(про відмову у відстроченні чи розстроченні виконання рішення суду,
зміні чи встановленні способу і порядку виконання судового рішення)
18 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/210/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письовому провадженні заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, як представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльністі, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 ухвалено: "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 18.11.2021 №33/26/117-2461, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області".
До суду 30.05.2025 надійшла заява представника ОСОБА_1 , у якій просить: змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Житомирський окружний адміністративний суд від 22.03.2024 року у справі №240/210/24 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 підставі довідки від 18.11.2021 за №33/26/117-2461, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області», на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.19 по день проведення перерахунку, в сумі 156144,26 грн.
В обґрунтування заяви вказує на нову редакцію статті 378 КАС України та зазначає що зобов'язальне рішення суду в повному обсязі не виконано в частині виплати перерахованих сум протягом двох місяців з дня набрання цим рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
На виконання приписів ч. 2 ст. 378 КАС України, розгляд заяви призначено на 18.06.2025, про що повідомлено заявника та Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Заперечення на заяву надійшли до суду 10.06.2025.
Судову повістку представник позивача отримала 02.06.2025, що підтверджується Довідкою про доставку в електронний кабінет.
У судове засідання позивач та її представник не прибули. Надіслали до суду заяву, в якій просили розгляд справи здійснювати без їх участі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області отримало судову повістку 02.06.2025 в електронному кабінеті ЄСІТС.
У судове засідання представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не прибув, причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Так, в обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що суб'єктом владних повноважень, не на користь якого постановлено у справі судове рішення на його виконання, за період із 01 квітня 2019 року по день проведення перерахунку нарахована пенсія у сумі 156144,26 грн. Обґрунтовуючи необхідність зміни способу виконання рішення суду, заявник вказує, що у зв'язку з невиконанням суб'єктом владних повноважень, не на користь якого постановлено судове рішення, понад два місця судового рішення в частині здійснення виплати належних сум коштів, раніш встановлений судом спосіб виконання судового рішення підлягає зміні на стягнення недоотриманої суми коштів.
Суд, при розгляді заяви представника ОСОБА_1 зауважує, що приймаючи рішення про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 18.11.2021 №33/26/117-2461, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області", суд виходив з наявності у позивача права на "перерахунок та виплату пенсії підставі довідки", а тому судом не встановлено спосіб виплати належних позивачу сум, а встановлено обов'язок відповідача провести перерахунок та виплату пенсії згідно довідки від 18.11.2021.
Отже, при вирішенні спору судом були враховані як характер спірних правовідносин, так і зміст та специфіка реалізації управлінських функцій відповідачем.
Відповідно до частини 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд зауважує, що метою звернення заявника до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду є отримання нарахованих на виконання рішення суду, однак не виплачених пенсійних виплат за період із 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
При цьому, представником ОСОБА_1 не заперечується, що суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у даній адміністративній справі позивачу із здійснюється поточна виплата пенсії з урахуванням складових довідки від 18.11.2021, а також було здійснено обчислення та перерахунок пенсії із зазначеними у такій довідці величинами.
Отже, заява представника ОСОБА_1 не містить тверджень та посилань щодо невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
При цьому, суд зауважує, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Отже, наведена норма пов'язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
Суд зазначає, що вищенаведені норми не дають чітких роз'яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці заявлених обставин.
При цьому, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Оцінивши докази у їх сукупності, відповідно до положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що зазначені заявником обставини, які обумовили подання вказаної заяви не є винятковими, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення.
Окрім того, ч. 2. ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
За приписами частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 р. № 157 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, головним розпорядником бюджетних коштів є Мінсоцполітики. Відповідальним виконавцем бюджетної програми та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня є Пенсійний фонд України (далі - Фонд).
Згідно пп. 9 п. 4. Порядку №157, бюджетні кошти спрямовуються на виплату доплат до пенсії/щомісячного довічного грошового утримання, встановлених законодавством, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).
Відповідно до п. 3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Підпунктом 3 пункту 9 Порядку №845 визначено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1465 затверджено Прядок казначейського обслуговування коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Відповідно до п.5 Порядку №1465, обслуговування коштів Фонду здійснюється органами Казначейства відповідно до умов укладених договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Приписами п. 3 Порядку №1465 встановлено, що для здійснення операцій з коштами Фонду відкриваються рахунки:
Пенсійному фонду України (далі - Фонд) - в Казначействі;
головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду) - в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі для здійснення операцій, визначених пунктом 8цього Порядку.
У п. 8 цього порядку №1465 встановлено, що суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій, не сплачені до передачі функцій з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ДПС відповідно до Закону України від 4 липня 2013 р.№ 406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", які надійшли на рахунки головних управлінь Фонду, відкриті у відповідних головних управліннях Казначейства, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів ДПС.
Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не має в Казначействі відкритого рахунку для здійснення операцій з коштами Фонду, що свідчить на користь висновку про неможливість виконання рішення суду про стягнення коштів Фонду з такого державного органу, тобто про відсутність маханізму такого стягнення.
Отже, зміна способу виконання рішення суду, як просить у заяві позивач, унеможливить виконання рішення суду.
Окрім того, вимоги щодо розміру нарахованої, але не виплаченої пенсії за період із 01.04.2019 по день проведення перерахунку та нарахування і виплати таких коштів у справі не заявлялись, а тому не розглядались і не вирішувались судом при ухваленні рішення у даній справі. Відповідно, стягнення з відповідача нарахованої, проте не виплаченої пенсії у сумі 156144,26 грн на користь позивача не було предметом розгляду даної справи.
Заміна способу захисту права особи у формі зобов'язання вчинити певні дії на спосіб захисту права особи у формі стягнення коштів означає зміну предмету позову, що є неможливим після завершення розгляду справи по суті.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви про заміну способу виконання судового рішення.
Окрім того, виплата пенсійних коштів, нарахованих за рішенням суду, здійснюється із Державного бюджету України у порядку черговості, а тому необґрунтована зміна способу виконання такого рішення матиме наслідком порушення порядку виплати та призведе до того, що особа, яка мала право на виплату у порядку черговості, отримає його позачергово, що не є справедливим по відношенню до інших громадян, які перебувають у черзі на виплату коштів з бюджету.
Згідно ч. 8 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу за результатами розгляду питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.03.24 в адміністративній справі № 240/210/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Лавренчук