Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 червня 2025 року Справа №200/7581/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення, вчиненого суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (а порядку ст. 383 КАС України) у справі № 200/7581/24 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
31 грудня 2024 року, рішенням Донецького окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили 31 січня 2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено.
Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, оформлене Протоколом від 21 червня 2024 року, про (в частині) непідтвердження факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України щодо громадянина України ОСОБА_1 .
Зобов'язано Комісію з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення факту позбавлення його особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, яка Зареєстрована в Мінреінтеграції 09.04.2024 р., з урахуванням висновків суду у цій справі та з дотриманням принципів адміністративної процедури.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн., 20 коп.
07 лютого 2025 року судом виготовлено виконавчі листи.
Ухвалою суду від 19 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі по адміністративній справі №200/7581/24 - задоволено.
Замінено стягувача у виконавчому листі №200/7581/24 виданого Донецьким окружним адміністративним судом про «Зобов'язати Комісію з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення факту позбавлення його особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, яка Зареєстрована в Мінреінтеграції 09.04.2024 р., з урахуванням висновків суду у цій справі та з дотриманням принципів адміністративної процедури», з Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, на Комісію з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві розвитку громад та територій України (код ЄДРПОУ 37472062, юридична адреса: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, 14).
Ухвалою суду від 22 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду від 19 березня 2025 року по справі №200/7581/24 - задоволено.
Внесено у другий абзац резолютивної частини ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року та викладено його у наступній редакції:
«Замінити боржника у виконавчому листі №200/7581/24 виданого Донецьким окружним адміністративним судом про «Зобов'язати Комісію з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення факту позбавлення його особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, яка Зареєстрована в Мінреінтеграції 09.04.2024 р., з урахуванням висновків суду у цій справі та з дотриманням принципів адміністративної процедури», з Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, на Комісію з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві розвитку громад та територій України (код ЄДРПОУ 37472062, юридична адреса: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, 14).».
09 червня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення, вчиненого суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (а порядку ст. 383 КАС України) у справі № 200/7581/24.
Вказує на те, що на виконання рішення суду від 31 грудня 2024 року, листом від 30.05.2025 Міністерство розвитку громад та територій України повідомило заявника, що Комісія на своєму засіданні, яке відбулось 26.05.2025, розглянула його заяву від 09.04.2024 та прийняла рішення про непідтвердження факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Вважає, що відповідач всупереч рішенню суду від 31.12.2024 розглянув його заяву від 09.04.2024 без урахування висновків суду по цій справі та без дотримання принципів адміністративної процедури.
У зв'язку із зазначеним звернувся до суду із вказаною заявою, відповідно до якої просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві розвитку громад та територій України, оформлене протоколом від 26.05.2025 р., про (в частині) непідтвердження факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України щодо громадянина України ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Комісію з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві розвитку громад та територій України усунути порушення прав ОСОБА_1 , допущені під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 р. у справі № 200/7581/24 та виконати дане рішення суду у відповідності з його резолютивною частиною, а саме, розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.04.2024 р. про встановлення факту позбавлення його особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України з урахуванням висновків суду у цій справі та з дотриманням принципів адміністративної процедури.
Ухвалою суду від 10 червня 2025 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення, вчиненого суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (а порядку ст. 383 КАС України) у справі № 200/7581/24 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд заяви призначено на 19 червня 2025 року о 10 год 30 хв в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Незалежності, 1.
Витребувано від Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві розвитку громад та територій України:
- належним чином завірену копію протоколу засідання від 26.05.2025 або витяг з нього в частині, що стосується розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.04.2024 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 по справі №200/7581/24.
Станом на час винесення даної ухвали, витребуваних доказів та будь-яких пояснень стосовно заяви ОСОБА_1 від Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві розвитку громад та територій України до суду не надходило.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжено та діє по теперішній час.
За таких обставин, суд вважає за необхідне розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши вказану заяву суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої, четвертої та п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
У спірному випадку подання заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року у справі № 200/7581/24, мотивоване фактичним не виконанням зазначеного судового рішення.
Так, у рішенні від 31 грудня 2024 року у справі № 200/7581/24 судом: Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, оформлене Протоколом від 21 червня 2024 року, про (в частині) непідтвердження факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України щодо громадянина України ОСОБА_1 .
Зобов'язано Комісію з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення факту позбавлення його особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, яка Зареєстрована в Мінреінтеграції 09.04.2024 р., з урахуванням висновків суду у цій справі та з дотриманням принципів адміністративної процедури.
Судом на підставі наявних матеріалів справи встановлено, що на виконання судового рішення Комісія на своєму засіданні, яке відбулося 26.05.2025, розглянула заяву ОСОБА_1 від 09.04.2024 та прийняла рішення про непідтвердження факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (тобто, повторно відмовила) «у зв'язку з відсутністю у долучених до заяви додатках підтверджуючих документів на здійснення ОСОБА_1 діяльності або дій по відношенню до ОСОБА_1 , передбачених підпунктами «а», «б» пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей».
Витребуваної судом від Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві розвитку громад та територій України належним чином завірену копію протоколу засідання від 26.05.2025 або витяг з нього в частині, що стосується розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.04.2024 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 по справі №200/7581/24 до суду надано не було.
Суд у своєму рішенні від 31.12.2024 року, зокрема, дійшов наступних висновків:
«…Досліджуючи додатки до заяви про встановлення факту позбавлення особистої свободи в розумінні критерію їх повноти суд зазначає, що позбавлення позивача особистої своботи прямо вбачається з листа Штабу Антитерористичного центру при СБУ від 11.01.2020 № 33/8-С-84/138, листа Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України від 16.06.2021 № 33/8-С-306/138, листа від Офісу Генерального прокурора від 11.04.2024 № 18/1/3-24417-23, листа від Офісу Генерального прокурора від 11.04.2024 № 18/1/3-24712-21 та ін. Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наяіності судомості», позивач судимості не має та в розшуку не перебуває. У тому числі як вже було зазначено вище, позивачем в якості додатку до заяви надано лист Штабу Антитерористичного центру при СБУ від 11.01.2020 № 33/8-С-84/138.
Відтак суд вважає, що позивачем при зверненні до Комісії із відповідною заявою було надано усі, визначені статтею 4 Закону № 2010-ІХ додатки.
Щодо позиції з приводу відсутності підтверджуючої інформації щодо заяви ОСОБА_1 про співпрацю з українськими правоохоронними органами, як зазначено у його заяві від 05.04.2024, то суд зауважує, що статтею 4 Закону № 2010-ІХ наданий вичерпний перелік документів, що мають бути наданими в обов'язковому порядку; та такий перелік не містить обов'язку надавати підтверджуючу інформацію про роботу з українськими правоохоронними органами.
Щодо наявних розбіжностей в датах про перебування в полоні суд зазначає, що часовий проміжок перебування позивача в полоні з лютого 2015 року по травень 2015 року, визначений в листі Офісу Генерального прокурора від 11.04.2024 р. вих. № 18/1/3-24417-23 наданий в якості інформації по кримінальному провадженню відносно третьої особи, а тому суд вважає, що і зазначений часовий проміжок в більшій мірі охоплює події, які розглядаються в площині кримінального провадження саме відносно третьої особи, а не позивача. Натомість, лист Об'єднаного центру при СБУ від 16.06.2021 р. № 33/8-С-306/138, містить чітку інформацію, що ОСОБА_1 був незаконно позбавлений волі незаконними збройними формуваннями на тимчасово окупованих внаслідок збройної агресії рф територіях Донецької та Луганської областей саме в період з 27.02.2015 року по 29.12.2019 року.
Відтак суд вважає, що інформація щодо незаконно позбавлення волі ОСОБА_1 незаконними збройними формуваннями на тимчасово окупованих внаслідок збройної агресії рф територіях Донецької та Луганської областей саме в період з 27.02.2015 року по 29.12.2019 року має пріорітетний характер...».
«…Суд зауважує, що рішення про непідтвердження факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України є актом індивідуальної дії, головною рисою якого є його конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктом адміністративного права, який видає такий акт; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Також загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття…».
«…Повертаючись до обставин у цій справі, в оскарженому рішенні про непідтвердження факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідач не зазначив, яких саме підтверджуючих документів не надано позивачем, відсутнє посилання на норми законодавства, якими вимагається надання таких документів, не надано оцінки доказам, поданим позивачем та чому таких доказів недостатньо для прийняття рішення, тощо, жодних мотивів прийняття рішення та його обгрунтування в рішенні не наведено.
Зазначене також не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких відповідач дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення...».
«…Також суд вказує, що з аналізу вищевказаних норм Положення слідує висновок, що Комісія здійснюючи надані повноваження, має право одержувати безоплатно від центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на Комісію завдань. Також у разі потреби Комісія заслуховує пояснення осіб, стосовно яких подані документи та/або відомості, та/або свідків, законного представника особи, іншої близької особи, адвоката чи іншого представника заявника, які надали Комісії свідчення, інформацію, відомості.
Апелюючи до осіб, які надавали письмові пояснення щодо позивача, відповідач, на думку суду, фактично переклав тягар доведення на позивача, та не здійснив належного та повного розгляду заяви позивача з використанням наданих повноважень, що, в свою чергу, призвело до прийняття протиправного рішення…».
«…З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що рішення Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, оформлене Протоколом від 21 червня 2024 року, про (в частині) непідтвердження факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України щодо громадянина України ОСОБА_1 не відповідає критеріям обґрунтованості, вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, прийняте не у спосіб, визначений законом та без належного та повного розгляду заяви позивача, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Відновленням прав позивача є зобов'язання Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення факту позбавлення його особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, яка Зареєстрована в Мінреінтеграції 09.04.2024 р., з урахуванням висновків суду у цій справі та з дотриманням принципів адміністративної процедури…».
Як вже зазначено судом вище, на виконання судового рішення Комісія на своєму засіданні, яке відбулося 26.05.2025, розглянула заяву ОСОБА_1 від 09.04.2024 та прийняла рішення про непідтвердження факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (тобто, повторно відмовила) «у зв'язку з відсутністю у долучених до заяви додатках підтверджуючих документів на здійснення ОСОБА_1 діяльності або дій по відношенню до ОСОБА_1 , передбачених підпунктами «а», «б» пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей»..
На переконання суду, викладені обставини свідчать про те, що Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві розвитку громад та територій України, приймаючи рішення від 26.05.2025 про непідтвердження факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, діяла всупереч висновків суду викладених у рішенні суду від 31.12.2024 року, адже фактично ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з відсутністю у долучених до заяви додатках підтверджуючих документів на здійснення ОСОБА_1 діяльності або дій по відношенню до ОСОБА_1 , передбачених підпунктами «а», «б» пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку що вказане рішення суду від 31 грудня 2024 року в цій частині не виконано.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення, вчиненого суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (а порядку ст. 383 КАС України) у справі № 200/7581/24 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві розвитку громад та територій України, оформлене протоколом від 26.05.2025 р., про (в частині) непідтвердження факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України щодо громадянина України ОСОБА_1 та зобов'язання Комісію з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві розвитку громад та територій України усунути порушення прав ОСОБА_1 , допущені під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 р. у справі № 200/7581/24 та виконати дане рішення суду у відповідності з його резолютивною частиною, а саме, розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.04.2024 про встановлення факту позбавлення його особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України з урахуванням висновків суду у цій справі та з дотриманням принципів адміністративної процедури.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення, вчиненого суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (а порядку ст. 383 КАС України) у справі № 200/7581/24 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві розвитку громад та територій України, оформлене протоколом від 26.05.2025 р., про (в частині) непідтвердження факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України щодо громадянина України ОСОБА_1 .
Зобов'язати Комісію з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві розвитку громад та територій України усунути порушення прав ОСОБА_1 , допущені під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 р. у справі № 200/7581/24 та виконати дане рішення суду у відповідності з його резолютивною частиною, а саме, розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.04.2024 про встановлення факту позбавлення його особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України з урахуванням висновків суду у цій справі та з дотриманням принципів адміністративної процедури.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Суддя Галатіна О.О.