18 червня 2025 року м. Ужгород№ 260/3246/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (пл. Народна, буд. 4, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ 13322403), до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яким просить суд: 1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 зазначених в трудовій книжці № НОМЕР_2 від 14.09.1982 року та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №071750015655 від 21.03.2025 року про відмову в призначенні пенсії. 2. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи зазначені в трудовій книжці НОМЕР_3 від 10.09.1982 року.
В обґрунтування позову позивач вказала, що 14.03.2025 року звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 21.03.2025 року №071750015655 їй відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано усі періоди роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 , оскільки на титульній сторінці дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » російською мовою не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » російською мовою, згідно запису про розірвання шлюбу, а також відсутній документ про зміну прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_4 » (наявний запис про зміну прізвища на титульній сторінці).
Позивач вважає рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправним та зазначила, що записи трудовій книжці виконані чітко, зрозуміло, містять інформацію про періоди роботи та займані посади, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, підписи у повноважених осіб та печатки підприємств. При цьому зауважила, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист.
З урахуванням наведеного позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
05 травня 2025 року до суду надійшли матеріали відмовленої пенсійної справи ОСОБА_1 .
У відзиві на позов відповідач 2 позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити, зазначивши, що 14 березня 2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії, після реєстрації заяви та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яким 21 березня 2025 року було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, оскільки, страховий стаж роботи становить 25 років 05 місяців 04 дні (з необхідних 32 ), що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розгляд заяви позивача не здійснювало, а тому і прав позивача на призначення пенсії не порушило. Просить відмовити у задоволенні позову.
ГУ ПФУ у Вінницькій області у відзиві на позовну заяву у задоволенні позовних вимог просило відмовити. В обґрунтування цієї позиції відповідач 1 вказав, що 14 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV. Засобами програмного забезпечення ГУ ПФУ у Вінницькій області було визначене уповноваженим органом на розгляд вказаної заяви. За результатами розгляду заяви позивача від 14 березня 2025 року прийнято рішення від 21 березня 2025 року №071750015655 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Так, відповідач 1 зазначив, що основними умовами для призначення пенсії за віком є досягнення встановленого законодавством віку, а також наявність на момент звернення до органу Пенсійного фонду страхового стажу (в даному випадку не менше 32 років). До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 від 14.09.1982 року, оскільки на титульній сторінці дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » російською мовою не відповідає прізвище « ОСОБА_3 » російською мовою, згідно запису про розірвання шлюбу, а також відсутній документ про зміну прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_4 » (наявний запис про зміну прізвища на титульній сторінці). Заповнення трудової книжки від 14.09.1982 здійснено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162, яка діяла в той час, а тому зазначені у даній трудовій книжці періоди не можуть бути враховані до страхового стажу позивача. З огляду на викладене, страховий стаж позивача склав 25 років 5 місяців 4 дні із необхідних 32 років, у зв'язку з чим у призначенні пенсії позивачу було відмовлено.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, матеріали відмовної пенсійної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
14.03.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою щодо призначення пенсії по віку відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», з 01.04.2021 органами Пенсійного фонду застосовується принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій.
Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення (перерахунки) пенсій бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
За принципом екстериторіальності така заява розглядалася Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області, рішенням якого від 21 березня 2025 року №071750015655 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV.
У рішенні вказано, що згідно з наданими до заяви документами про стаж страховий стаж складає 25 років 5 місяців 2 дні. До страхового стажу не зараховано періоди: згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 14.09.1982 року, оскільки на титульній сторінці дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » російською мовою не відповідає прізвище « ОСОБА_3 » російською мовою, згідно запису про розірвання шлюбу, а також відсутній документ про зміну прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_4 » (наявний запис про зміну прізвища на титульній сторінці).
Позивач не погоджується з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, вважає його протиправним та таким, що порушує її право на соціальний захист, а тому звернулася до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частин першої-другої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
За приписами частини першої статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Частина третя статті 56 Закону №1788-XII передбачає, що до стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Таким чином, до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, зокрема, й періоди навчання за денною (очною) формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі, період одержання допомоги по безробіттю.
Статтею 62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі Закону №1788-XII відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року №1058). Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Абзацом першим пункту 8 Порядку №637 обумовлено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування), є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
З матеріалів справи встановлено, що у позивача наявна трудова книжка серії НОМЕР_3 від 14.09.1982 року, яка надавалася разом із заявою про призначення пенсії. Відповідач трудову книжку до уваги не взяв, а страховий стаж обчислив на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб з 01 січня 1998 року.
Судом досліджено копію трудової книжки серії № НОМЕР_2 від 14.09.1982 року, титульна сторінка якої заповнена російською мовою. Первинно у ній були наведені такі відомості про власника трудової книжки, зокрема: « ОСОБА_5 » (російською мовою), дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата заповнення трудової книжки: 14.09.1982. У подальшому після укладення шлюбу прізвище змінено, про що зроблено закреслення колишнього прізвища з зазначенням нового російською мовою « ОСОБА_4 »; згодом, у зв'язку з розірванням шлюбу, в трудовій книжці було змінено прізвище шляхом закреслення колишнього прізвища з зазначенням дошлюбного російською мовою « ОСОБА_3 », про що на внутрішньому боці обкладинки зроблено відповідний запис, який був підставою для внесення змін, засвідчений підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Хронологічна послідовність записів у трудовій книжці дотримана; наявні посилання на документи, на підставі яких вчинено записи.
Відповідно до оскаржуваного рішення до страхового стажу позивача незараховані періоди роботи через недоліки заповнення титульної сторінки трудової книжки, а саме: прізвище не відповідає паспортним даним.
Вирішуючи питання чи підлягає трудова діяльність особи зазначена у трудовій книжці, титульна сторінка якої заповнена з недоліками, зарахуванню до страхового стажу, суд враховує порядок ведення трудових книжок на момент заповнення трудової книжки позивача (27 липня 1979 року). Такий порядок регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02 серпня 1985 року №252, далі - Інструкція №162).
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (пункт 1.1 глави 1).
Пунктами 2.2, 2.3 глави 2 Інструкції №162 передбачено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого терміну від часу прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення, а також нагороди і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видачі наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - в день звільнення і повинні чітко відповідати тексту наказу (розпорядженню). Записи проводяться арабськими цифрами (число та місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, пір'яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.
Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або друк відділу кадрів), де вперше заповнювалася трудова книжка (пункти 2.10, 2.11 глави 2 Інструкції №162).
Пунктом 2.12 глави 2 Інструкції №162 встановлено, що зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові та дату народження проводяться адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорти, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) та з посиланням на номер та дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рисою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище чи ім'я, по батькові, дата народження та записуються нові дані. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній стороні обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
На заміну Інструкції №162 спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, далі - Інструкція №58), яка містить аналогічні положення щодо заповнення трудових книжок, що й попередня.
З дослідженого судом титульного аркуша трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 вбачається, що в графі по батькові вказано « ОСОБА_2 » (російською мовою).
Як слідує з паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 прізвище позивача українською мовою зазначено « ОСОБА_6 », російською мовою - « ОСОБА_3 ». Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 23.04.1965р., прізвище позивача « ОСОБА_3 » російською мовою. При цьому відомості про дату народження позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у трудовій книжці серії НОМЕР_3 відповідають відомостям паспорта серії НОМЕР_4 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 . Тож відсутні підстави ставити під сумнів належність трудової книжки НОМЕР_3 позивачу.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00050667168 від 15.04.2025 року, встановлено, що прізвище до державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_3 », прізвище після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ».
Разом з тим, суд зауважує, що некоректне написання по прізвища позивача « ОСОБА_6 », російською мовою - « ОСОБА_2 », тоді як в паспорті громадянина України такі ж відомості вказано « ОСОБА_6 », російською мовою « ОСОБА_3 » не може бути перешкодою у зарахуванні періодів трудової діяльності позивача. Відповідач 1 надто формально підходить до питання зарахування страхового стажу та не враховує, що основною умовою для зарахування трудового стажу до 01 січня 2004 року є належне підтвердження трудових правовідносин записами трудової книжки або іншими документами, визначеними у Порядку №637. Як трудова книжка, так і диплом відповідно до положень пунктів 1, 8 Порядку №637 є тими документами, на підставі яких до запровадження персоніфікованого обліку за законодавством, що діяло до 01 січня 2004 року, Пенсійний орган обчислює страховий стаж, до якого підлягають зарахуванню періоди роботи та навчання (на денній формі).
За висновком Верховного Суду у постанові від 06 березня 2018 року у справі №754/14989/15-а не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є виключно підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність чи відсутність виправлень у записах в трудовій книжці.
У будь-якому випадку особа не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок заповнення таких, або допущені, помилки чи описки у написанні по батькові особи (зокрема через переклад таких), не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Отже, з урахуванням наведеного, до страхового стажу позивача слід зарахувати періоди роботи за відомостями трудової книжки НОМЕР_3 від 14.09.1982 року.
Також суд зазначає, що наявність в органу Пенсійного фонду сумнівів у достовірності відомостей в поданих документах може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи/навчання до стажу, однак це не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого стажу.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком, відповідач 1 не забезпечив належність та повноту з'ясування усіх обставин справи, які мають значення для призначення пенсії, та формально розглянув заяву, як наслідок прийняв рішення, яке не ґрунтується на законі та негативно впливає на право позивача на пенсію, тому таке рішення є протиправним та належить до скасування.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі №818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі №810/637/18.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15, яка зводиться до того, що суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання ПФУ призначити пенсію позивачу.
Отже, суд приходить до переконливого висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов'язання відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України після зарахування спірних періодів повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 14 березня 2025 року.
З огляду на викладене вище, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, з метою належного захисту прав позивача у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 21 березня 2025 року №071750015655 та зобов'язання відповідача 1 повторно з урахуванням висновків суду розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 березня 2025 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи за відомостями трудової книжки НОМЕР_3 від 14.09.1982 року.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується платіжним документом від 29 квітня 2025 року №54S6-6FQD-4ZDE.
У зв'язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ПФУ у Вінницькій області судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (пл. Народна, буд. 4, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ 13322403), до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21 березня 2025 року №071750015655.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно з урахуванням висновків суду розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 березня 2025 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи за відомостями трудової книжки НОМЕР_3 від 10.09.1982 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (пл. Народна, буд. 4, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич