ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" червня 2025 р. справа № 300/2953/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо застосування обмеження пенсії її максимальним розміром та зобов'язання здійснити з 01.02.2023 відповідний перерахунок і виплату пенсії згідно довідки про розмір грошового забезпечення №451 від 25.07.2024, з урахуванням індексації за 2024, 2025 роки, без обмеження пенсії її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Думич Оксана Іванівна (надалі по тексту також - представник позивача), 30.04.2025 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Управління, орган пенсійного забезпечення) про визнання дій протиправними щодо застосування обмеження пенсії її максимальним розміром та зобов'язання здійснити з 01.02.2023 відповідний перерахунок і виплату пенсії згідно довідки про розмір грошового забезпечення №451 від 25.07.2024, з урахуванням індексації за 2024, 2025 роки, без обмеження пенсії її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - УСБУ в Івано-Франківській області), який отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі по тексту також - Закон №2262-XII), розмір якої на час призначення пенсії (березень 2011 року) обчислений із 71% складу грошового забезпечення ОСОБА_1 .
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №300/6921/24 відповідач здійснив у березні 2025 року перерахунок пенсії позивача внаслідок якого сума пенсії склала 31 428,16 гривень, в тому числі індексація за 2024, 2025 роки, однак пенсійним фондом протиправно обмежено виплату пенсії у розмірі 23 610,00 гривень.
Позивач, із посиланням на рішення Конституційного Суду України за №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким визнано неконституційними частину 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в частині обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, наполягає на виплаті йому перерахованої пенсії без застосування обмеження максимальним розміром, зважаючи на те, що після 2017 року положення Закону №2262-XII таких обмежень не містять.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
За наслідками виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 05.05.2025 та ухвали про продовження процесуального строку від 14.05.2025 (а.с.45-46, 53-55), ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 відповідно до статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.60-61).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву від 02.06.2025, який разом із письмовими доказами надійшов на адресу суду 05.06.2025 (а.с.63-90). Заперечуючи позовні вимоги представник Головного управління ПФУ в області зазначив, що Постанова Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 за №168 (надалі по тексту також - Постанова №168) відсилає до встановленого законом поняття максимального розміру пенсії.
Максимальний розмір пенсії визначений статтею 2 Закону України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" зі змінами, та не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Зазначена норма діяла у березні 2023 року та відповідно підлягала застосуванню під час проведення позивачу індексації пенсії.
При цьому, відповідач вказує, що пенсія позивачу проводилась у межах максимального розміру визначеного законом, відповідно до пункту 5 частини 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" від 25.02.2025 за №205 (надалі по тексту також - Постанова №209).
Надалі, на виконання рішення суду від 23.10.2024 у справі №300/6921/24, Управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021, та станом на 01.01.2023, із застосуванням 70% такого забезпечення. Нарахований розмір пенсії з усіма надбавками становив 31 428,16 гривень, однак виплачувався в максимальному розмірі 23 610,00 гривень.
Відтак, вимоги позивача, заявлені у позовній заяві, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, вивчивши зміст адміністративного позову і відзив на позов, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з березня 2011 року отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно протоколу за пенсійною справою №0902002138 (СБУ) від 09.03.2011 (а.с.74).
На підставі поданих до відповідача документів, позивачу згідно із коментованим Законом, в редакції станом на березень 2011 року та внесених в подальшому змін до положень статті 13 Закону №2262-XII, виходячи із загального стажу служби понад 27 років, призначена і виплачувалася пенсія за вислугу років у розмірі 71% грошового забезпечення.
На виконання постанов Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 за №103 (надалі по тексту також - Постанова №103, постанова Уряду від 21.02.2018 за №103, постанова Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018 за №103) та "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за №704 (надалі по тексту також - Постанова №704), відповідно до статті 63 Закону №2262-XII ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснило з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивача, на підставі відомостей довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій 10 850,00 гривень, оформленої за нормами, чинними на 01.03.2018, за прирівняною посадою до тієї, яку позивач займав на день звільнення, що підтверджується довідкою і протоколом за пенсійною справою від 01.05.2018 (а.с.79).
Керуючись положеннями постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в лютому 2020 року позивачу з 01.05.2018, в тому числі за період з 01.01.2018, проведено перерахунок пенсії відповідно до коментованої довідки Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, свідченням чого є протокол перерахунку за пенсійною справою №09020032138-СБУ від 13.04.2018 (зворотній бік а.с.78).
Надалі, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі іншої (оновленої) довідки про розмір грошового забезпечення за нормами чинними станом на 05.03.2019, в розмірі такого забезпечення 17 092,00 гривень (а.с.80). За результатами розгляду заяви відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 у справі №300/952/21, ГУ ПФ України в області в червні 2021 року провело перерахунок пенсії позивача згідно довідки про розмір грошового забезпечення в розмірі 17 092,00 гривень та із застосуванням 70% сум грошового забезпечення для обчислення пенсії, внаслідок якого з 01.07.2021 нарахований розмір пенсії становив 14 357,28 гривень, що підтверджується протоколом (розпорядженням) про перерахунок пенсії №0902002138-СБУ від 21.06.2021 (зворотній бік а.с.79).
Зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" позивачу з 01.03.2022 проведено індексацію пенсії, загальний розмір якої склав 16 367,30 гривень (а.с.82).
Застосовуючи положення постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" позивачу з 01.03.2023 проведено індексацію пенсії, загальний розмір якої склав 18 167,30 гривень (а.с.83).
Крім того, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі №300/352/23, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити нарахування і виплату з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у розмірі 2000,00 гривень (зворотній бік а.с.84-а.с.85).
Управлінням пенсійного фонду 11.07.2023, на виконання вказаного рішення суду з проведено перерахунок пенсії, із застосуванням 70% сум грошового забезпечення для обчислення пенсії - 17 095,00 гривень, внаслідок якого нарахований розмір пенсії становив 20 167,30 гривень, свідченням чого є протокол (розпорядження) про перерахунок пенсії №0902002138-СБУ від 11.07.2023 (а.с.84).
Як свідчать матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , орган пенсійного фонду на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" з 01.03.2024 здійснив позивачу індексацію пенсії, внаслідок чого, загальний нарахований розмір пенсії склав 21 163,42 гривень (розрахований із грошового забезпечення станом на 05.03.2019 в розмірі 17 092,00 гривень) (а.с.86).
Також, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 за №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" з 01.03.2025 здійснив позивачу індексацію пенсії, внаслідок чого, загальний нарахований розмір пенсії склав 23 113,42 гривень (розрахований із грошового забезпечення станом на 05.03.2019 в розмірі 17 092,00 гривень) (а.с.86).
Надалі рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №300/6921/24 (а.с.9-15), серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, виданої Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області за №450 від 25.07.2024, з урахуванням фактично виплачених сум, та здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виданої Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області за №451 від 25.07.2024, з урахуванням фактично виплачених (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122514016).
У зв'язку із вказаним відповідач з квітня 2025 року здійснив перерахунок пенсії позивача, застосувавши 70% грошового забезпечення станом на 01.01.2023 - 33 485,90 гривень, загальний розмір якої становив 31 428,16 гривень, в тому числі індексація за 2024 та 2025 роки (1 500,00 гривень та 1 500,00 гривень), а фактична виплата пенсії проводилась із обмеженням її максимальним розміром в сумі 23 610,00 гривень (а.с.8, 88).
Представник позивача звернулася 09.04.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2023, на яку, листом від 15.04.2025 відповідач повідомив позивача, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №300/6921/24, проведено перерахунок пенсії, внаслідок якого розмір пенсії становив 31 428,16 гривень, однак виплата проводиться в максимальному розмірі 23 610,00 гривень. Відповідно до статті 7 України "Про державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність встановлено в розмірі 2 361,00 гривень. Тому, відповідно до вимог чинного законодавства пенсія виплачується в максимальному розмірі 23 610,00 гривень (а.с.16).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо перерахунку з 01.02.2023, із застосування обмеження при виплаті пенсії (десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність), позивач звернувся з цим позовом до суду.
Оцінюючи вимоги позивача в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, суд в першу чергу відзначає, що не підлягає дослідженню в цій справі питання виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №300/6921/24, так як такі вирішуються за правилами статті 382 чи статті 383 КАС України.
Надаючи правову оцінку правовідносинам щодо перерахунку і виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки виданої Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області за №451 від 25.07.2024 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, без обмеження максимальним розміром, що склались між сторонами, суд виходив з таких мотивів і підстав та норм права.
Положеннями статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (в редакції чинній на момент первинного перерахунку пенсії - 01.03.2018) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, здійсненої на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
У даній справі не є спірними обставини із перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розміру грошового забезпечення визначеного станом на 01.01.2023 ОСОБА_1 , визначеного у такій довідці, а також виконання рішення суду у справі №300/6921/24, в тому числі в силу вимог частини 4 статті 78 КАС України.
Спірним є застосування Управлінням положень частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", якими, як вважає відповідач, з 2011 року введено обмеження фактичної виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Так, законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2021, 2022 і 2023 роки визначено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлені для осіб, які втратили працездатність: з 01.07.2021 - 1 854,00 гривень, з 01.12.2021 - 1 934,00 гривень, з 01.01.2022 - 1 934,00 гривень, з 01.07.2022 - 2 027,00 гривень, з 01.12.2022 - 2 093,00 гривень, з 01.01.2023 - 2 093,00 гривень, з 01.01.2024 - 2 361,00 гривень, 01.01.2025 - 2 361,00 гривень.
Отже, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність ("максимальний розмір пенсії"), розрахунково складає з 01.07.2020 - 18 540,00 гривень, з 01.12.2021 - 19 340,00 гривень, з 01.01.2022 - 19 340,00 гривень, а з 01.07.2022 - 22 027,00 гривень, з 01.12.2022 - 20 930,00 гривень, з 01.01.2023 - 20 930,00 гривень, з 01.01.2024 - 23 610,00 гривень, з 01.01.2025 - 23 610,00 гривень.
Станом на день виникнення спірних правовідносин такий розмір становить 20 930,00 гривень, а розгляді справи по суті - 23 610,00 гривень.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина 2 статті 9 КАС України).
Відтак, в досліджуваному випадку, виходячи із змісту сформованих і заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, недотриманням прав позивача зі сторони відповідача є не нарахування і не виплата з 01.02.2023 пенсії без обмеження її максимальним розміром із грошового забезпечення визначеного станом на 01.01.2023.
Як свідчать останній наявний у справі протокол за пенсійною справою №0902002138-СБУ від 01.04.2025 (оформленого на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №300/6921/24), ОСОБА_1 відповідач проводить виплату пенсії із обмеженням максимальним розміром в сумі 23 610,00 гривень за умови загального нарахування 31 428,16 гривень, обчисленої із грошового, визначеного станом на 01.01.2023 (33 485,90 гривень), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації за 2024, 2025 рік (23 440 х 0,0796), (24 940,13 х 0,1150) в сумі 1 500,00 гривень, і 1 500,00 гривень відповідно (а.с.88).
Отже, згідно протоколу про перерахунок пенсії позивача (№0902002138-СБУ від 01.04.2025) відповідачем з 01.04.2025 забезпечено нарахування ОСОБА_1 пенсії в розмірі 31 428,16 гривень з урахуванням індексації за 2024 рік, 2025 рік, (23 440 х 0,0796, 24 940,13 х 0,1150) в сумах 1 500,00 гривень і 1 500,00 гривень відповідно, із застосування обмеження в сумі 23 610,00 гривень, що свідчить про чергове застосування обмеження фактичної виплати пенсії до розміру її нарахування.
Коментований перерахунок, не охоплений виконанням рішення суду від 23.10.2024 у справі №300/6921/24, а тому є спірним та не вирішеним в судовому порядку (а.с.9-15).
Таким чином, судовому захисту і вирішенню позовних вимог підлягає період з 01.03.2023, так як за цей період дійсно мало місце наявність порушеного права ОСОБА_1 .
Звертаючись до правового регулювання спірних правовідносин, на застосування яких наполягає відповідач, безпосередній зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 за №911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) свідчить, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згодом, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 за №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом №1774-VІІІ до частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а і від 26.01.2022 у справі №569/2950/17.
Що стосується доводів пенсійного органу про те, що останній правомірно здійснює виплату позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону №3668-VI, яка є чинною і неконституційною не визнавалася, то суд зазначає таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Цим Законом №3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 за №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Водночас положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин (з 01.03.2022) наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016, та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, яка ухвалена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20 і від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 29.06.2022 у справі №640/19118/18 і від 11.07.2022 у справі №620/613/21.
В контексті спірних правовідносин суд також враховує те, що рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21):
- визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року;
- приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- Верховній Раді України привести нормативне регулювання щодо забезпечення соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
Таким чином, пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) зобов'язано Верховну Раді України привести нормативне регулювання у певну відповідність, а тому до приведення законодавства у відповідність із Конституцією України та Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 Управління не наділене правом застосовувати висновки щодо того чи є той чи інший пенсіонер тим "хто перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року".
Суд констатує, що ОСОБА_1 не надав докази, зміст яких би засвідчував, що останній відноситься/відносився до категорії осіб "які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року".
Разом з тим, станом на день ухвалення рішення у даній справі (19.06.2025), Верховна Рада України ще не виконала пункт 3 рішення рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21).
Зрештою, спірні приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України 12.10.2022 Рішення №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021.
На час подання позову (30.04.2025) і вирішення даного спору (19.06.2025) визначений Конституційним Судом України строк вже минув.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приймаючи рішення у даній справі та вирішуючи по суті позовні вимоги за обраним способом захисту порушеного права, суд, поряд з вказаним вище, також зважає на такі власні аргументи.
Судом вже відзначено, що з 01.02.2023 при перерахунку пенсії позивача нарахована як індексація за 2024 і 2025 роки, так і усі інші надбавки та доплати. Зміст таких протоколів не містить відомостей, що саме не виплачується в повному обсязі чи виплачується частково, в тому числі чи обмежено виплату саме в частині індексації.
При цьому, суд вказує, що за результатом розгляду справи №400/6254/24 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, дійшов висновку, з яким погоджується Велика Палата Верховного Суду, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", та від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 гривень та індексації за 2022, 2023 роки.
Таким чином, оскільки пенсія позивача на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №300/6921/24, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, виданої Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області за №450 від 25.07.2024, з урахуванням фактично виплачених сум та здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виданої Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області за №451 від 25.07.2024, перераховувалася з підвищеного розміру грошового забезпечення у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2021 року, та на 1 січня 2023 року, то підстави для її індексації в силу приписів постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", та від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", відсутні.
Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №300/6921/24, правомірно не виплатило позивачу індексацію за 2022, 2023 роки (а.с.88).
Суд звертає увагу сторін, що в цій справі спору щодо виплати індексації за 2022 та 2023 рік не має, так як позивач не оскаржує не нарахування і не виплату індексації за 2022 та 2023 рік.
В той же час, суд вказує, що позивач має право на нарахування і виплату індексації за 2024, 2025 роки, при проведенні перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 за №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" з 01.03.2024 та з 01.03.2025, оскільки, після 01.02.2023 року ОСОБА_1 не проводився перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в тому числі встановленого законом на 1 січня 2024 року і 1 січня 2025 роки.
В сукупності вказаного, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років згідно відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з 01.02.2023 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з 01.03.2024 з урахуванням індексації за 2024 рік та з 01.03.2025 з урахуванням індексації за 2025 рік, в тому числі усіх інших надбавок і підвищень, відповідно до статті 63 Закону №2262-XII, без обмеження її розміру, враховуючи при цьому раніше виплачені за період з 01.02.2023 суми пенсії.
Зважаючи на коментовані вище висновки, позов належить задовольнити повністю, з урахуванням висновків, сформованих нижче по тексту.
Зокрема, суд вважає за необхідне звернути увагу учасників справи на те, що статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 за №4059-ІХ (надалі по тексту також - Закон №4059-ІХ) установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України 03.01.2025 прийнято постанову №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (надалі по тексту також - Постанова №1).
Пунктом 1 коментованої постанови Уряду України установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10, 11, 13, 17, 21 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11, 13, 17, 21 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5, 0,4, 0,3, 0,2 і 0,1 відповідно.
Ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року.
Суд звертає увагу, що на дату вирішення по суті позовних вимог Постанова №1 як і стаття 46 Закон №4059-ІХ є чинними, не зміненими, а їх правова дія не обмежена жодним чином.
У зв'язку із введенням в державі воєнного стану та зважаючи на те, що в статті 46 Закон №4059-ІХ обмеження введено в абсолютній більшості осіб, яким призначено пенсії, що не дає підстави для кваліфікації такого тимчасового обмеження за ознаками дискримінації окремих категорій громадян, то у суду відсутні підстави для застосування частин 2 і 3 статті 7 КАС України.
Так як вказані вище нормативні зміни регулювання спірних правовідносини введені в дію, починаючи з 01.01.2025, то відсутні підстави для обмеження максимальним розміром пенсій, призначених за Законом №796-XII, до 31.12.2024 включно.
При вирішенні справи суд також керується частиною 3 статті 3 КАС України, за змістом якої провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Незважаючи на те, що у спірних правовідносинах, на час протиправного обмеження виплати нарахованої пенсії до 31.12.2024, відповідач не керувався і не міг керуватися Постанова №1 як і стаття 46 Закон №4059-ІХ, втім в силу частини 3 статті 3 КАС України суд зобов'язаний врахувати коментовані нормативно-правові акти.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позову за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить відшкодувати позивачу судові витрати по сплаті судового збору за подання через систему «Електронний суд» позовної заяви до суду в загальному розмірі 3 875,84 гривні, сплаченого згідно квитанції №6436-9744-2185-1118 від 29.04.2025 в сумі 968,96 гривень, №6436-9744-2185-1118 від 29.04.2025 в сумі 968,96 гривень, №0009-0148-3039-1403 від 15.05.2025 в сумі 1 937,92 гривень (а.с.5, 43, 58).
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII, в тому числі із урахуванням індексації такої пенсії за 2024 рік та 2025 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2023 по 31.12.2024 на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, в тому числі із урахуванням нарахованої індексації за 2024 рік з 01.03.2024, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.01.2025 на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, в тому числі із урахуванням нарахованої індексації за 2024 рік з 01.03.2024 та за 2025 рік з 01.03.2025, без обмеження її розміру, та виплатити з урахуванням статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 за №4059-ІХ, постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 за №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", зважаючи на раніше проведені виплати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 875 (три тисячі вісімсот сімдесят п'ять) гривень 84 (вісімдесят чотири) копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), адреса реєстрації: с. Космач, Косівський район, Івано-Франківська область, 78640;
представник позивача - Думич Оксана Іванівна (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АТ №1099571 від 29.04.2025), вул. Незалежності, 4, офіс 613, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018.
Суддя Чуприна О.В.