18 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2959/25
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через представника Хомича І.О., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення". За заявою позивачки відповідач з 04.01.2023 року перевів її на пенсію по інвалідності, а з 11.03.2024 року перевів її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому розмір її пенсії розрахований із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки. Позивачка вважає, що такий перерахунок суперечить правилам частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а пенсія за віком повинна бути розрахована із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року переходу на пенсію за віком. З цих підстав представник позивачки просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022, 2023 роки, починаючи з 11.03.2024 року;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022, 2023 роки, починаючи з 11.03.2024 року.
Ухвалою судді від 12.05.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ОСОБА_1 29.09.2011 року призначено пенсію за вислугу років, а її розмір визначено відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З 04.01.2023 року за заявою позивачки її було переведено на пенсію по інвалідності та перераховано розмір пенсії з урахуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки. З 11.03.2024 року за заявою позивачки її було переведено на пенсію за віком та перераховано розмір пенсії з урахуванням знову проіндексованого попереднього показника середньої заробітної плати. Це рішення за заявою позивачки приймало за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області. Доводячи, що пенсія обчислена і виплачується позивачці відповідно до норм чинного законодавства, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 1986 - 2011 роках працювала у закладах освіти.
У вересні 2011 року вона, маючи 25 років спеціального стажу, звернулася за призначенням пенсії за вислугу років як працівнику освіти. Перед цим вона залишила роботу заступника директора школи, яка дає право на таку пенсію.
Протоколом Добровеличківського РУПФУ в Кіровоградській області №6152 від 07.10.2011 року ОСОБА_1 з 29.09.2011 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (шифр пенсії 201).
Між тим, з 30.09.2011 року ОСОБА_1 знову була прийнята на посаду заступника директора школи, у зв'язку з чим нарахування та виплату пенсії за вислугу років їй припинено.
З 19.12.2022 року їй встановлено інвалідність ІІІ групи безстроково.
У січні 2023 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 04.01.2023 року про призначення/перерахунок пенсії, у якій просила перерахувати пенсію, вид перерахунку: перехід на інший вид пенсії - по інвалідності.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області розглянуло цю заяву та прийняло рішення №935100133874 від 12.01.2023 року про перерахунок пенсії, яким позивачку переведено на пенсію по інвалідності за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 04.01.2023 року (шифр пенсії 431) та призначено пенсію по інвалідності у розмірі 50% пенсії за віком.
Позивачка звільнилася з роботи 06.01.2023 року та подала заяву від 26.01.2023 року про призначення їй пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області розглянуло цю заяву та прийняло рішення №935100133874 від 31.01.2023 року про перерахунок пенсії, яким призначило позивачці з 26.01.2023 року пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком (шифр пенсії 431).
За розрахунками відповідача основний розмір пенсії для позивачки з 26.01.2023 року склав 3847,13 грн., який визначений з урахуванням заробітку в сумі 9402, 28 грн. та страхового стажу - 40 років 11 місяців (коефіцієнт страхового стажу - 0,40917).
До заробітку для обчислення пенсії врахована заробітна плата за період з 01.07.2000 року по 30.09.2022 року (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,51985) та застосований показник середньої заробітної плати - 6186, 32 грн. (єдиний показник середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 грн., підвищений на коефіцієнти збільшення: з 01.03.2019 року - на 1,17, з 01.03.2020 року - на 1,11, з 01.03.2021 року - на 1,11, з 01.03.2022 року - на 1,14).
Після звільнення з роботи позивачка перебувала на обліку в центрі зайнятості і отримувала допомогу по безробіттю, а саме з квітня 2023 року по березень 2024 року.
З 01.03.2023 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснило перерахунок пенсії позивачки з метою її індексації відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підвищивши показник середньої заробітної плати на коефіцієнт збільшення 1,197, внаслідок чого основний розмір її пенсії збільшився до 4605, 02 грн.
З 01.03.2024 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснило перерахунок пенсії позивачки з метою її індексації відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підвищивши показник середньої заробітної плати на коефіцієнт збільшення 1,0796, внаслідок чого основний розмір її пенсії збільшився до 4971, 58 грн.
У березні 2024 року, позивачка, досягнувши віку 60 років, звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 11.03.2024 року про призначення/перерахунок пенсії, у якій просила перерахувати пенсію, вид перерахунку: перехід на інший вид пенсії - за віком.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області розглянуло цю заяву та прийняло рішення №935100133874 від 18.03.2024 року про перерахунок пенсії, яким позивачку переведено на пенсію за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 11.03.2024 року (шифр пенсії 101).
За розрахунками відповідача розмір пенсії за віком для позивачки з 11.03.2024 року склав 5113, 25 грн., який визначений з урахуванням заробітку в сумі 12150, 40 грн. та страхового стажу - 42 роки 1 місяць (коефіцієнт страхового стажу - 0,42083).
До заробітку для обчислення пенсії врахована заробітна плата за період з 01.07.2000 року по 30.09.2022 року (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,51985) та застосований показник середньої заробітної плати - 7405,03 грн. (єдиний показник середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 грн., підвищений на коефіцієнти збільшення: з 01.03.2019 року - на 1,17, з 01.03.2020 року - на 1,11, з 01.03.2021 року - на 1,11, з 01.03.2022 року - на 1,14, з 01.03.2023 року - на 1,197, з 01.03.2024 року - на 1,0796.
У квітні 2025 року представник позивачки звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із адвокатським запитом, у якому просив перерахувати її пенсію відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.
Відповідач надав відповідь від 22.04.2025 року про відсутність підстав для такого перерахунку.
Позивачка, не погоджуючись із розміром пенсії, перерахованої та виплачуваної їй з березня 2024 року, 06.05.2025 року звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, дійшов до таких висновків.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Закону №1058-IV на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:
Стаття 8. Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг
1. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:
1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Стаття 9. Види пенсійних виплат і соціальних послуг
1. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Стаття 10. Право вибору пенсійних виплат
1. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Стаття 24. Періоди, з яких складається страховий стаж
1. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
2. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
3. Страховий стаж обчислюється в місяцях.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
4. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Стаття 25. Коефіцієнт страхового стажу
1. Коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
2. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.
Стаття 26. Умови призначення пенсії за віком
1. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
- з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
- з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
4. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Стаття 27. Розмір пенсії за віком
1. Розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
2. За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Стаття 28. Мінімальний розмір пенсії за віком
1. Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Стаття 29. Підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення
1. Особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток.
Стаття 30. Умови призначення пенсії по інвалідності
1. Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
2. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Стаття 32. Страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по інвалідності
1. Особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією:
- для осіб з інвалідністю II та III груп: від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Стаття 33. Розмір пенсії по інвалідності
1. Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
2. Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Стаття 34. Період, на який призначається пенсія по інвалідності
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.
Стаття 40. Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії
1. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
2. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Стаття 44. Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії
1. Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
2. Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Стаття 45. Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії
1. Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня;
2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.
У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.
2. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
3. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
5. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно з пунктами 2, 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (у редакції, чинній на час призначення позивачці пенсії за вислугу років у вересні 2011 року) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють ... на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Пунктом 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (у редакції Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій") передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Так, згідно зі статтею 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на час призначення позивачці пенсії за вислугу років у вересні 2011 року) право на пенсію за вислугу років мають зокрема: е) працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Суд зазначає, що загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу). Пенсія за віком розраховується за єдиною формулою для всіх (частина 1 статті 27 Закону №1058-IV), а розмір пенсії обчислюється індивідуально для кожної особи і залежить від тривалості набутого страхового стажу особи (коефіцієнта страхового стажу Кс), від величини одержуваного заробітку (доходу), з якого було сплачено страхові внески (індивідуального коефіцієнта заробітку), та часу звернення за призначенням пенсії (показника Зс - середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії). Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати визначається за кожен місяць періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, шляхом співвідношення суми заробітної плати застрахованої особи та середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за один і той же місяць.
Пенсія за віком призначається один раз і виплачується довічно, а особа, якій призначено таку пенсію, має право на її перерахунок, переведення на інший вид. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV можливе у тому разі, якщо особі відповідно до цього Закону був призначений один з видів пенсії, визначених у статтях 9, 10 цього Закону - пенсія за віком, пенсія по інвалідності чи пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії, призначеної за Законом №1058-IV, на інший, показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Якщо особа після призначення пенсії працювала, то при переведенні на інший вид пенсії для визначення її розміру за бажанням особи можуть бути враховані стаж і заробіток, набуті після призначення пенсії, що призведе до збільшення коефіцієнту страхового стажу та індивідуального коефіцієнту заробітку. Воднораз, розрахунок заробітної плати здійснюватиметься з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії попереднього виду, оскільки такий показник є незмінним.
Виняток із цього правила наведений в абзаці 3 частини 3 статті 45 Закону №1058-IV і стосується випадку, коли особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати й набула після призначення пенсії не менш як 24 місяці страхового стажу, а згодом виявила бажання перейти на пенсію за віком. То при переведенні її вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV для призначення пенсії (за три роки, що передують року звернення із заявою про перехід на пенсію за віком).
Отже, переведення з одного виду пенсії на інший - це процедура, яка передбачає зміну виду пенсії, раніше призначеної особі, в межах того ж Закону.
Разом з тим, Законом України "Про пенсійне забезпечення" для окремих категорій працівників передбачений особливий вид пенсійного забезпечення, обумовлений зайнятістю на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності/придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Таким особам призначаються пенсії за вислугу років. Мета призначення пенсії за вислугу років - забезпечити потрібні умови життя особам, робота яких пов'язана зі швидкою втратою професійних навичок (працездатності), що може настати до досягнення цими особами віку, потрібного для набуття права на пенсію за віком. Призначення пенсії за вислугу років є додатковою соціальною гарантією для осіб, які в особливих умовах виконували певні професійні функції. Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
У випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію відповідно до Закону №1058-IV (за віком / по інвалідності / у зв'язку з втратою годувальника), має місце саме нове призначення пенсії, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV. У такому разі особа має право на призначення пенсії за віком із врахуванням для обчислення пенсії заробітної плати, визначеної відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV, - із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №876/5312/17).
Суд установив, що з 29.09.2011 року позивачці призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, з огляду на наявність спеціального стажу роботи за Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909.
На момент призначення позивачці пенсії за вислугу років їй виповнилося 47 років, а її страховий стаж складав 29 років. Тоді вона не відповідала умовам призначення пенсії за віком, наведеним у статті 26 Закону №1058-IV.
У зв'язку з зарахуванням позивачки на роботу, яка дає право на пенсію за вислугу років, виплата їй цієї пенсії була припинена 30.09.2011 року.
Після цього вона продовжувала працювати і приймала участь в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування зі сплатою страхових внесків. Позивачка працювала на педагогічних посадах до 06.01.2023 року і виплата пенсії за вислугу років їй вже не поновлювалася.
За призначенням пенсії за Законом №1058-IV позивачка звернулася вперше 04.01.2023 року, з огляду на встановлення їй 19.12.2022 року інвалідності ІІІ групи, а у заяві від 26.01.2023 року просила призначити їй пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком. На той момент їй виповнилося 58 років, а її страховий стаж складав 40 років і вона відповідала умовам призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком, передбаченим у статтях 30, 32, 33 Закону №1058-IV.
Отже позивачка з 19.12.2022 року набула право на пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком на умовах Закону №1058-IV, із новим обчисленням її розміру відповідно до статей 27, 28 Закону №1058-IV, виходячи із заробітку, визначеного у порядку статті 40 Закону №1058-IV.
Тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV позивачці як особі з інвалідністю ІІІ групи за її заявами від 04.01.2023 року, від 26.01.2023 року мала бути призначена пенсія по інвалідності з дня встановлення інвалідності, а саме з 19.12.2022 року, у розмірі пенсії за віком. Заробіток для обчислення пенсії мав визначатися за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, з можливістю врахування заробітку за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, як це передбачено частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV. Заробіток мав визначатися за формулою, наведеною у частині 2 статті 40 Закону №1058-IV - із застосовуванням усередненого показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки (12236,71 грн.).
Натомість відповідач замість призначення позивачці пенсії по інвалідності із новим обчисленням заробітку, страхового стажу та розміру пенсії, рішенням №935100133874 від 12.01.2023 року здійснив з 04.01.2023 року перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, пункту 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV. Для обчислення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком відповідач використав показник середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки, проіндексований відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV у 2019 - 2022 роках (6186, 32 грн.).
Це призвело до неправильного визначення розміру пенсії по інвалідності (у розмірі пенсії за віком), на яку позивачка мала право з 19.12.2022 року, а почала отримувати з 26.01.2023 року.
Позивачка після призначення їй пенсії по інвалідності та звільнення з роботи перебувала на обліку у державній службі зайнятості як безробітня та отримувала допомогу по безробіттю, у зв'язку з чим набула додатковий страховий стаж.
За її заявою від 11.03.2024 року її переведено на пенсію за віком, як це передбачено абзацами 1, 2 частини 3 статті 45 Закону №1058-IV. При цьому відповідач здійснив перерахунок пенсії, врахувавши додатково набутий страховий стаж та переглянувши коефіцієнт страхового стажу. Для обчислення розміру пенсії за віком відповідач використав ту саму заробітну плату, з якої обчислювалася/перераховувалася пенсія позивачці по інвалідності (обчислена відповідно до пункту 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки та проіндексована відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV у 2019 - 2023 роках (7405,03 грн.).
Відповідач неправильно визначив у рішенні №935100133874 від 18.03.2024 року розмір заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, що призвело до заниження розміру пенсійних виплат, належних позивачці з 11.03.2024 року.
Позивачка не оскаржує у позові це рішення, а суд не вбачає підстав для його скасування, оскільки воно зумовило виникнення правовідносин щодо нарахування та виплати позивачці пенсійних виплат.
Відтоді позивачка продовжує отримувати пенсію за віком у неправильному/заниженому розмірі, позаяк для обчислення її пенсії не застосовується належний показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії на умовах Закону №1058-IV, а саме за 2020, 2021 та 2022 роки (12236,71 грн.).
Суд зазначає, що до позивачки не може бути застосована норма абзацу 3 частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, що дає право на обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передують року звернення із заявою про перехід на пенсію за віком, з огляду на те, що її страховий стаж, відпрацьований/набутий після призначення пенсії по інвалідності, становить менше 24 місяців.
Отже вимоги позову про застосування при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки (13559, 41 грн.), є безпідставними.
У ході розгляду справи суд установив, що позивачка пропустила строк звернення до суду з позовними вимогами за період з 11.03.2024 року по 05.11.2024 року, тож позов у цій частині вимог залишено без розгляду, а спірними є правовідносини, починаючи з 06.11.2024 року.
Суд вважає, що відповідач у спірних правовідносин допустив протиправну бездіяльність, оскільки при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 не застосовує належний показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують її зверненню за призначенням пенсії за Законом №1058-IV, як це передбачено частиною 2 статті 40 цього Закону.
Тож позов слід задовольнити частково та зобов'язати відповідача здійснити позивачці перерахунок пенсії за віком з 06.11.2024 року, врахувавши для обчислення пенсії заробітну плату, визначену відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV (застосувавши у формулі показник Зс, обчислений як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки), та виплатити їй заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Такий обов'язок слід покласти саме на ГУ ПФУ в Кіровоградській області - територіальний орган ПФУ, у якому на обліку перебуває позивачка за місцем свого проживання та який виплачує їй пенсію за віком.
Твердження відповідача про те, що заява позивачки від 11.03.2024 року розглядалася та рішення за нею приймалося не ГУ ПФУ в Кіровоградській області, а за принципом екстериторіальності іншим територіальним органом ПФУ - ГУ ПФУ в Донецькій області - належними доказами не підтверджені. Рішення №935100133874 від 18.03.2024 року, як свідчать його реквізити, приймало саме ГУ ПФУ в Кіровоградській області. У матеріалах пенсійної справи позивачки, копії якої надані відповідачем на вимогу суду, відсутні будь-які розпорядчі акти ГУ ПФУ в Донецькій області (рішення, протоколи, розпорядження), які б стосувалися спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позову, здійснені позивачкою витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви через електронний кабінет в сумі 968,96 грн. (1211,20 грн. х 0,8) слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо незастосування при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 належного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії у 2023 році.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 06.11.2024 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , врахувавши для обчислення пенсії заробітну плату, визначену відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки), та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ