СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-о/759/489/25
ун. № 759/12116/25
06 червня 2025 року Суддя Святошинського районного сдуу м. Києва Журибеда О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя та стягнення аліментів,-
Заявник звернулася в суд із заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя та стягнення аліментів на утримання дитини.
Дослідивши заяву та додані до неї документи з метою вирішення питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що у відкритті провадження необхідно відмовити у зв'язку з наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, окремого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 3 ст. 293 ЦПК України зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
Крім того, згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року N 11, зазначено, що розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: - з ким з них будуть проживати діти; - яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; - умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя.
Отже, спільна заява про розірвання шлюбу подається подружжям до суду разом з письмовим договором про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дітей. Тобто, цей окремий договір, повинен бути поданий до суду одночасно з спільною заявою про розірвання шлюбу.
З поданої заяви вбачається, що заявник просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , а тому суд приходить до висновку про наявність спору між сторонами про право.
Окрім того, в поданій заяві другий з подружжя, ОСОБА_2 , не є заявником, і заява ним не підписана, тобто всупереч вимогам ст. 109 СК України заява не є спільною заявою подружжя.
Отже, дана заява про розірвання шлюбу та стягнення аліментів в порядку окремого провадження подана не подружжям, а одноособово заявником, в якій остання просить суд стягнути аліменти на утримання спільної дитини, що виключає можливість розгляду судом поданої заяви в порядку окремого провадження відповідно до ст. 293 ЦПК України.
Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_4 не підлягає розгляду в порядку окремого провадження і вбачаються підстави для відмови у відкритті провадження по даній справі.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі в порядку окремого провадження та роз'яснити, що такий спір має розглядатись в порядку позовного провадження.
Керуючись ст. 19, 186 ч. 1 п. 1, 258-261, 293, 353-355 ЦПК України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя та стягнення аліментів.
Роз'яснити заявнику, що вона має право звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів в загальному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.М. Журибеда