18 червня 2025 року справа №320/40413/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної податкової служби в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011)
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Роналдо Менеджмент» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 39461765)
пронакладення арешту
встановив:
Головне управління Державної податкової служби в м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роналдо Менеджмент», у якому просило суд:
- накласти арешт, яким накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Роналдо Менеджмент», що знаходяться в банках на суму податкового боргу в розмірі - 14942387,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача виник податковий борг перед бюджетом, який не сплачений у встановленому порядку, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - у відповідача відсутнє будь-яке майно. Позивач наголошує, що оскільки, у підприємства відсутнє майно платника податків, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, то у контролюючого органу наявні всі підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Від відповідача повернувся конверт з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», який направлявся на адресу, зазначену в позовній заяві.
Пунктом 1 частини четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином вважається, що відповідач належним чином повідомлений про його права та обов'язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.
Відповідачем у встановлений строк відзиву до суду не подано.
Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач правом надати суду відзив на позовну заяву не скористався.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом Товариство з обмеженою відповідальністю «Роналдо Менеджмент» перебуває на обліку в контролюючих органах як платник податків за основним місцем.
Станом на день звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 14942387,97 грн.
Так, зазначена сума податкового боргу виникла на підставі податкових повідомлень-рішень, які є узгодженими, але не сплаченими у встановленому законодавством порядку.
Позивачу направлено податкова вимога №12010-10 від 24.02.2020.
Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - у Товариства з обмеженою відповідальністю «Роналдо Менеджмент» відсутнє будь-яке майно.
Таким чином, заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому, позивач звернувся до суду з вимогою про накладення арешту на грошові кошти та інші цінності, з метою погашення податкового боргу відповідача.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПКУ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковий борг в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Таким чином підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках саме в ситуації - відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Позивачем надано витяг з реєстру з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта стягнення про відсутність будь-якого майна.
Разом із тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.
Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16 та від 06.06.2023 у справі № 360/4856/20.
За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів виконання зобов'язання відповідачем до суду не надано, доводи контролюючого органу щодо наявності податкового боргу та необхідності накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, обслуговуючих відповідача, не спростовано.
Приймаючи до уваги викладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, обслуговуючих підприємство.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб'єкта владних повноважень пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає.
Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд-
Позов Головного управління Державної податкової служби в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) задовольнити.
Накласти арешт, яким накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Роналдо Менеджмент» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 39461765), що знаходяться в банках на суму податкового боргу в розмірі - 14942387,97 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.