19 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/2564/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Контакт" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,
встановив:
Приватне підприємство "Контакт" звернулося до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів від 10.12.2024 № UA101000/2024/000473/2;
- визнати протиправною і скасувати видану Житомирською митницею Держмитслужби України картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.12.2024 № UA101070/2024/000200.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою позивача подано до Житомирської митниці Держмитслужби митну декларацію для митного оформлення розширювальної вапняної суміші. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару за ціною договору разом з митною декларацією декларант надав необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. При цьому, жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей відповідач не надав.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 дану справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. Вказав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією, встановлено розбіжності у поданих документах. Відповідно до доповнення до контракту від 13.09.2024 № 4 товар постачається продавцем на умовах DAP Клевань. Дані умови поставки згідно із правилами «Інкотермс» передбачають, що витрати на транспортування товару несе продавець товару (дані витрати, відповідно до вимог ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовими митної вартості). Однак у коносаменті № MAEU 244538409 від 20.09.2024 зазначено, що всі ризики і збори покладаються на отримувача, що суперечить задекларованим умовам поставки. В декларації країни відправлення № 720320240034006754 від 18.09.2024 не вказано конкретне місце поставки на умовах DAP. Також відрізняються реквізити контракту. Відповідно до залізничної накладної від 24.11.2024 №05748 вага нетто товару становить 27500 кг, а вага брутто - 29700 кг. Разом з тим у митній декларації та у CMR зазначена вага нетто 27000 кг, а вага брутто 27500 кг. Таким чином, у товаросупровідних документах містяться розбіжності, що впливають на визначення митної вартості товару. В коносаменті №MAEU 244538409 від 20.09.2024 вказано порт розвантаження Gdansk Poland. В залізничній накладній від 24.11.2024 № 05748 зазначено місце завантаження Шебжешин. Відстань між містами становить 589, 2 км, що впливає на достовірність декларування витрат на транспортування товару до місця ввезення в Україну. В додатково наданому експертному заключенні №В-3898 від 10.12.2024 року, а саме, - в додатках з мережі інтернет не зазначено інформацію про гатунок, на яких умовах поставки та вмісту концентрації СаО, що є виключними характеристиками для складової ціни та визначення митної вартості товару. Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації, в частині фактично понесених витрат на транспортування; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Ураховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 10.12.2024 № UA101000/2024/000473/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.12.2024 № UA101070/2024/000200 є обґрунтованими, мотивованими та прийнятими в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для їх скасування.
У відповіді на відзив позивач вказав, що ним подано всі необхідні документи, які підтверджують вартість товару за ціною договору.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту №80819 від 07.08.2019, укладеного між фірмою "Hongkong Sino Industries & Trading Limited" (Продавець) та Приватним підприємством "Контакт" (Покупець), згідно із рахунком-проформою №23SN-0810 від 10.08.2023, рахунком-фактурою (інвойс) №24SN-0913 від 13.09.2024 позивачем на митну територію України ввезено товар (розширювальна вапняна суміш).
09.12.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Коростень» з метою імпорту товару "SINO-CRACK EXPANSIVE MORTAR - Розширювальна вапняна суміш (негашене вапно СаО - 81%), перший сорт: діапазон робочих температур: 15-25град. -17,0т, 0-15град. -10,0т. Всього -27,0т. При змішуванні з водою являє собою невибухову руйнуючу речовину для розробки кар'єрів. Технічні характеристики: колір - білуватий, стан - тверда порошкоподібна речовина без запаху, безпечна. Склад: діоксид кремнію -2,58%, оксид алюмінію - 3,51%, оксид кальцію - 81%, оксид магнію - 3,86%, триоксид сірки - 0,37%, оксид заліза - 2,37%, карбонат натрію - 3,65%, карбонат кальцію - 2,66%; густина -1150 кг/м3, точка спалаху - відсутня, термічне розкладання - відсутнє. Виробник -GuiZhou Sino Quarry And Mine Industries Corp. Ltd, Китай" подано митну декларацію № 24UA101070008455U9.
Митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом на рівні товару №1 - 0,3015 доларів США за кілограм.
Разом з митною декларацією подавалися такі документи:
- контракт № 80819 від 07.08.2019;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.01.2020;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 23.06.2021;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 13.09.2024;
- пакувальний лист №24SN-0913 від 13.09.2024;
- рахунок-проформу № 24SN-0913 від 13.09.2024;
- рахунок-фактуру (iнвойс) № 24SN-0913 від 13.09.2024;
- коносамент № MAEU 244538409 від 20.09.2024;
- накладну УМВС 05748 від 24.11.2024;
- автотранспортна накладна (CMR) №00014681 від 06.12.2024;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.07.2024;
- декларація країни відправлення №720320240034006754 від 18.09.2024;
- митна декларація Т1 24PL322080NS1UCNM1 від 19.11.2024;
- платіжний документ про підтвердження вартості товару № 16 від 16.09.2024;
- платіжний документ про підтвердження вартості товару № 21 від 11.10.2024.
09.12.2024 відповідач направив декларанту повідомлення, в якому вказав, що документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Враховуючи наведене вище, керуючись ч.3 ст. 53 Митного кодексу України необхідно надати такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації, в частині фактично понесених витрат на транспортування; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати інші додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару
На вказане повідомлення декларантом надана відповідь від 10.12.2024 та експертний висновок ТПП № В-3898 від 10.12.2024. Також вказано, що транспортування вантажу за умовами DAP-Клевань здійснювалося відправником, який не зобов'язаний надавати додаткові транспортні документи. Всі витрати на доставку товару включені у вартість товару і лягають на продавця.
Відповідачем проведено консультацію з декларантом позивача і запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару на підставі МД 24UA100380307015U4 від 28.02.2024 на рівні 0,521136 доларів США.
10.12.2024 Житомирською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000473/2 та сформовано картку відмови №UA101070/2024/000200.
Позивач, не погоджуючись із таким рішенням і карткою, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами статей 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
За змістом частини першої статті 51, частини першою статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною другою статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
За приписами статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.
Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Так, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією № 24UA101070008455U9 відповідач дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, що обраний позивачем.
Також митним органом було вказано, що надані документи містять розбіжності.
Відповідно до доповнення до контракту від 13.09.2024 № 4 товар постачається продавцем на умовах DAP Клевань. Дані умови поставки згідно із правилами «Інкотермс» передбачають, що витрати на транспортування товару несе продавець товару (дані витрати, відповідно до вимог ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовими митної вартості). Однак у коносаменті № MAEU 244538409 від 20.09.2024 зазначено, що всі ризики і збори покладаються на отримувача, що суперечить задекларованим умовам поставки.
В декларації країни відправлення № 720320240034006754 від 18.09.2024 не вказано конкретне місце поставки на умовах DAP.
Також відрізняються реквізити контракту. Відповідно до залізничної накладної від 24.11.2024 №05748 вага нетто товару становить 27500 кг, а вага брутто - 29700 кг. Разом з тим у митній декларації та у CMR зазначена вага нетто 27000 кг, а вага брутто 27500 кг. Таким чином, у товаросупровідних документах містяться розбіжності, що впливають на визначення митної вартості товару.
В коносаменті №MAEU 244538409 від 20.09.2024 вказано порт розвантаження Gdansk Poland. В залізничній накладній від 24.11.2024 № 05748 зазначено місце завантаження Шебжешин. Відстань між містами становить 589, 2 км, що впливає на достовірність декларування витрат на транспортування товару до місця ввезення в Україну.
В додатково наданому експертному заключенні №В-3898 від 10.12.2024 року, а саме, - в додатках з мережі інтернет не зазначено інформацію про гатунок, на яких умовах поставки та вмісту концентрації СаО, що є виключними характеристиками для складової ціни та визначення митної вартості товару.
Суд при цьому зазначає, що у поданій до митного оформлення митній декларації позивачем зазначено умови поставки товару DAP Клевань.
За умовами контракту №80819 від 07.08.2019, укладеного між фірмою «HONGKONG SINO INDASTRIES&TRADING LIMITED» (Китай) та Приватним підприємством "Контакт" (Україна), товар перевозиться на умовах CIF "порт України".
Відповідно до умов додатку до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 13.09.2024 сторони домовилися викласти пункти контракту в наступній редакцій:
1.1. "Продавець" зобов'язується поставити, а "Покупець" зобов'язується прийняти і сплатити товар, - на умовах DAP Клевань, Україна. Конкретний перелік, кількість, ціна і умови постачання товару будуть вказані в товаросупровідних інвойсах по кожній товарній партії, але визначається в Проформ-інвойсі.
3.1. Ціна товарів (на умовах DAP Клевань) встановлюється в доларах США і визначається сторонами контракту в Проформ-інвойсі підписаному обома сторонами.
4.5. Товар передається перевізникудля перевезення на умовах: DAP Клевань.
Отже, сторонами за їх згодою було змінено умови поставки товару на DAP Клевань.
Суд зазначає, що відповідно до Правил Інкотермс-2010 згідно з базисом DAP (Delivered At Place - Поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.
За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.
За таких обставин транспортні витрати продавця не включаються до вартості товару і не впливають на його митну вартість. При цьому продавець не зобов'язаний повідомляти покупця про свої понесені витрати та документально їх підтверджувати.
Отже, доводи відповідача щодо заявлення декларантом в митній декларації неповних та недостовірних відомостей про митну вартість та числових значень її складових є необґрунтованими.
Суд зазначає, що з огляду на умови поставки DAP Клевань, позивач не зобов'язаний був включати в митну вартість імпортованого товару транспортні витрати продавця та підтверджувати їх відповідачу, в тому числі частини маршруту GDANSK-Шебжешин.
Не містять основні товаросупровідні документи і будь-яких розбіжностей щодо ваги брутто (27500 кг) і нетто (27000 кг) оцінюваного товару, зокрема проформа-інвойс №24SN-0913 від 13.09.2024, комерційний інвойс №24SN-0913 від 13.09.2024, упаковочний лист №24SN-0913 від 13.09.2024, експортна митна декларація №720320240034006754 від 18.09.2024, транзитний документ форми Т-1 № 24PL322080NS1U0NM1 від 19.11.24.
Щодо зазначення у залізничній накладній від 24.11.2024 № 05748 ваги товару нетто - 27500 кг і брутто - 29700 кг, що на думку контролюючого органу є розбіжністю з вказаними вище документами, то суд зазначає, що такі твердження є помилковими, оскільки у цій же залізничній накладній вказано про вагу тари (палети) 2200 кг, яка використовувалась для транспортування товару з вагою нетто 27500 кг.
Стосовно розбіжностей в митній декларації країни відправлення (Китай) в частині номера контракту та не зазначення в ній конкретного місця доставки товару на умовах DAP.
В митній декларації №720320240034006754 від 18.09.2024 є № проформи-інвойсу №24SN-0913 від 13.09.2024, що дозволяє в повній мірі ідентифікувати товар, що експортується та його вартість і умови поставки, які співпадають з даними інших товаросупровідних документів. Крім того, проформа, як частина контракту, містить посилання на контракт №80819 від 07.08.2019. А в самій декларації міститься інформація про назву, кількість та вартість товару, який експортується. Жодних розбіжностей, які можуть впливати на вартісні характеристики, ця митна декларація не містить.
Зазначаючи про таку ніби то розбіжність в документах, відповідач в той же час не вказує в своєму рішенні, яким чином це могло вплинути на митну вартість оцінюваних товарів.
Щодо обґрунтованості експертного висновку Житомирської ТПП № В-3898 від 10.12.2024, то згідно з ст.11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а експертні документи, виданні торгово-промисловими палатами є обов'язковими для застосування на всій території України. Вказаний висновок ТПП є дійсним, а відповідач не наділений правом його ревізувати.
Щодо ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації і каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, суд зазначає наступне.
Як уже зазначалося, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Тобто, митну вартість товару, крім іншого, підтверджує інвойс, банківські платіжні документи та за наявності - інші бухгалтерські документи. Відтак, суд вважає, що витребовувані митним органом виписки з бухгалтерської документації за наявності інвойсу і платіжного доручення, які були надані при митному оформленні товару, є додатковими документами і надаються лише у разі їх наявності. Доказів їх оформлення і наявності у позивача відповідачем не доведено.
Крім того, серед документів, які підтверджують митну вартість товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару відсутній.
На думку суду, неподання вказаних документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару, адже положення ч. 4 ст. 53 МК України передбачають, що додаткові документи на вимогу митного органу подаються за їх наявності в декларанта. Якщо певний додатковий документ на вимогу митного органу не поданий декларантом, то митний орган зобов'язаний навести обґрунтування, чому той чи інший документ необхідний для підтвердження складових митної вартості товару.
Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару з МД №24UA100380307015U4 від 28.02.2024.
Суд зауважує, що вказана декларація не може вважатися об'єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначені декларації не розкривають умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.
Вказана митна декларація не містить жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.
Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.
Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення розширювальної вапняної суміші всіх документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом, наявність установлених частинами 1 та 2 статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Враховуючи, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 10.12.2024 № UA101000/2024/000473/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до частини 9, 10 статті 264 МК України, митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Частиною дванадцятою статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов'язки.
Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.12.2024 № UA101070/2024/000200 складена на підставі рішення про коригування митної вартості від 10.12.2024 № UA101000/2024/000473/2, протиправність якого встановлена судом, тому така картка також підлягає скасуванню як протиправна.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Контакт" підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 6056,00 грн підтверджуються платіжною інструкцію, а тому, враховуючи задоволення позову, відповідно до ст. 139 КАС України, їх слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72, 77, 139, 143, 243-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Контакт" (вул. Іршанська, 3, оф. 20, смт. Нова Борова, Житомирський район, Житомирська область, 12114, код ЄДРПОУ 13559654) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10000, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 10.12.2024 № UA101000/2024/000473/2.
Визнати протиправною і скасувати видану Житомирською митницею Держмитслужби України картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.12.2024 № UA101070/2024/000200.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Приватного підприємства "Контакт" 6056,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов
19.06.25