13 червня 2025 рокуСправа №160/32020/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рищенко А. Ю.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОКПРОДТОРГ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,-
28.11.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОКПРОДТОРГ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №000097/04-36-09-02/45351155 від 27.06.2024р. про нарахування ТОВ «ДОКПРОДТОРГ» штрафних санкцій в сумі 17 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо директора позивача. Однак, постановою суду у справі про адміністративне правопорушення провадження було закрито за відсутністю у діях директора складу адміністративного правопорушення, оскільки факт порушення не був доведений. Позивач вважає, що оскільки первинний документ, який став підставою для прийняття рішення, не підтвердив факту правопорушення у судовому порядку, то і рішення про застосування фінансових санкцій є протиправним.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що рішення про застосування фінансових санкцій прийнято правомірно на підставі матеріалів, отриманих від правоохоронних органів, що передбачено Порядком №790. Відповідач вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності фізичної особи та застосування фінансових санкцій до юридичної особи є двома різними видами юридичної відповідальності, а тому закриття справи про адміністративне правопорушення щодо директора не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.05.2024 Відділення поліції №1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області направило до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області лист з копіями адміністративних матеріалів, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення від 09.05.2024 серії ВАД №214512.
Згідно з цим протоколом, директор ТОВ «ДОКПРОДТОРГ» Солдатенко Д.В. 09.05.2024 року о 10:00 год. у торгівельному кіоску за адресою: м. Кам'янське, бул. Будівельників, 5А, здійснював реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку, чим порушив чинне законодавство та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП.
На підставі зазначених матеріалів Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 27.06.2024 року було прийнято рішення №000097/04-36-09-02/45351155 про застосування до ТОВ «ДОКПРОДТОРГ» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн за порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Разом з тим, постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26.07.2024 у справі № 209/3430/24, яка набрала законної сили, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 було закрито за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд у вказаній постанові зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт продажу тютюнових виробів без марок акцизного збору, зокрема: не проводилась контрольна закупка, не перевірялась господарська діяльність магазину, відсутня відеофіксація, не встановлено походження та належність товару.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів регулюються, зокрема, Законом України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР).
Статтею 17 Закону №481/95-ВР передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів у разі реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
Згідно з пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних органів щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства.
Таким чином, відповідач мав право розглядати матеріали, надані поліцією, як підставу для застосування санкцій.
Водночас, згідно з ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У даному випадку, постанова Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26.07.2024 у справі № 209/3430/24, що набрала законної сили, встановила відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Отже, обставини, які слугували єдиною підставою для винесення відповідачем оскаржуваного рішення про накладення штрафу, не знайшли свого підтвердження та були спростовані у судовому порядку.
Суд не приймає доводи відповідача про те, що адміністративна відповідальність фізичної особи та фінансово-господарська відповідальність юридичної особи є різними видами відповідальності, оскільки в основі застосування обох видів відповідальності у даному конкретному випадку лежить один і той самий юридичний факт - факт реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку. Якщо сам факт правопорушення не доведений та спростований у судовому порядку, то відсутні підстави для притягнення до будь-якого виду відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не надав до суду жодних інших доказів, окрім матеріалів справи про адміністративне правопорушення, які б підтверджували факт порушення позивачем законодавства.
За таких обставин, оскільки факт порушення, що став підставою для застосування штрафних санкцій, не доведений та спростований судовим рішенням, що набрало законної сили, оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо судових витрат, то відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1-3 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
У позовній заяві позивач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які очікує понести, у розмірі 10 000,00 грн , та додав договір про надання правової допомоги. При цьому позивач вказав, що остаточний розрахунок та докази щодо обсягу наданих послуг та їх вартості будуть подані до закінчення судових дебатів.
Проте, до моменту ухвалення рішення у справі, позивачем не було надано суду доказів на підтвердження фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу та їх остаточного розрахунку (наприклад, акту приймання-передачі наданих послуг, платіжного доручення про оплату цих послуг тощо).
При вирішенні цього питання суд також враховує, що дана справа є справою незначної складністю, оскільки спір стосується правомірності рішення контролюючого органу, а його вирішення ґрунтується на оцінці преюдиційного значення постанови суду в справі про адміністративне правопорушення. Крім того, розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що не вимагало від представника позивача участі у судових засіданнях та значних часових затрат.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру, суд позбавлений можливості перевірити їх співмірність та обґрунтованість. За таких обставин, підстави для задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОКПРОДТОРГ» (код ЄДРПОУ 45351155, адреса: 51937, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр-кт Франка Івана, буд.26 кв. (офіс) 75) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №000097/04-36-09-02/45351155 від 27.06.2024 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОКПРОДТОРГ» штрафних санкцій в сумі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОКПРОДТОРГ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. Ю. Рищенко