19 червня 2025 року Справа № 280/2582/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Центральна, буд. 46-А, с. Миколай-Поле, Запорізький район, Запорізька область, 70401), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
07.04.2025 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - відповідач 2, ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар»), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 3, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача 1 щодо порушення процедури, передбаченої Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 та Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом МО України від 14.08.2008 №402 у частині не направлення позивача для проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеню придатності до військової служби;
визнати протиправними дії відповідача 2 щодо порушення процедури, передбаченої Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом МО України від 14.08.2008 №402, у частині не проведення мені медичних оглядів лікарів, аналізів, флюорографії, ЕКГ на інших медичних обстежень, не долучення, не вивчення та не врахування наявних консультативних висновків та інших медичних документів про стан здоров'я позивача при визначенні ступеню придатності до військової служби;
визнати протиправною та скасувати постанову відповідача 2 про ступінь придатності позивача до військової служби, оформлену довідкою від 05.03.2025 №2025-0305-1007;
зобов'язати відповідача 3 видати направлення та направити позивача для проходження медичного огляду відповідною військово-лікарською комісією.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконно не направили його для проходження ВЛК, чим порушили конституційні права позивача та процедуру проведення ВЛК. Посадові особи ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» без фізичної присутності позивача на ВЛК та проведення будь-яких оглядів будь-якими лікарями, організували фальшування записів у картці обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_1 від 05.03.2025 без реєстраційного номеру та подальше прийняття на підставі сфальшованих оглядів незаконного висновку ВЛК про його придатність до військової служби, з відповідним оформленням Довідки від 05.03.2025 №2025-0305-1007, чим порушили Порядок та процедуру проведення ВЛК. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 10.04.2025 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
11.04.2025 від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позовні вимоги лишились незмінними (уточнений код ЄДРПОУ відповідача 1).
В період з 14 по 18 квітня 2025 року суддя перебував у відпустці.
Ухвалою від 21.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2582/25, розгляд справи призначено без виклику (повідомлення) сторін.
24.04.2025 засобами системи «Електронний суд» від КНП «Клініка «Сімейний лікар» до суду надійшов відзив на позов. У відзиві відповідач 2 зазначає, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали станом на відкриття провадження по справі, вважає, що позивачем недотримано процедури оскарження довідки ВЛК і відсутні підстави для оскарження довідки ВЛК в судовому порядку. Щодо суті позовних вимог то вказує на те, що 05.03.2025 ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 №1512, був проведений медичний огляд гр. ОСОБА_1 , що підтверджує довідка №2025-0305-1007 про придатність до військової служби. Проходження гр. ОСОБА_1 військово-лікарської комісії та визначення ступеня його придатності підтверджується результатами обстеження та медичними документами, які є в матеріалах справи. Таким чином, обставини викладені в позовній заяві є необґрунтованими та не підтверджуються відповідними доказами. Крім того, на думку представниці відповідача 2, позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а скасування довідки ВЛК автоматично не призведе до поновлення позивача в статусі військовозобов'язаного та відповідно до відновлення порядку проходження ним процедури медичного огляду військово-лікарською комісією. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
28.04.2025 засобами системи «Електронний суд» від КНП «Клініка «Сімейний лікар» надійшла заява про виправлення описки, щодо П.І.Б. позивача, у відзиві на позовну заяву від 24.04.2025.
29.04.2025 засобами системи «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив КНП «Клініка «Сімейний лікар» в якій зазначено, що можливості надати жоден медичний документ на ВЛК у позивача не було, бо саме ВЛК та огляди у лікарів не проводилися, а записи у картці про огляди у лікарів були сфальшовані у повному обсязі, поки він утримувався у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
01.05.2025 засобами системи «Електронний суд» від відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких він стверджує, що медичний огляд у спеціалістів гр. ОСОБА_1 пройшов 05.03.2025 і в той же день була сформована довідка ВЛК, протокол був підписаний 06.03.2025, що не суперечить п.22.4 Р.2 Положення №402. В електронну систему ЕСОЗ дані були внесені вузькими спеціалістами за медичний огляд ВЛК гр. ОСОБА_1 за 05.03.2025, дані вносилися 06.03.2025 та 07.03.2025, що не є порушенням узгоджується з Положенням №402. Враховуючи зазначене, відсутні порушення процедури проведення медичного огляду ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар».
14.05.2025 засобами системи «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №280/2582/25 показів свідків.
Також, 14.05.2025 засобами системи «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про витребування від відповідача 2 додаткових доказів. Проте вищезазначені докази вже витребовувались судом ухвалою про відкриття провадження у справі від 21.04.2025 та наявні докази були надані відповідачем 2 разом з відзивом та запереченнями на відповідь на відзив.
Станом на час розгляду справи відзив від відповідача 1 та відповідача 3 до суду не надходив.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
05.03.2025 ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 №1512, був проведений медичний огляд гр. ОСОБА_1 , що підтверджує довідка №2025-0305-1007 від 05.03.2025 про придатність до військової служби та витягом з Книги протоколів засідань військово-лікарської комісії військовозобов'язаних осіб рядового та сержантського складу (зазначені документи долучені до матеріалів справи).
Відповідач 2 зазначає, що під час проходження ОСОБА_1 медичного огляду військово-лікарською комісією медичні документи, які б вплинули на прийняття рішення ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської с/р та свідчили про непридатність позивача до військової служби ОСОБА_1 не надавалися.
Позивач стверджує, що обстеження ВЛК було здійснено за його відсутності, без врахування наявних у нього захворювань та з порушенням вимог наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», що призвело до надання невірної оцінки ступеню придатності позивача до військової служби.
Не погоджуючись з діями відповідача 1 та відповідача 2, а також з рішенням відповідача 2, оформленим у вигляді довідки від 05.03.2025 №2025-0305-1007 про придатність до військової служби, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суб'єктом владних повноважень на підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 року №2801-XII (далі - Закон №2801-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положення №402 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №2801-XII законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Так, статтею 70 Закону №2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом №2232-ХІІ.
Частиною третьою статті 1 вказаного Закону передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення №402.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.2 розділу І Положення №402 визначено, що військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до абзаців1-5 пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону;
ВЛК евакуаційного пункту;
ВЛК пересувної госпітальної бази.
Пунктом 2.3 розділу І Положення №402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується директору Військово-медичного департаменту (далі - ВМД) Міністерства оборони України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 розділу І Положення №402).
На ЦВЛК покладається, зокрема організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України (абзац 1 підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402).
Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення №402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення №402).
Відповідно до підпункт 2.6.1. пункту 2.6. розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:
госпітальні ВЛК;
гарнізонні ВЛК;
ЛЛК;
ВЛК високомобільних десантних військ;
ВЛК військових комісаріатів;
ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК);
ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення №402).
За підпунктом 2.7.3 пункту 2.7. розділу І Положення №402 на госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається:
проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення;
ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів;
проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження;
проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності військового лікувального закладу, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров'я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров'я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.
Рекомендації штатних ВЛК щодо організації лікувально-діагностичної роботи в цілях військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання.
За підпунктом 2.7.4 пункту 2.7. розділу І Положення №402 госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:
приймати постанови відповідно до цього Положення;
перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні;
залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема військовослужбовців до військової служби.
Відповідно до підпункту 1.2 розділу ІІ Положення №402 Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 розділу II Положення №402, пунктами 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2).
Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19 (пункт 21.3).
При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми) (пункт 21.4).
Звертаючись до суду із позовом у зв'язку із незгодою з рішенням ВЛК, викладеним у довідці військово-лікарської комісії про придатність позивача до військової служби, позивач зазначає, що його ступінь придатності до військової служби було визначено невірно.
Як убачається із наведених вище норм Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення №402 з метою визначення придатності за станом здоров'я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.
До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Суд звертає увагу на те, що згідно з Положенням №402, у разі незгоди із рішеннями госпітальні та гарнізонні ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду.
Однак немає даних про те, що позивач звертався до регіональної ВЛК зі скаргою чи заявою щодо перегляду постанови ВЛК викладеним у довідці військово-лікарської комісії від 05.03.2025 за №2025-0305-1007 про придатність позивача до військової служби. Не надав позивач також і доказів звернення зі скаргою до ЦВЛК.
Враховуючи викладене вище, суд висновує, що перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби та встановлення причинного зв'язку захворювань, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 по справам №240/13173/22 та №600/3273/22-а.
Згідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У цьому контексту варто звернути увагу на практику Верховного Суду викладену у постановах від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 в яких зазначено, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене суд висновує про передчасність звернення позивача до суду з вимогами до відповідача 2 оскільки він не скористався своїм правом на оскарження рішення ВЛК у порядку, передбаченому Положенням №402.
Подібний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 по справам №240/13173/22 та №600/3273/22-а.
До того ж, можливі порушення ІНФОРМАЦІЯ_2 та ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» під час призову ОСОБА_1 не є свідченням непридатності позивача до військової служби.
У контексті вказаного варто наголосити, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Аналогічно проведення медичного огляду ОСОБА_1 військово-лікарською комісією в порядку, визначеному Положення №402, також не впливатиме на відновлення порушеного права позивача в контексті процедури призову позивача на військову службу, яка є предметом спору до відповідача 1 та відповідача 2.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2025 року по справі №160/2592/23.
Стосовно вимоги зобов'язального характеру до відповідача 3.
На теперішній час позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до п. б) ч.1 ст.26 Закону №2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби.
Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення №402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби ВИКЛЮЧНО за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
Направлення на медогляд ВЛК формує начальник медичної служби з підписом командира військової частини. В такому випадку, потрібно:
- отримати направлення від начмеда на проходження ВЛК з підписом командира в/ч (Додаток 11 до Положення №402).
- отримати від начальника медичної служби інформацію щодо місця, часу та дати твого прибуття до закладу охорони здоров'я для проходження військово-лікарської комісії
Також суд звертає увагу, що для направлення на ВЛК необхідно написати на ім'я командира військової частини рапорт про направлення на ВЛК.
Згідно статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Доказів звернення з відповідним рапортом до командира ВЧ НОМЕР_1 позивач не надав.
В зв'язку з чим вимога до відповідача 3 є передчасною.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підсумовуючи наведене, суд не може погодитись з обґрунтованістю доводів та вимог позивача.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Центральна, буд. 46-А, с. Миколай-Поле, Запорізький район, Запорізька область, 70401), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «19» червня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль