19 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2858/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацію та за наслідками її розгляду прийняти відповідне рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі абз.1 ч.3 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як здобувачу вищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.29).
17.06.2025 року представником позивача через "Електронний суд" до суду подано заяву про зміну предмету позову.
Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.
Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або наведення іншого праворозуміння таких норм.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі №916/1764/17, від 22.01.2020 р. у справі №210/2289/17, від 30.01.2020 р. у справі №817/831/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 р. у справі №924/1473/15, від 01.02.2021 р. у справі №2а-3025/11/0970.
До того ж, розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Враховуючи, що змінені позовні вимоги заявлені з підстав, які не зазначалися при первісному зверненні до суду, суд дійшов висновку про те, що представником позивача змінено як підстави, так і предмет позову, а тому заява про зміну предмету позову не відповідає вимогам ч.1 ст.47 КАС України, що зумовлює відмову у прийнятті до розгляду такої заяви.
Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 20.01.2020 р. у справі №826/19197/16 та від 28.04.2021 р. у справі №420/2388/19.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що заяву про зміну предмету позову подано 17.06.2025 року, а провадження у справі відкрито 06.05.2025 року.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Тобто, законодавець наділив процесуальним правом позивача вносити певні зміни (збільшення, зменшення або доповнення) до позовної заяви, у тому числі в частині предмету позову. Водночас, такі дії позивач повинен вчинити у конкретні строки, визначені положенням КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 3 статті 262 КАС України, підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч.4 ст.262 КАС України, перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі.
З огляду на зміст заяви, яка фактично збільшує позовні вимоги, змінює предмет та підстави позову, подана пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, яке відбулося ще 06.06.2025 у відповідності до ч.2 ст.262 КАС України, суд не приймає цю заяву до розгляду.
Отже, суд доходить висновку, що заява про зміну предмету позову подана поза межами строку подання відповідної заяви.
При цьому суд зазначає, що відмова у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмету позову не позбавляє позивача права звернутися до суду з такими вимогами, шляхом подання іншої позовної заяви.
Керуючись статтями 47, 243, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в прийнятті до розгляду заяви представника ОСОБА_1 про зміну предмету позову.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА