18 червня 2025 року справа №320/40330/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної податкової служби у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 45069150)
доАкціонерного товариства «Укрвторчормет» (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 6, код ЄДРПОУ 0191483)
прозупинення видаткових операцій
встановив:
Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрвторчормет», у якому просило суд:
- зупинити видаткові операції на рахунках/електронних гаманцях АТ «Укрвторчормет» (00191483) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності АТ «Укрвторчормет» (00191483), що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов?язань платника податків, погашення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача виник податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань, що складається із основного платежу та пені, та не сплачений у встановленому порядку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Від відповідача повернувся конверт з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», який направлявся на адресу, зазначену в позовній заяві.
Пунктом 1 частини четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином вважається, що відповідач належним чином повідомлений про його права та обов'язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.
Відповідачем у встановлений строк відзиву до суду не подано.
Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач правом надати суду відзив на позовну заяву не скористався.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом Акціонерне товариство «Укрвторчормет» перебуває на обліку в контролюючих органах як платник податків за основним місцем.
Станом на день звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 94889,16 грн.
Так, зазначена сума податкового боргу виникла на підставі самостійно задекларованих податкових зобов'язань та не сплачених у встановлені законодавством строки.
Позивачу направлено податкова вимога №0008146-1302-0232 від 14.03.2024.
З метою забезпечення виконання податкового обов'язку позивачем прийнято рішення від 14.03.2024 №72 7 про опис майна в податкову заставу на підставі якого складено акт відмови від опису майна у податкову заставу №28 від 08.04.2024.
З метою стягнення податкового боргу, позивачем до банківських установ надсилались інкасові доручення на суму податкового боргу, однак вони були повернуті контролюючому органу без виконання, відтак погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, не призводять до сплати податкового боргу.
Таким чином, заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому, позивач звернувся до суду з вимогою про зупинення видаткових операцій, з метою погашення податкового боргу відповідача.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Особливості погашення податкового боргу врегульовано главою 9 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Про джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків йдеться у статті 87 ПК України, згідно із пунктом 87.2 якої, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
При цьому, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).
Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Відповідно до пункту 89.2 цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
При цьому, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (пункт 89.4 статті 89 ПК України).
Водночас, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (підпункт 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що у разі недопуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису, контролюючий орган наділений правом звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності.
З метою виконання вимог податкового законодавства позивачем надіслано відповідачеві повідомлення від 14.03.2024 №9912/6/02-32-13-03-10 щодо виділення майна в податкову заставу.
08.04.2024 податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №28, згідно із яким, платник податків не надав документи, необхідні для такого опису.
Відтак, оскільки відповідачем не подано податковому керуючому документи, необхідні для опису майна в податкову заставу, тому контролюючий орган обґрунтовано звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Відтак, з огляду на те, що обставини, наведені позивачем у адміністративному позові, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб'єкта владних повноважень пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає.
Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд-
Позов Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 45069150) задовольнити.
Зупинити видаткові операції на рахунках/електронних гаманцях АТ «Укрвторчормет» (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 6, код ЄДРПОУ 0191483) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності АТ «Укрвторчормет», що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов?язань платника податків, погашення податкового боргу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.