19 червня 2025 рокуСправа №160/7776/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
14.03.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невирішенні та нерозгляді заяви ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, надіслану 23.01.2025 та повторно 19.02.2025;
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надіслану 23.01.2025 та повторно 19.02.2025 та видати відповідну довідку про надання відстрочки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.01.2025 надіслав засобами поштового зв'язку до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 07.02.2025 представником позивача направлено адвокатський запит з метою отримання інформації стосовно прийнятого рішення за заявою позивача. Проте станом на день звернення з позовною заявою жодної відповіді за результатами розгляду заяви та адвокатського запиту не отримано. Позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача та вказує, що відповідь за результатом розгляду заяви в обов'язковому порядку надається тим органом, який отримав відповідну заяву і до компетенції якого входить вирішення порушеного в заяві питання. Позивач вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність та не надав жодної відповіді на заяву. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою суду від 24.03.2025 відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Адміністративний позов з додатками та копія ухвали від 24.03.2025 отримані відповідачем в системі «Електронний суд» 14.03.2025 та 24.03.2025 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується інформацією з електронного кабінету призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» з позначкою «порушення правил військового обліку».
З наданих позивачем документів судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 31.01.1986.
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12АДД №082882 від 02.09.2024, матері позивача ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності з 05.08.2024 безстроково.
Згідно з нотаріально завіреною заявою ОСОБА_2 від 23.01.2025 серії НТС №057301, остання підтвердила, що із числа військовозобов'язаних членів сім'ї першого ступеня споріднення для свого утримання, вона обрала ОСОБА_1 , який доводиться їй сином.
28.01.2025 позивачем засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, в якій просив оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
В заяві вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою, яка на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
До заяви позивачем додано:
- свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 31.01.1986;
- заява ОСОБА_2 , завірена нотаріусом серії НТС №057301;
- довідка до акту огляду МСЕК серії АДД №082882 від 02.09.2024;
- копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ;
- виписка з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_4 від 10.01.2025;
- консультаційний висновок ортопеда-травматолога ОСОБА_3 від 07.02.2025;
- розшифровка досліджень ОСОБА_3 від 30.12.2024;
- військово-обліковий документ «Резерв+» ОСОБА_1 .
Направлення заяви та її отримання відповідачем 29.01.2025 підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №5004200032881.
Відповіді на заяву позивача, направлену 28.01.2025, матеріали справи не містять.
09.02.2025 адвокатом позивача направлено адвокатський запит на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову.
Відповіді на адвокатський запит, направлений 09.02.2025, матеріали справи не містять.
Позивач вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невирішенні та нерозгляді заяви ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який діє станом на день розгляду справи судом.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оборону» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Згідно з ст. 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6 - 12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Згідно з вимогами абзацу другого пункту 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 п. 11 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
В подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в якій у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:
56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
57. Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
З матеріалів справи встановлено, що 28.01.2025 позивачем засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, в якій просив оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Направлення заяви та її отримання відповідачем 29.01.2025 підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №5004200032881.
Відповіді на заяву позивача, направлену 28.01.2025 та отриману відповідачем 29.01.2025, матеріали справи не містять.
Отже, доказів належного розгляду заяви позивача, направленої 28.01.2025, про надання відстрочки від мобілізації відповідач не надав та в матеріалах даної справи відсутні.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів розгляду заяви позивача, направленої 28.01.2025, та як свідчать матеріали справи, відповідач на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів не надав позивачу рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову.
Суд наголошує, що у даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд робить висновок, що відповідачем не здійснено покладених на нього законодавством обов'язків щодо належного своєчасного розгляду заяви позивача щодо надання відстрочки, а тому суд уважає таку бездіяльність протиправною.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невирішенні та нерозгляді заяви ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, надіслану 28.01.2025 та отриману відповідачем 29.01.2025.
Позивач в позовній заяві вказує про заяву, надіслану 23.01.2025, проте матеріалами справи підтверджено направлення заяви саме 28.01.2025. З метою усунення непорозумінь під час виконання рішення, суд зазначає дату направлення заяви, визначену в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №5004200032881, та дату отримання відповідачем.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Також матеріали справи не містять заяви позивача від 19.02.2025, в матеріалах справи наявний адвокатський запит від 09.02.2025, проте адвокат не є суб'єктом звернення у відносинах щодо надання відстрочки між військовозобов'язаним та територіальним органом центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки Порядком №560 передбачено особисте звернення військовозобов'язаного.
Як наслідок підлягає задоволенню вимога про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надіслану 28.01.2025 та отриману відповідачем 29.01.2025, за результатом чого прийняти відповідне рішення.
У свою чергу суд зауважує, що питання відстрочки позивача має бути розглянуто відповідачем відповідно до приписів чинного на час розгляду заяви законодавства, з урахуванням внесених змін, та висновків суду, висловлених за наслідками розгляду цієї справи.
Вимоги позивача про зобов'язання відповідача видати відповідну довідку про надання відстрочки є передчасними, оскільки відповідач рішення про надання або відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви позивача не приймав.
Вимога про заборону відповідачу на час розгляду справи вчиняти дії щодо призову позивача не є позовною вимогою, а є засобом забезпечення позову, яка мала бути оформлена окремою заявою у відповідності до ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 08.03.2025.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невирішенні та нерозгляді заяви ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, надіслану 28.01.2025 та отриману ІНФОРМАЦІЯ_2 29.01.2025.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надіслану 28.01.2025 та отриману ІНФОРМАЦІЯ_2 29.01.2025, та прийняти відповідне рішення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп .
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський