ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"19" червня 2025 р. Справа № 300/4211/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення №047250021210 від 16.04.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» в частині не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 15.05.2002 по 17.03.2005 та з 21.04.2005 по 03.03.2008 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 ; зобов?язання зарахувати до страхового стажу вказані періоди роботи.
Згідно з пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який вступив в дію з 01.01.2025, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2025 становив 3028 грн.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено вимогу немайнового характеру, зокрема про: визнання протиправним рішення №047250021210 від 16.04.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» в частині не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 15.05.2002 по 17.03.2005 та з 21.04.2005 по 03.03.2008.
Таким чином, дана позовна заява містить одну позовну вимогу немайнового характеру, яка є об'єктом сплати судового збору.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленою ОСОБА_1 вимогою немайнового характеру складає 1211,20 грн.
Разом з тим, позивачем документу про сплату судового збору до позовної заяви не долучено.
При цьому, позивач вважає, що він звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій.
Так, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Проте, позивачем копії посвідчення учасника бойових дій до позовної заяви не долучено.
Вказане підтверджується актом від 16.06.2025 про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта, згідно якого 16.06.20255 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшов позов. При відкритті конверта не виявилося вказаних у додатках до позову документів, а саме копії посвідчення учасника бойових дій.
Крім цього, статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факт порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Такі правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправним рішення №047250021210 від 16.04.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» в частині не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 15.05.2002 по 17.03.2005 та з 21.04.2005 по 03.03.2008.
При цьому, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.
З урахуванням наведених норм та з огляду на те, що позивач просить суд визнати протиправним рішення №047250021210 від 16.04.2024, а до суду за захистом своїх прав позивач звернувся 12.06.2025 (згідно з трекінгом поштового відправлення), беручи до уваги наведені правові висновки Верховного Суду, ОСОБА_1 пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду першої інстанції щодо позовних вимог про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №047250021210 від 16.04.2024.
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- документу про сплату судового збору в розмірі встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 1211,20 грн., або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням у ній підстав для поновлення такого строку та доказів поважності причин його пропуску
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.