19 червня 2025 року Справа №160/16629/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та стягнення 99153,90 грн., -
05.06.2025р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачеві середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 15.04.2020 по 20.05.2025;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 15.04.2020 у межах 180 календарних днів в сумі 99153,90 грн.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, у позові позивач посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі пунктів 1, 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Разом з тим, предметом даного спору є дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачеві середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що не є складовою заробітної плати (грошового забезпечення) та не стосується проходження позивачем військової служби, а відтак, позивач не звільнений від сплати судового збору за подання даного позову за пунктами 1, 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", такі твердження позивача є помилковими та спростовується сталою правовою позицією Верховного Суду з даного питання.
Зокрема, наведена правова позиція узгоджується також і з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в його постанові від 30.01.2019р. у справі №910/4518/16 та Верховного Суду, викладеній в його постанові від 19.02.2020р. у справі №761/943/18, дана правова позиція підлягає обов'язкову врахуванню адміністративним судом відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, судом враховується також і висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даного позову.
За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025р. складає 3028,00 грн.
Тобто, за подання даного позову з вимогою немайнового характеру (щодо якої позивач не звільнений від сплати судового збору) позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн., виходячи із розрахунку: 3028,00 грн.*0,4, однак позивачем до позову не додано документу про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн. в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у позові позивач посилається на рішення суду у справі №160/14002/23, яке до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, позивач посилається на проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 з листопада 2013 року по квітень 2020 року, проте, доказів на підтвердження зазначеного до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:
- копії рішення суду у справі №160/14002/23, на яке позивач посилається у позові, засвідчену у встановленому законодавством порядку, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 з листопада 2013 року по квітень 2020 року, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ч.3, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та стягнення 99153,90 грн. - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- копії рішення суду у справі №160/14002/23, на яке позивач посилається у позові, засвідчену у встановленому законодавством порядку, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 з листопада 2013 року по квітень 2020 року, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва