19 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/4884/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.01.2025 № 064250010106 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку на п'ять років;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 07 січня 2025 року, із зменшенням пенсійного віку на п'ять років.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Досягнувши віку 55 роки, вона 07.01.2025 звернулася до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою та відповідним пакетом документів про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України № 796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". За наслідками розгляду даної заяви рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 15.01.2025 їй відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку. Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).
Від відповідача - ГУ ПФУ в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Вказує, що статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що особам, які працювали або проживали на території зони посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. Згідно з наданим посвідченням, серія НОМЕР_1 від 16.03.2011, позивач має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії. За доданими документами станом на 01.01.1993 підтверджений період проживання (роботи) в зоні посиленого радіологічного контролю періоди роботи з 26.04.1986 по 12.08.1986 та з 22.09.1986 по 08.02.1990 та період проживання з період проживання з 09.02.1990 по 12.1992 - 06 років 06 місяців 25 днів, загальний період проживання (роботи) становить 14 років 11 місяців 25 днів та враховуючи 02 роки початкової величини зниження пенсійного віку, дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону 796. Однак, за наданими документами та згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж становить 15 рік 08 місяців 03 дні, що є недостатнім для призначення пенсії.
Відповідач - ГУ ПФУ в Харківській області подав відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказав, що початкова величина зниження пенсійного віку у ОСОБА_1 відсутня, так як період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю починається з 23.07.1991. Крім того, згідно наданих до заяви документів, ОСОБА_1 до загального страхового стажу зараховано всі періоди згідно наданих документів. Період проживання станом на 01.01.1993 у зоні посиленого радіологічного контролю (4 категорія ЧАЕС) складає 2 роки 10 місяців 23 дні. Також страховий стаж заявника становить 15 рік 08 місяців 03 дні, що є недостатнім для призначення пенсії
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно посвідчення серія НОМЕР_1 від 16.03.2011, має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 23.06.1989 дошлюбне прізвище позивача - ОСОБА_2 .
07.01.2025 позивач, досягнувши віку 55 роки, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку.
Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії за віком здійснено структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яким прийнято рішення від 15.01.2025 № 064250010106 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку, в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років. Крім того, у даному рішенні вказано, що період проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 2 рік 10 місяців 23 дні.
Про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення позивача було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.01.2025.
Вважаючи рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створено єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, передбачено додаткові гарантії соціального захисту для вказаних осіб - комплекс заходів у вигляді пільг, компенсацій і гарантій.
Згідно зі статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону № 1058-IV, якою визначено, що право на пенсію за віком особи набувають при досягненні 60-річного віку та за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені в статті 55 Закону № 796-XII.
Абзацом першим частини першої статті 55 Закону № 796-XII передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII потерпілим від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсійний вік зменшується на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку (на 2 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Відповідно до частини третьої статті 55 Закону № 796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовами для виникнення в особи права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII є:
1) наявність відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку;
2) факт проживання та (або) праці такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом 4 років до 01.01.1993;
3) досягнення необхідного віку для призначення пенсії, зменшеного на відповідну кількість років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.
Початкова величина зменшення пенсійного віку (2 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Додатково такі особи мають право на зменшення пенсійного віку на 1 рік за 3 роки проживання, роботи на відповідній місцевості.
Виходячи із змісту правовідносин, які регулюються Законом № 796-ХІІ, обов'язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26.04.1986. Отже, час проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом 4 років станом на 01.01.1993 необхідно обраховувати з 26.04.1986 по 01.01.1993. Вказане пов'язане із поняттям виникнення зони посиленого радіологічного контролю , яке згідно чинного законодавства нерозривно пов'язано із моментом аварії на Чорнобильській АЕС.
З матеріалів справи вбачається, що відмовляючи позивачу в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області посилалось на те, що період проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 2 рік 10 місяців 23 дні, чого недостатньо для призначення пенсії за віком.
Крім того, у спірному рішенні відповідач вказує, що страховий стаж позивача становить 15 років 8 місяців 3 дні, що недостатньо для призначення пенсії.
Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивач має посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 від 16.03.2011 (категорія 4).
На виконання положень Закону № 1058-ІV постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Абзацом 2 підпункту 7 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку. Для потерпілих від Чорнобильської катастрофи такими документами є:
для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування;
посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності).
Пунктом 2.22 цього Порядку визначено, що для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".
Таким чином, підставою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні радіаційного забруднення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 572/245/17 та від 17 червня 2020 року у справі № 572/456/17.
Крім того, у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 556/1172/17, від 11 березня 2024 року у справі № 500/2422/23, від 19 вересня 2024 року у справі №460/23707/22, від 02 жовтня 2024 року у справі № 500/551/23 Верховний Суд також зазначив про те, що виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує із фактом фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням, або у зв'язку з роботою в такій місцевості. При цьому зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.
На підставі викладеного суд, враховуючи наведені висновки та встановлений абзацом 2 підпункту 7 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 перелік документів, що подається особою для призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку, зауважує, що наявність посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень абзацу п'ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII.
Верховний Суд у постанові від 17 червня 2020 року справі №572/456/17, виходячи з того, що підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні радіоактивного забруднення, наголосив, що під час розгляду справи щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ потрібно перевірити, чи постійно проживав або постійно працював позивач у зоні радіоактивного забруднення.
Виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує із фактом саме фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення, зокрема, у зв'язку із постійним проживанням в такій місцевості, з огляду на тривалий вплив радіації на організм людини.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач до заяви про призначення пенсії надала довідку від 08.10.2024 №7288, видану сектором ведення реєстру виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, в якій зазначено, що ОСОБА_1 постійно проживала та була зареєстрована в зоні посиленого радіологічного контролю м. Малин Житомирської області з 09.02.1990 по теперішній час.
Крім того, відповідно в трудовій книжці НОМЕР_3 містяться записи про періоди роботи позивача а саме: 20.08.1985 прийнята учнем швачки ательє №3 Малинського районного побутового комбінату; 12.08.1986 звільнена з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України; 22.09.1986 прийнято на роботу швачки мотористки Малинської швейної фабрики Київського ПШО "Спецодяг"; 21.05.2001 звільнена з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України.
Також, відповідно Архівного витягу Комунальної установи "Трудовий архів Малинської міської територіальної громади" від 30.12.2024 № 606, позивача 20.08.1985 прийнято на посаду учня швачки ательє № 3 Малинського районного побутового комбінату (наказ № 111 від 21.08.1985). 12 серпня 1986 року звільнена з роботи на підставі ст.38 КЗпП України (наказ № 159 від 01.09.1986).
Згідно Архівного витягу Комунальної установи "Трудовий архів Малинської міської територіальної громади" від 10.10.2024 № 402/08-51, позивача з 22.09.1986 прийнято на посаду швачки - мотористки Малинської швейної фабрики Київського ПШО "Спецодяг" (наказ № 150/К від 22.09.1986). 21 травня 2001 року позивач звільнена з роботи на підставі ст.38 КЗпП України. (наказ № 57-К від 21.05.2001).
Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року №106, м. Малин Житомирської області, де проживає позивач, відносилось до зони посиленого радіологічного контролю.
Таким чином, за доданими позивачем до заяви для призначення пенсії документами, станом на 01.01.1993 підтверджений період проживання та роботи в зоні посиленого радіологічного контролю, в тому числі періоди роботи з 26.04.1986 по 12.08.1986 та з 22.09.1986 по 08.02.1990 та період проживання з 09.02.1990 по 31.12.1992 - 06 років 06 місяців 25 днів, загальний період проживання (роботи) становить 14 років 11 місяців 25 днів, що враховуючи 2 роки початкової величини зниження пенсійного віку, дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону 796-ХІІ.
Тому, рішення ГУ ПФУ в Харківській області в цій частині суперечить вимогам Закону.
Що стосується наявності стажу, необхідного для призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно положень статті 55 Закону №796-XII, умовами надання пенсії за віком позивачу із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, є наявність відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З матеріалів справи вбачається та відповідачем визнається, що позивач, станом на дату звернення до відповідача із заявою від 07.01.2025, має страховий стаж 15 років 08 місяців 3 дні; вік - 55 років.
Отже, станом на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії, її вік та наявний страховий стаж відповідав вимогам встановленим нормою статті 55, 56 Закону №796 на зменшенням пенсійного віку.
Слід вказати, що Верховний суд у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №344/9747/17 дійшов висновку, що стаття 28 Закону №1058-ІV передбачає повний розмір пенсії - як от мінімальний розмір пенсії за віком (за умови набуття відповідного стажу роботи), та неповний розмір пенсії - розмір, пропорційний наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком (за умови наявності страхового стажу меншої тривалості).
Проте громадянам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, враховуючи пільги щодо обчислення стажу роботи (служби), встановлені у статті 56 Закону № 796-ХІІ, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, цим Законом надано право на пенсію в повному розмірі.
Тобто, громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, мають право на пенсію в повному розмірі - у розмірі не меншому за мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону № 1058-ІV, - розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.01.2025 №064250010106 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Що стосується вимог зобов'язального характеру, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З матеріалів справи вбачається, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Харківській області, рішенням якого ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Харківській області.
При цьому, враховуючи положення пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія позивачці має бути призначена з 07.01.2025 (наступний день після досягнення відповідного віку), оскільки вона звернулась з відповідною заявою до ГУ ПФУ в Житомирській області у строк, що не перевищує три місяці з моменту досягнення пенсійного віку.
Разом з тим, позовні вимоги до ГУ ПФУ в Житомирській області заявлено безпідставно, оскільки воно не приймало будь-кого рішення щодо відмови позивачу в призначенні пенсії, а лише листом повідомило позивача про результати розгляду її заяви.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У відповідності до ч.3 ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати підлягають частковому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ПФУ в Харківській області.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003. ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 підїзд, 2 поверх,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022. ЄДРПОУ 14099344), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.01.2025 № 064250010106 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку на п'ять років.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 07 січня 2025 року, із зменшенням пенсійного віку на п'ять років.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шість сот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
19.06.25