19 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3089/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 18.04.2025 року за №110130018642 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.04.2025 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком, з урахування правової оцінки, наданої судом.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що ОСОБА_1 11.04.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Листом від 30.04.2025 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило позивача, що його заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, рішенням якого від 18.04.2025 року за №110130018642 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-1V. Вказує, що необхідний страховий стаж, визначений ст.26 Закону №1058-1V для осіб віком 60 років, становить 32 роки. Проте, за підрахунками відповідача, страховий стаж заявника становить 20 років 7 місяців 26 днів. До страхового стажу не зараховано: період роботи з 10.08.1982 по 16.04.1983, оскільки в записах трудової книжки відсутня підстава внесення запису при прийнятті на роботу; період роботи з 21.11.1985 по 24.01.1988, оскільки в записах трудової книжки звільнення з роботи засвідчено нечитабельною печаткою; період роботи з 01.09.1997, оскільки в записах трудової книжки відсутня інформація про звільнення з роботи у зв'язку з переводом на іншу роботу; період роботи на території Російської Федерації з 01.01.1992 по 21.11.1992, оскільки, починаючи з 01 січня 2023 року Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 рок. Позивач вважає рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Ухвалою судді від 26.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.46).
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.49-51), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що 11.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058- ІV. Заява позивача за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду даної заяви 18.04.2025 Головним управлінням прийнято рішення за №110130018672 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Вказував, що виходячи з положень ст.45 Закону №1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Право на пенсію визначається з урахуванням декількох факторів, а саме: досягнення встановленого законодавством віку; набуття необхідного страхового стажу. За нормами ст.26 Закону 1058-ІV починаючи з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу - не менше 32 років. Звертав увагу, що наявність страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії. При опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком, органом Пенсійного фонду розраховано стаж, який склав 20 років 7 місяців 26 днів. За доданими документами до страхового стажу ОСОБА_1 . Головним управлінням не зараховано: період роботи з 10.08.1982 по 16.04.1983, оскільки в записах трудової книжки відсутня підстава внесення запису при прийнятті на роботу; період роботи з 21.11.1985 по 24.01.1988, оскільки в записах трудової книжки звільнення з роботи засвідчено нечитабельною печаткою; період роботи з 01.09.1997, оскільки в записах трудової книжки відсутня інформація про звільнення з роботи у зв'язку з переводом на іншу роботу. Зазначав що для зарахування вищезазначених періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки видані підприємствами чи архівними установами на підставі первинних документів. Крім того, період роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 21.11.1992 не зараховано до страхового стажу, оскільки починаючи з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Вказував, що дата з якої позивач матиме право на пенсійну виплату згідно поданих документів 19.04.2030. Таким чином, враховуючи вищенаведені факти та норми чинного законодавства вважає, що в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, розрахунок стажу проведено згідно вимог чинного законодавства, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за віком - не менше 32 років.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.04.2025 звернувся до пенсійного органу із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». (а.с.55)
Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та прийнято рішення про відмову у призначення пенсії за віком від 18.04.2025 №110130018642. (а.с.52) Рішення мотивовано відсутністю необхідного страхового стажу - 32 роки. Страховий стаж особи становить 20 років 7 місяців 26 днів. Не зараховано до страхового стажу:
- період роботи з 10.08.1982 по 16.04.1983, оскільки в записах трудової книжки відсутня підстава внесення запису при прийнятті на роботу;
- період роботи з 21.11.1985 по 24.01.1988, оскільки в записах трудової книжки звільнення з роботи засвідчено нечитабельною печаткою;
- період роботи з 01.09.1997, оскільки в записах трудової книжки відсутня інформація
про звільнення з роботи у зв'язку з переводом на іншу роботу.
Для зарахування вище зазначених періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки видані підприємствами чи архівними установами на підставі первинних документів.
- період роботи на території Російської Федерації з 01.01.1992 по 21.11.1992, оскільки
починаючи з 01 січня 2023 року Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, представник в інтересах позивача звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.а ч.1 ст.3 Закону №1788-ХІІ право на трудову пенсію мають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів*, гіг-спеціалісти, які залучені резидентами Дія Сіті за гіг-контрактами відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1-3 ст.44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Згідно з частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок прийняття та оформлення документів для призначення пенсії за віком врегульовано "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Згідно пункту 1.8 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (у випадках, передбачених абзацами четвертим та п'ятим пункту 1.1 цього розділу цього Порядку), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Право на призначення пенсії за віком при автоматичному призначенні (без звернення особи) визначається на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб), наявних на дату досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону. У разі якщо даних про страховий стаж у системі персоніфікованого обліку (у тому числі за періоди до впровадження персоніфікованого обліку) недостатньо для призначення пенсії за віком, орган, що призначає пенсію, повідомляє особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на вебпорталі або засобами Порталу Дія, про відсутність таких відомостей та порядок подання необхідних для призначення пенсії документів (за наявності). При надходженні документів про страховий стаж протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, пенсія призначається у строк, визначений абзацом другим пункту 1 частини першої статті 45 Закону. Якщо документи не будуть подані у зазначений строк, вважається, що особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Згідно із статтею 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Період, протягом якого особа перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, передбаченій пунктом 20 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки", включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Тобто, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Умови призначення пенсії за віком наведені у статті 26 розділу ІІІ ("Пенсії за віком у солідарній системі") Закону №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Згідно з ч.2 ст.26 Закону №1058-IV, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років (ч.3 ст.26 Закону №1058-IV).
Частиною 4 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно зі статтею 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ст.62 Закону №1788-ХІІ).
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п.8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Із аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці і лише у випадку відсутності трудової книжки, записів у ній або ж, якщо наявні записи неправильні чи неточні щодо періодів роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, обґрунтоване відсутністю необхідного страхового стажу - не менше 32 років. Зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 розраховано з врахуванням поданих документів та складає 20 років 7 місяців 26 днів (а.с.56), при цьому не враховано певний страховий стаж, зокрема, період роботи, згідно з трудовою книжкою серія НОМЕР_1 .
Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача.
Так, на час початку заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162).
Згідно п.п.1.1-1.3 вказаної Інструкції трудова книжка є основним документом щодо трудової діяльності робітників та службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Прийом на роботу без трудової книжки не допускається.
Особи, які надходять на роботу як робітники та службовці вперше, зобов'язані подати адміністрації довідку про останнє заняття, видану за місцем проживання відповідною житлово-комунальною організацією, селищною або сільською Радою народних депутатів, вуличним комітетом (довідка, видана вуличним комітетом), повинна бути засвідчена виконавчим; звільнені з лав Збройних Сил СРСР зобов'язані пред'явити адміністрації військовий квиток.
Відповідно до п.2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження). (п.2.3 Інструкції №162)
Згідно п.2.4 Інструкції №162 з кожним записом, що вноситься на підставі наказу (розпорядження) у трудову книжку (вкладиш) про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу та звільнення, адміністрація зобов'язана ознайомити власника цієї книжки (вкладиша) під розписку в особистій картці (типова міжвідомча форма №Т -2, затверджена ЦСУ СРСР), в якій має бути повторено точний запис із трудової книжки (вкладиша).
У разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівникові у цьому необхідну допомогу. У разі потреби адміністрація підприємства видає робітникам та службовцям на їхнє прохання завірені виписки відомостей про роботу з трудових книжок. (п.п.2.5, 2.6 Інструкції №162).
Відповідно до п.п.2.10-2.11 Інструкції №162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами), та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.
Освіта - середня, середня спеціальна та вища - вказується лише на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома).
Запис про незакінчену середню або незакінчену вищу освіту також може бути здійснений лише на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки навчального закладу тощо).
Професія чи спеціальність записується у трудовій книжці на підставі документа про освіту чи іншого належно оформленого документа.
Після вказівки дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей.
Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або друк відділу кадрів), де вперше заповнювалася трудова книжка.
В подальшому наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників», де передбачено що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.
Отже, виходячи з наведеного можна дійти висновку про те, що трудова діяльність працівників підтверджується трудовою книжкою встановленого взірця, що є основним документом про їх трудову діяльність, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи.
Так, у ході розгляду справи судом встановлено, що у трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 містяться записи, зокрема (а.с.13-14зв.):
№1 - до прийняття на роботу в Мар'янівський бурякорадгосп трудового стажу не мав;
№2 - 10.08.1982 прийнятий на роботу в Петрівське відділення Мар'янівського бурякорадгоспу в якості робітника, розрахункова відомість за 1982 рік;
№№3, 4 - 01.09.1982 направлений до Маловисківської автошколи ДОСААФ на курси шоферів, де навчався з 01 вересня по 14 грудня 1982, наказ №287 від 27.08.1982, свідоцтво №166982 від 15.12.1982;
№5 - 03.01.1983 зарахований в якості скотаря Петрівського відділення, наказ №2 к від 04.01.1983;
№6 - 16.04.1983 звільнений з роботи у зв'язку з призовом на військову службу, наказ №83к від 18.06.1983;
№№9, 10 - 21.11.1985 прийнятий матросом «Ордена Октябрьской революции Мурманский траловий флот», наказ №228 від 21.11.1985, 25.11.1985 направлений в УКК на курси матросів 2кл., наказ №233 від 28.11.1985;
№11 - 23.12.1985 закінчив курси, направлений матросом 2 кл., наказ №250 від 23.12.1985;
№12 - 24.01.1988 звільнений за власним бажанням у зв'язку з направленням на підготовче відділення в МВИМУ, наказ №20 від 29.01.1988;
№15 - 31.08.1988 прийнятий матросом 1 класу «Ордена Октябрьской революции Мурманский траловий флот», наказ №171 від 31.08.1988;
№16 - 21.11.1992 звільнений за власним бажанням, наказ №130 від 08.07.1992;
№19 - 10.09.1996 призначений на посаду охоронника-диспетчера гаража ВАТ «Кіровоградцукорпром», наказ №19-к від 09.09.1996;
№20 - 31.08.1997 звільнений з посади охоронника-диспетчера у зв'язку з переводом в асоціацію «Цукровики Кіровоградської області», наказ №11-к від 28.08.1997;
№21 - 01.09.1997 призначений на посаду охоронника по гаражу в асоціацію «Цукровики Кіровоградської області» в порядку переводу з ВАТ «Кіровоградцукорпром», наказ №2-к від 29.08.1997;
№22 - 01.02.2000 призначений на посаду тракториста ВАТ «Кіровоградцукорпром» в порядку переводу з асоціації «Цукровики Кіровоградської області, наказ №2-к від 31.01.2000.
Так, усі записи трудової книжки містять інформацію про посаду, яку займав позивач, періоди та місце роботи, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, підпис уповноважених посадових осіб та печатки підприємств.
Факт працевлаштування позивача в спірний період підтверджується записами у трудовій книжці та при цьому на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.
В зв'язку з цим, суд погоджується з доводами позивача, що не дотримання деяких вимог щодо заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування пенсійним органом страхового стажу позивача, який зазначеній у такій трудовій книжці. Неврахування даних, які містяться у трудовій книжці серії НОМЕР_1 для розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.
Щодо незарахування періодів роботи з 10.08.1982 по 16.04.1983, з 21.11.1985 по 24.01.1988, з 01.09.1997, то суд вже зазначав, що позивач не несе відповідальності за правильність внесення даних до його трудової книжки.
При цьому у спірному рішенні зазначено, що для зарахування вище зазначених періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки, видані підприємствами чи архівними установами.
У ході судового розгляду позивачем надано до суду архівні довідки від 28.04.2025 №170, №172, №173, в яких зазначено, що в документах архівного фонду ВАТ «Вись» Мар'янівської сільської ради в книзі обліку розрахунків по оплаті праці працівників Мар'янівського бурякорадгоспу, Петрівського відділку, за період з серпня 1982 по грудень 1982 є відомості про кількість відпрацьованих вихододнів та сума заробітної плати ОСОБА_1 . Також у книзі наказів директора Мар'янівського бурякорадгоспу значиться ОСОБА_1 - прийняти на роботу в Петрівський відділок в якості скотаря з 03 січня 1983 року. До виповнення 18 років встановити для ОСОБА_1 скорочений робочий день і заробітну плату нараховувати згідно законодавства про працю неповнолітніх (наказ №2-к від 04.01.1983. Крім того, у книзі наказів директора Мар'янівського бурякорадгоспу за 1983 рік значиться - робочого Петрівського відділку ОСОБА_1 звільнити з роботи у зв'язку із призовом на військову службу з 16.04.1983, наказ №83-к від 18.04.1983. (а.с.19-22)
Отже відомості, вказані у вищезазначених довідках співпадають із записами №№1-6 трудової книжки позивача. Згідно інформації наданої виконавчим комітетом Кропивницької міської ради у листі від 29.04.2025 №К-943, документи ВАТ «Кіровоградцукорпром», Асоцації «Цукровики Кіровоградської області» на зберігання до архівного відділу Кропивницької міської ради не надходили, їх місцезнаходження невідоме. (а.с.23)
Відповідно до відомостей Головного управління статистики у Кіровоградській області від 06.05.2025 року Відкрите акціонерне товариство «Кіровоградцукорпром» (код ЄДРПОУ 22228040) було перереєстровано 09.06.2011 року в Приватне акціонерне товариство «Кіровоградцукорпром». Станом на 02 травня 2025 року останнє вилучено з Єдиного реєстру підприємств та організацій, державну реєстрацію припинено 02.04.2014. (а.с.24)
Крім того, що стосується незарахування періоду роботи позивача з 01.09.1997, оскільки в записах трудової книжки відсутня інформація про звільнення з роботи у зв'язку з переводом на іншу роботу, то суд звертає увагу відповідача, що запис №20 у трудовій книжці позивача свідчить про те, що 31.08.1997 позивач звільнений з посади охоронника-диспетчера ВАТ «Кіровоградцукорпром» у зв'язку з переводом в асоціацію «Цукровики Кіровоградської області», наказ №11-к від 28.08.1997, та наступний запис №21 - 01.09.1997 призначений на посаду охоронника по гаражу в асоціацію «Цукровики Кіровоградської області» в порядку переводу з ВАТ «Кіровоградцукорпром», наказ №2-к від 29.08.1997. (а.с.24зв.)
Тому, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ці періоди повинні бути враховані позивачу до його страхового стажу. Водночас, оскільки вказані довідки від 28.04.2025 №170, 172, 173, не надавалися позивачем до пенсійного органу разом із заявою про призначення пенсії, то позивачу необхідно їх надати для розгляду відповідачем під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.04.2025 року.
До того ж, у разі виникнення буд-яких сумнівів, з огляду на вимоги ч.3 ст.44 Закону №1058-IV у пенсійного органу є право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення і як самого права на пенсію, так й на підтвердження стажу роботи.
На дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії в Україні діє воєнний стан та дипломатичні відносини з країною-агресором припинені.
При цьому, з огляду й на положення ч.3 ст.44 Закону №1058-IV, реалізувати своє право щодо направлення відповідних запитів в російську федерацію з метою перевірки періоду роботи позивача, а саме з 21.11.1985 по 24.01.1988, а також з 01.01.1992 по 21.11.1992, Управління немає можливості.
Отже, суд доходить висновку, що неможливість позивача та органу пенсійного фонду підтвердити під час дії в Україні воєнного стану відомості, що зазначені у трудовій книжці про періоди роботи на території росії, не може бути підставою для відмови у зарахуванні такого періоду до страхового стажу.
До того ж, неможливість отримання уточнюючої довідки за наявності запису в трудовій книжці не повинно покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, така обставина не пов'язана з його волею.
Крім того, суд зазначає, що Україна та Російська Федерація були учасниками Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.
Статтями 6, 8, 11 цієї Угоди передбачено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, співпрацюють між собою у порядку, який визначається угодою між їхнім центральними органами. Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє й дотепер.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 року №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення», постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Отже, на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії в Україні діяв воєнний стан та дипломатичні відносини з країною-агресором припинені.
Разом з тим, у період роботи позивача, вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням страхового стажу, набутих на території будь якої з цих держав, України та Росії. Відтак норми Угоди застосовуються до спірних правовідносин і не втрачають своєї сили для позивача.
Отже, з огляду на вищевикладене, неврахування періодів роботи позивача з 10.08.1982 по 16.04.1983, з 21.11.1985 по 24.01.1988, з 01.01.1992 по 21.11.1992, з 01.09.1997, для розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 є порушенням його конституційних прав на отримання належного пенсійного забезпечення.
На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058 безпідставно не враховано до страхового стажу (трудового стажу) періодів роботи з 10.08.1982 по 16.04.1983, з 21.11.1985 по 24.01.1988, з 01.01.1992 по 21.11.1992, з 01.09.1997, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 .
Таким чином, з'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 18.04.2025 №110130018642 винесено протиправно, необґрунтовано та не пропорційно, а тому підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що відповідачем прийнято протиправне рішення та при цьому не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 10.08.1982 по 16.04.1983, з 21.11.1985 по 24.01.1988, з 01.01.1992 по 21.11.1992, з 01.09.1997, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 11.04.2025 року, та прийняти відвідне рішення, з урахуванням висновків суду.
Отже, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 1211,20 грн. (а.с.27) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 263, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58000, м.Чернівці, Центральна площа, 3, код ЄДРПОУ 40329345) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 18.04.2025 №110130018642 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 11.04.2025, та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснені судові витрати на оплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (ЄДРПОУ 40329345).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА