про поновлення строку звернення до суду
18 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/19674/24
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглянувши питання поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 24 лютого 2022 року по 15 червня 2024 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (надалі - Порядок № 1078) та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 24 лютого 2022 року по 15 червня 2024 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки обставини на підтвердження дотримання строку звернення до суду з позовом із заявленими вимогами у цій справі потребували перевірки належними доказами, суд, приймаючи позовну заяву до розгляду ухвалою від 04 листопада 2024 року витребував у відповідача докази щодо дати отримання ОСОБА_1 письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при виключені його зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З матеріалів справи суд з'ясував, що:
на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 24 лютого 2022 року № 38 військовозобов'язаних згідно з мобілізаційним призначенням, зокрема, старшого сержанта ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 24 лютого 2022 року, з 24 лютого 2022 року зараховано до списків особового складу на посаду старшого бойового медика роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 15 червня 2024 року № 176 старшого сержанта ОСОБА_1 старшого бойового медика роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільненого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 14 червня 2024 року № 44-РС відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за підпунктом "б", виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15 червня 2024 року.
У відзиві на позовну заяву відповідач наполягає на пропущенні позивачем встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) шестимісячного строку звернення до суду із заявленими вимогами, позаяк, як переконує відповідач, про порушення права на індексацію позивач був обізнаний упродовж спірного періоду виплати грошового забезпечення, натомість до суду звернувся у жовтні 2024 року.
Апелюючи наведеним доводам позивач у відповіді на відзив посилається на норму статті 233 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) щодо тримісячного строку звернення з до суду від дня отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені при звільненні суми, звертаючи увагу на те, що відповідного письмового повідомлення про щомісячно виплачувані суми грошового забезпечення відповідачем не надавалось. При цьому невідкладно після звільнення з військової служби позивач звернувся до відповідача із заявою від 26 липня 2024 року щодо розміру нарахованого та виплачуваного у період служби грошового забезпечення й, з отриманням відповіді 21 серпня 2024 року та долученої картки особового рахунку дізнався про те, що спірні суми індексації грошового забезпечення йому не нараховувались та, відповідно, не виплачувались.
У питанні строку звернення до суду із заявленими позивачем позовними вимогами суд, насамперед, враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 11 липня 2024 року у справі № 990/156/23 про те, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над частиною п'ятою статті 122 КАС України.
З цих підстав довід відповідача щодо застосування встановленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення у цьому спорі судом відхиляється.
Визначаючись щодо строку звернення до суду з цим позовом суд також враховує, що з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у правовідносинах щодо застосування приписів статті 233 КЗпП України, судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснила перегляд судового рішення у справі № 460/21394/23 (постанова від 21 березня 2025 року).
У цій постанові судова палата дійшла висновку, що, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (надалі - Закон № 2352-ІХ), то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-ІХ).
Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) необхідно обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, пов'язавши таку обставину із врученням грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Отже, звернення до суду з означеним позовом щодо спірної індексації грошового забезпечення за період з 24 лютого 2022 року по 18 липня 2022 року необмежене будь-яким строком; проте на аналогічні вимоги за період з 19 липня 2022 року по 15 червня 2024 року поширюється тримісячний строк звернення до суду з позовом.
До суду з цим позовом позивач звернувся через підсистему "Електронний суд" 12 жовтня 2024 року (14 жовтня 2024 року позов отримано та зареєстровано судом). Стверджуючи щодо пропуску строку звернення до суду із заявленими позивачем вимогами відповідачем жодних доказів письмового повідомлення позивача про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення, які витребовувались ухвалою суду від 04 листопада 2024 року, не надано.
Перевіряючи наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду із заявленими вимогами щодо індексації грошового забезпечення суд враховує, що ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації та звільнений зі служби за станом здоров'я (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 15 червня 2024 року № 176), по завершенню військової служби позивач з 19 червня 2024 року по 24 вересня 2024 року звертався за медичною допомогою та проходив обстеження, зокрема у КП "Лікарня № 1" ЖМР, у зв'язку з визначенням групи інвалідності, що підтверджено позивачем витягом з медичної картки амбулаторного хворого, карткою первинного прийому лікаря від 19 червня 2024 року, довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 638747 від 24 вересня 2024 року та індивідуальною програмою реабілітації.
Тому суд вважає необхідним врахувати правовий висновок Верховного Суду у постанові від 29 листопада 2024 року у справі № 120/359/24:
"Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку."
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи перебування позивача на лікуванні після проходження військової служби та незначний проміжок часу від дати звільнення зі служби та подання позову у цій справі, суд доходить висновку про поновлення процесуального строку звернення до суду з позовом у цій справі та задоволення відповідної заяви ОСОБА_1 від 27 жовтня 2024 року.
Керуючись статтями 121, 123, 243, 248 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 від 27 жовтня 2024 року задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом у справі № 240/19674/24.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Г. Приходько