19 червня 2025 року Справа № 280/3262/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якій позивач (з урахуванням ухвали суду від 19.05.2025) просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи у закладі з надання психіатричної допомоги з 01.01.2004 по 28.03.2016 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
2) зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи у закладі з надання психіатричної допомоги з 01.01.2004 по 28.03.2016 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати розмір його пенсії з 25.10.2024.
Крім того, просить стягнути на користь позивача судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Вельможко А.І., яка діє на підставі ордеру серії АР №1227733 від 12.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 19.07.2019 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи по зору відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 51 рік 0 місяців 13 днів, в тому числі - 18 років 8 місяців у пільговому обчисленні та 11 років 11 місяців 21 день - додаткового стажу, врахованого з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV. Розрахунком, врахованого страхового стажу Позивача підтверджується, що до нього у подвійному розмірі зарахований період роботи Позивача в КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої допомоги міста Запоріжжя» на посаді молодшої медичної сестри виїзної спеціалізованої психіатричної бригади підстанції спеціалізованих бригад ШМД з 02.09.1994 по 31.12.2003. Разом з тим, позивач на цій посаді працював по 28.03.2016, проте з 01.01.2004 відповідачем цей стаж у подвійному розмірі не враховано, оскільки пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Окремого рішення про відмову у відповідному зарахуванні стажу не приймалось, тому відповідачем допущена відповідна бездіяльність, які позивач вважає протиправною.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
03.06.2025 до суду надійшов відзив на позову заяву, у якому зазначено, що при визначенні права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статі 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначений порядок зарахування періодів роботи в подвійному розмірі застосовується як до 01.01.2004, так і після цієї дати. При цьому пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. До набрання чинності Законом №1058 умови обчислення стажу роботи, в тому числі для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, визначав Закон №1788. Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах охорони здоров'я, патологоанатомічних і реанімаційних закладах охорони здоров'я, а також психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі. Тому, страховий стаж з 01.01.2004 враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким чином, з огляду на відсутність правових підстав для зарахування стажу роботи позивачу в подвійному розмірі з 01.01.2004 по 28.03.2016, оскільки це не передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому періоди роботи позивача після 01.01.2004 зараховані на загальних підставах, тобто в одинарному розмірі. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 19.05.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін у відповідності до положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 з 19.07.2019 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи по зору відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до рішення ПФУ від 28.02.2024 (о/р 083950003297) (вид перерахунку - у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий)) загальний страховий стаж складає 51 рік 0 місяців 13 днів. При цьому згідно з розрахунком стажу період трудової діяльності з 01.01.2004 по 28.03.2016 зараховано в ординарному розмірі.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування періоду роботи з 01.01.2004 по 28.03.2016 у подвійному розмірі.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 24.02.2025 № 2886-2348/С-02/8-0800/25 позивача повідомлено, що пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 51 рік 0 місяців 13 днів, в тому числі - 18 років 8 місяців у пільговому обчисленні та 11 років 11 місяців 21 день - додаткового стажу, врахованого з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788- ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. З огляду на викладене, підстави для зарахування у пільговому обчисленні період роботи з 01.04.2004 по 28.03.2016 в КУ Запорізька станція екстреної швидкої медичної допомоги на посаді молодшої медичної сестри виїзної спеціалізованої психіатричної бригади підстанції спеціалізованих бригад ШМД відсутні.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 21.06.1989 (№№ 11-15) з 02.09.1994 він займав посаду санітара психіатричної бригади Центральної спеціалізованої станції швидкої медичної допомоги; 02.01.2002 - переведений на посаду молодшої медичної сестри виїзної психіатричної бригади спеціалізованої станції швидкої медичної допомоги; 31.03.2013 - звільнений у зв'язку з переведенням до КУ «ТМО «ОЦЕМЕД та МК»; 01.04.2013 - прийнятий на посаду молодшої медичної сестри виїзної спеціалізованої психіатричної бригади підстанції спеціалізованих бригад ШМД у порядку переводу із «МКЛЕ та ШМД»; 28.03.2016 - звільнений за угодою сторін.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 28.03.2016 у закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач звернулася до суду з цим позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до частин першої-другої, четвертої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
До набрання чинності Законом №1058-IV умови обчислення стажу роботи, в тому числі для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, визначались Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону №1788-XII в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу) діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Отже, Законом №1788-XII передбачена можливість зарахування до стажу у подвійному розмірі роботи, зокрема, у закладах з надання психіатричної допомоги.
Статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги; заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
За правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказані періоди роботи у підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.04.2023 у справі №160/14078/22.
Суд зазначає, що Закон №1058-IV не встановлює обмежень щодо застосування статті 60 Закону №1788-XII при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону №1788-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2205-VIII від 14.11.2017) є чинною на теперішній час та саме норма цього Закону є спеціальною під час вирішення питання про зарахування стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з чим передбачене статтею 60 Закону № 1788-XII право на зарахування стажу в подвійному розмірі не пов'язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004. Редакція статті 60 Закону №1788-XII є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону №1058-IVне скасовує статтю 60 Закону №1788-XII та не зупиняє її дію.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 11.02.2025 у справі №420/8637/24, у яких суди дійшли висновку про правомірність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом №1058-IV.
У постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058-IV та Законом №1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058-IV. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону №1788-XII, то він мав би виключити із Закону №1788-XII усі інші положення, чого зроблено не було.
Судом встановлено, що у спірний період з 01.01.2004 по 28.03.2016 позивач працював у закладах з надання психіатричної допомоги - психіатричній бригаді спеціалізованої станції швидкої медичної допомоги. Відповідачем робота позивача в психіатричному закладі охорони здоров'я не оспорюється. Разом з тим, відповідно до розрахунку стажу позивача період його трудової діяльності з 01.01.2004 по 28.03.2016 зараховано в одинарному розмірі.
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача закладі з надання психіатричної допомоги з 01.01.2004 по 28.03.2016 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд зазначає, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.10.2023 у справі № 446/1/22, що під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект щодо відновлення відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Суд зауважує, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Отже, враховуючи те, що судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивачу період його роботи у закладі з надання психіатричної допомоги з 01.01.2004 по 28.03.2016 у подвійному розмірі відповідно до статті Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати розмір його пенсії з 25.10.2024 (у межах шестимісячного строку звернення до суду відповідно до ухвали суду від 19.05.2025).
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зарахування спірного періоду до страхового стажу у подвійному розмірі, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Оскільки відповідно до положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, в силу вимог статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 01.01.2004 по 28.03.2016 у закладах з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи у закладах з надання психіатричної допомоги з 01.01.2004 по 28.03.2016 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати розмір його пенсії з 25.10.2024.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.06.2025.
Суддя К.В. Мінаєва