти на Конкурсну комісію (відповідача) обов'язок відшкодувати понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 року адміністративну справу №826/3451/17 прийнято до провадження суддею Казанчук Г.П.
Також ухвалою від 04.04.2025 суддя залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року розгляд справи вирішено розпочати спочатку. Залучено до участі в даній справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Президента України, Верховну Раду України і Кабінет Міністрів України. Розгляд справи провести за правилами загального позовного провадження. Призначене підготовче засідання на 27 травня 2025 року об 10 год 00 хв.
У підготовчому судовому засіданні 27.05.2025 року винесено ухвалу, якою залучено до участі у даній справі в якості відповідачів - Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України та Президента України; Встановлено процесуальні строки на подання заяв по суті справи.
16.06.2025 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшли відзив, клопотання про залишення позову без розгляду та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції представника Верховної Ради України - Лаптієва А.М. Усі вказані заяви підписані ОСОБА_2 (а.с.1-25 т.4).
Суддею, з метою надання доступу до правосуддя усім учасникам справи, ухвалою від 16.06.2025 року вирішено забезпечити участь представника Верховної Ради України в режимі відеоконференції.
19.06.2025 року до участі в справі представник Верховної Ради України не підключився, секретарем судового засідання разом із представником технічного відділу Кіровоградського окружного адміністративного суду повідомлено суд про те, що Лаптієв Аркадій не підключений до системи. Вказане відображено у протоколі судового засідання.
Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд вирішив проводити розгляд справи за наявною явкою.
Позивач заперечив щодо клопотання Верховної Ради України в частині залишення позову без розгляду, вказавши, що КАС України дійсно не передбачає процесуальну ситуацію, яка наразі існує, з огляду на відсутності Комісії, а тому відніс вирішення вказаного клопотання в цій частині, на розсуд суду. Крім того, позивач зазначив, що він не вчиняв жодних дій, які б могли бути наслідком застосування статті 169 КАС України, а саме повернення його позову. Вказав, що наразі не отримав відповіді на поставлені у позові питання, тобто система правосуддя виявилась не ефективною.
Представник Кабінету Міністрів України також віднесла вирішення вказаного клопотання на розсуд суду.
Досліджуючи зміст отриманих заяв по суті спору, суд зазначає наступне.
Так, згідно з положеннями статті 131-2 Конституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 дійшла висновку, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
На підтвердження своїх повноважень на подання відзиву на позов та клопотання про залишення позову без розгляду Лаптієв Аркадій не надав жодного документу, який би визначав право на вчинення процесуальних дій від імені Верховної Ради України.
Судом отримана Відповідь №1494104 від 19.06.2025 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у якій вказано, що керівник органу є Ханік Ю.П. та наведений перелік осіб, які мають повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі підписувати договори тощо (діяти в судах України та на стадії виконавчого провадження без окремого доручення (самопредставництво) Лазаренко І.В., Кирсенко Є.Б., Паламарчук Н.В. та Зоренко В.Є. (а.с.28-30 т.4)
Отже, Лаптієв Аркадій не може реалізовувати самопредставництво в судах без окремого доручення та не наданого жодного документа, який би свідчив про наявність такого повноваження на підставі положенні чи трудового договору (контракту) із визначенням його право діяти від імені Верховної Ради України без додаткового уповноваження.
Так, запобігаючи порушенню основоположного принципу, як участь в судовому засіданні, суддя допустила до участі в режимі відеоконференції Лаптієва А., маючи намір вже в судовому засіданні з'ясувати наявність/відсутність процесуальних повноважень, проте, вказана особа, у призначений час, не підключилась до розгляду справи.
У зв'язку із наведеним, суд констатує про відсутність, станом на день розгляду справи у підготовчому судовому засіданні, інформації про повноваження на підпис та подачу заяв по суті справи. А відтак, суд вирішив повернути клопотання, підписане Лаптієвим А.М., без розгляду по суті.
З цих же підстав, суд повертає без розгляду, відзив Верховної Ради України на позов.
Водночас, на стадії підготовчого провадження суд вважає надати оцінку за власною ініціативою, можливості передачі цієї справи на розгляд Верховному Суду.
Відповідно до частини 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
За правовою конструкцією наведеної норми, беззаперечним є обов'язок суду передати на розгляд Верховного Суду спору саме щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України.
Водночас, предметом даної справи є здійснення перевірки щодо законності та справедливості Рішення Конкурсної комісії про недопущення ОСОБА_1 до участі у наступних етапах конкурсу на посаду Голови Державного бюро розслідувань за результатами проведених співбесід, ухвалене Конкурсною комісією на засіданні 05 грудня 2016 року (згідно з протоколом засідання Конкурсної комісії від 05 грудня 2016 року № 30).
Залучення Верховної Ради України та Президента України, як осіб, як утворили склад Комісії пов'язане саме з вибуттям із юридичної площини цієї Комісії. При цьому, вибуття суб'єкта владних повноважень із правовідносин, законність яких оскаржує позивач, жодним чином не може бути поставлено в залежність від можливості судового захисту особи.
Суд, насамперед, керується статтею 55 Конституції України, як нормою прямої дії, якою кожному гарантоване право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Позивач, звертаючись у 2017 році до суду за захистом свого, як він вважає, порушеного права, не міг передбачити на такий тривалий розгляд справи в судах, під час яких фактично вибуде Комісія, відбудеться передача справи на розгляд іншому суду через ліквідацію ОАС м. Києва тощо.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.05.2025 року по справі № 990/29/25 зазначила, що положення частини 1 статті 2, пункту 2 частини першої статті 4, статей 5, 19 та частини 1 статті 266 КАС України слід розуміти так, що в порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть оскаржуватися тільки ті правові акти, дії чи бездіяльність, зокрема, Президента України та ВРУ, які прийнято / вчинено / допущено у правовідносинах, у яких Президент України чи ВРУ реалізує свої владні (управлінські) функції / повноваження.
Безумовно, що законодавець при прийнятті КАС України, не міг передбачити усіх процесуальних казусів, які можуть виникнути в суспільних відносинах, зокрема у цій справі, Президент Україна та ВРУ не приймались рішення, реалізуючи свої владні (управлінські) функції. Водночас, задля не перешкоджанню реалізації права позивача на звернення до суду, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий саме Кіровоградський окружним адміністративним судом, оскільки предмет спору не змінився від зміни суб'єктного складу учасників справи.
Сторонами у справі не заявлено клопотань, які б мали бути вирішені судом на стадії підготовчого провадження. Водночас, позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 05.05.2025 року в частині надання письмових пояснень. А відповідачі, не надали жодного доказу щодо документального підтвердження дотримання ними вимог Закону України «Про державне бюро розслідувань» від 12 листопада 2015 року № 794-VIII (у редакції чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) під час визначення персоніфікованого складу Конкурсної комісії.
Указом Президента України від 27.02.2016 року №69/2016 визначений для включення до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора ДБР (а.с.18).
Постановою Верховної Ради України від 29.03.2016 року №1041-VIII визначений склад комісії з проведення конкурсу на посади Директора Державного бюро розслідування (а.с.16).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.02.2016 №125-р ''Про затвердження складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань'' затверджений склад комісії з проведення конкурсу (а.с.20-22).
У зв'язку із наведеним, а також, з огляду на зміст постанови Верховного Суду по даній справі, суд вважає витребувати у відповідачів пояснення із відповідними доказами щодо відповідності визначених/обраних ними осіб як членів Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад директора ДБР, його заступників, в розрізі персоніфікованого складу.
Відсутність усієї інформації перешкоджає вирішенню питання про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду по суті.
У зв'язку із вищевикладеним, суд оголошує перерву у підготовчому судовому засіданні до 10 год 00 хв 15.07.2025 року.
Керуючи статтями 2, 55, 205, 181, 195 КАС України, суд, -
Відзив на позов та клопотання про залишення позову без розгляду, підписані Лаптієвим А.М. повернути без розгляду.
ОСОБА_1 надати суду:
- письмове пояснення, коли саме проводилась з ним співбесіда Комісією?
- чи велась запис-трансляція співбесіди?
- письмову інформацію щодо дати подачі позивачем заяви про участь у конкурсі на зайняття посади.
Зобов'язати Верховну Раду України, Президента України та Кабінет Міністрів України надати суду письмові пояснення із відповідними доказами щодо відповідності визначених/обраних ними осіб як членів Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад директора ДБР, його заступників, в розрізі персоніфікованого складу.
Оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 10 год 00 хв 15 липня 2025 року.
Ухвалу суду направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути подані разом із апеляційною скаргою на рішення суду по суті справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК