19 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/2977/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить :
1.Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.02.2025 р. ПС № 071850005181 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу позивача як повні календарні роки, місяці та дні 9 років 9 місяців і 5 днів за період з 27.05.1988 р. до 01.03.1998 р. (записи трудової книжки НОМЕР_1 від 05.12.1986 р. №№ 3,4,5,6,7,8,9) з врахуванням самостійно врахованих періодів.
3. Повторно розглянути заяву позивача від 30.01.2025 р. про призначення пенсії за вислугою років і проведення перерахунку пенсії.
4. Призначити позивачу пенсію за вислугою років з 30.01.2025 р. (з дня звернення із заявою) довічно.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням йому протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 27.05.1988 р. до 23.07.1996 р. згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.12.1986 р. у зв'язку із наявністю недоліків заповнення трудової книжки стосовно даного періоду. Позивач зауважив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, що неодноразова підтверджував Верховний Суд. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в справі та зобов'язано відповідача надати суду в термін 7 днів з дня отримання ухвали : пенсійну справу ОСОБА_1 , запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
05 травня 2025 року від відповідача надійшла пенсійна справа ОСОБА_1 .
05 травня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання, яким просить приєднати до справи та врахувати під час вирішення клопотання про витребування доказів в Ужгородської РДА лист зазначеної РДА від 25.04.2025 р. про відсутність реєстраційної справи ЗАТ "Підприємство малої механізації".
13 травня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач , ознайомившись із заявою ОСОБА_1 не погоджується з доводами, викладеними в ній, виходячи з наступного. Так зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
30.01.2025 p. гр. ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою № 191 від 30.01.2025р. про перерахунок пенсії "зміна страхового стажу, набутого до 01.01.2004".
На підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви від 30 січня 2025 р. та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) відмовлено у перерахунку пенсії, про що винесено рішення № 71850005181 від 05.02.2025року .
Згідно поданої трудової книжки НОМЕР_1 від 05.12.1986 р., а саме запис під номером № З ОСОБА_1 прийнятий на роботу у Госпрозрахункову дільницю малої механізації треста "Закарпатбуд" з 27.05.1988 р. (наказ № 56/к від 28.05.1988 p.). Також міститься запис про звільнення з 23.07.1996 р. (наказ № 29 від 23.07.1996 p.), який не засвідчено підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Одночасно зазнача.ть, що наказ про звільнення містить виправлення. Для підтвердження трудового стажу необхідно долучити уточнюючу довідку . Для можливості перегляду права на зарахування вказаного періоду необхідно надати підтверджуючу довідку про стаж у відповідності до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 2 серпня 1993 року.
14 травня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої заперечує щодо позиції відповідача викладеної у відзиві з мотивів аналогічних що наведені у позовній заяві.
Обставини встановлені судом
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
30 січня 2025 pоку ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою № 191 від 30.01.2025р. про перерахунок пенсії "зміна страхового стажу, набутого до 01.01.2004", а саме: врахування стажу за період роботи з 27.05.1988 р. до 23.07.1996 р. згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.12.1986 р.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) № 71850005181 від 05.02.2025року відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, про що винесено.
Згідно зазначеного рішення:
Згідно поданої трудової книжки НОМЕР_1 від 05.12.1986 р. під порядковим номером № 3 ОСОБА_1 прийнятий на роботу у Госпрозрахункову дільницю малої механізації треста "Закарпатбуд" з 27.05.1988 р. (наказ № 56/к від 28.05.1988 p.). Також міститься запис про звільнення з 23.07.1996 р. (наказ № 29 від 23.07.1996 p.), який не засвідчено підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Одночасно зазначаємо, що наказ про звільнення містить виправлення. Для підтвердження трудового стажу необхідно долучити уточнюючу довідку.
Враховуючи викладене вище, прийнято рішення відмовити у перерахунку пенсії згідно поданої заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу, зокрема, трудову книжку НОМЕР_1 від 05.12.1986 р.
До вказаної трудової книжки внесені записи про трудову діяльність позивача, зокрема:
- 27.05.1988 р. - прийнятий на роботу на посаду слюсаря в Госпорозрахункову ділянку малої механізації треста «Закарпатбуд» (Наказ №56/к від 28.05.1988).
- 03.01.1991 р. - Госпорозрахункову ділянку малої механізації треста «Закарпатбуд» перейменовано на Підприємство малої механізації фірми «Закарпатбуд» (Наказ №1 від 03.01.91 р.).
- 06.02.1991 р. - переведений на посаду компресоріцика (Наказ №77/к від 21.08.91 р. ).
В звязку з реорганізацією ВАТ «Закарпатбуд» на базі ГДТР створено ЗАТ "ПММ"
- 23.07.1996 р. - звільнений з роботи по переводу в ЗАТ "ПММ" ( Наказ №29/к від 23.07.96)
ЗАТ "ПММ"
- 23.07.1996 р. - прийнятий на роботу трактористом 5-го розряду по переводу з ГДТР ВАТ «Закарпатбуд» ( Наказ 2/к від 23.07.96)
- 25.06.1999 р. - звільнений з роботи за власним бажанням ст. 38 КЗпП України. ( Наказ №28/квід 24.06.99).
Мотиви та норми права застосовані судом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788-ХІІ, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону № 1058-ІV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-ІV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01 січня 2004 року), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
При цьому, статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Пунктом 3 Порядку 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд дійшов висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-ХП).
Таким чином, інші документи мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії та зарахуванню страхового стажу, оскільки не взято до уваги та не зараховано до загального стажу періоди роботи за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 05.12.1986 р.оскільки запис № 3 ОСОБА_1 прийнятий на роботу у Госпрозрахункову дільницю малої механізації треста "Закарпатбуд" з 27.05.1988 р. (наказ № 56/к від 28.05.1988 p.). Також міститься запис про звільнення з 23.07.1996 р. (наказ № 29 від 23.07.1996 p.), який не засвідчено підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
При цьому, суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача містять повну інформацію про роботу позивача у спірний період та характер виконуваних позивачем робіт, окрім того вказані записи виконані у відповідності до вимог законодавства, із зазначенням відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, та без будь-яких помилок або виправлень.
В свою чергу, порядок ведення трудових книжок визначається наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, яким затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58).
Так, згідно з п.п. 2.3, 2.4 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п.п. 2.6.-2.9 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.
Відповідно до абз. 2 п. 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
При цьому, ані Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ані Порядком №637 не встановлено критерію оцінки оформлення трудової книжки при вирішенні питання щодо призначення пенсії за віком. Встановлення такого критерію відповідачем у даному випадку не обумовлено жодним нормативно-правовим актом, а тому пенсійний орган діяв поза межами правового регулювання, що суперечить ст. 19 Конституції України.
У розрізі наведеного суд бере до уваги висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17 зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить.
Відтак, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відтак, суд вважає, що позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки посадовими особами підприємства, на якому позивач працював, не може бути підставою для не зарахування органом Пенсійного фонду України трудового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту позивача.
Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що трудова книжка містить усі необхідні відомості про роботу позивача у спірні періоди, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.
Водночас, суд зазначає, що наявність сумнівів у відповідача, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого стажу.
Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018, справа №127/9055/17.
Відтак, позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.02.2025 р. ПС № 071850005181 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а стаж роботи згідно записів трудового книжки з 27.05.1988 р. до 23.07.1996 р. - зарахуванню.
Вирішуючи питання належного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області , як територіальний орган Пенсійного фонду України, що здійснював розгляд поданої позивачем заяви № 191 від 30.01.2025р, зарахувати спірний період трудової діяльності до його страхового стажу, за наслідками чого повторно розглянути питання перерахунку пенсії з врахуванням наданих при зверненні документів.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.02.2025 р. ПС № 071850005181 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 27.05.1988 р. до 01.03.1998 р. , згідно відомостей трудової книжки НОМЕР_1 від 05.12.1986 р.
В решті позовних вимог відмовити
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його виготовлення в повному обсязі до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова