546/19/24
2/532/113/2025
17 червня 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Макарчука С.М.,
з участю:
позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
секретаря судового засідання - Демидюк О.Р.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів процесуального примусу у виді штрафу у цивільній справі №546/19/24 за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини у зв'язку з неприйняттям спадщини іншими спадкоємцями,
Встановив:
У провадженні Кобеляцького районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини у зв'язку з неприйняттям спадщини іншими спадкоємцями.
13 червня 2025 року ОСОБА_1 подане клопотання про вжиття заходів процесуального примусу у виді штрафу.
На обґрунтування клопотання позивачка вказує, що Решетилівська міська рада не оскаржує ухвалу від 26.11.2024, якою її зобов'язано подати відзив належної форми і змісту, доказом чого є заява від 11.06.2025 про розгляд справи без участі вихідний № 01-44/2053, яка подана до Полтавського апеляційного суду.
Відзив у порядку виконання ухвали від 26.11.2024 Решетилівська міська рада не подала. Неподанням відзиву Решетилівська міська рада перешкоджає виконанню ухвали від 26.11.2024.
Позивачка вказує, що перешкоджання виконання ухвали це зловживання процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами є підставою для вжиття заходів процесуального примусу у виді штрафу.
Виконанню ухвали від 26.11.2024 перешкоджає неприбуття у судове засідання у зв'язку із виробничою необхідністю. Під виробничою необхідністю прийнято розуміти виконання термінових робіт, необхідних для усунення будь-яких проблем на підприємстві, які перешкоджають його нормальній роботі. Попередня редакція ст. 13 КЗпП України, що діяла до 13 січня 2000 року, передбачала можливість переведення працівників на іншу роботу без їх згоди в разі виробничої необхідності для підприємства, установи, організації. Причому виробнича необхідність розумілася досить широко: від стихійного лиха та виробничої аварії до заміни відсутнього працівника. Однак після прийняття Конституції України, стаття 43 якої заборонила використання примусової праці, Пленум Верховного Суду України в Постанові »Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 року роз'яснив, що закони, прийняті до набрання чинності Конституцією України, діють лише в разі, якщо не суперечать Конституції. У зв'язку з цим у названій постанові прямо вказувалося на неможливість застосування статей 32, 33 і 34, що дозволяли власникові вимагати виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.
Решетилівська міська рада у своєму клопотанні від 13.06.2025 про проведення судового засідання 13.06.2025 без участі не підтвердила виробничу необхідність на підприємстві, а саме не надала ні копію розпорядження Решетилівського міського голови, ні копію рішення Решетилівської міської ради.
На думку позивачки, неподанням відзиву Решетилівська міська рада порушує її право на подання відповіді на відзив, яке надано їй судом.
На підставі наведеного позивачка прохає: постановити ухвалу у формі виконавчого документу, де стягувачем зазначити ДСА України, про стягнення в дохід Державного бюджету з керівника Решетилівської міської ради штраф у сумі десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на розсуд суду у зв'язку із зловживанням процесуальними правами; - врахувати, що окрім Решетилівського міського голови Дядюнової О.А. самопредставництво Решетилівської міської ради можуть здійснювати секретар Решетилівської міської ради Малиш Тетяна Анатоліївна, перший заступник Решетилівського міського голови Сивинська Інна Василівна та заступники Решетилівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Невмержицький Юрій Михайлович та ОСОБА_2 ; - постановити окрему ухвалу та направити до органів досудового розслідування про застування примусової праці у Решетилівській міській раді.
У підготовчому засіданні 13 червня 2025 року позивачка клопотання підтримала.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідачем подане клопотання про проведення підготовчого судового засідання за відсутності представника відповідача.
17 червня 2025 року, під час перерви, оголошеної судом для складення тексту цієї ухвали, представником відповідача подані заперечення проти клопотання позивачки, а позивачкою заперечення проти заперечень.
Оскільки вказані письмові заяви подані після переходу суду до стадії постановлення ухвали за результатами розгляду клопотання, у підготовчому засіданні не подавалися, не були предметом дослідження при вирішенні клопотання позивачки, суд не приймає їх до розгляду.
Даючи оцінку доводам клопотання позивачки суд робить такі висновки.
Відповідно до частин 1-4, 11 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення. Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Тобто, суд має право винести окрему ухвалу виключно у разі виявлення порушення законодавства або недоліків у діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб та виключно при вирішенні спору.
У цій справі наразі триває стадія підготовчого провадження, під час якої вирішення спору не здійснюється, тобто, на цій стадії судового провадження суд не має права встановлювати, чи були допущені зазначені у ст. 262 ЦПК України порушення чи недоліки, їх характер і правові наслідки, а тому підстави для задоволення клопотання в цій частині відсутні.
Що стосується клопотання в частині накладення грошового стягнення на відповідача у зв'язку із зловживанням процесуальними правами суд зауважує таке.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною дев'ятою статті 203 цього Кодексу.
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання позивачки у цій частині обґрунтоване тим, що
- Решетилівська міська рада не оскаржує ухвалу від 26.11.2024, якою її зобов'язано подати відзив належної форми і змісту;
- відзив у порядку виконання ухвали від 26.11.2024 Решетилівська міська рада не подала, чим перешкоджає виконанню ухвали від 26.11.2024;
- виконанню ухвали від 26.11.2024 перешкоджає неприбуття представника відповідача у судове засідання у зв'язку із виробничою необхідністю;
- неподанням відзиву Решетилівська міська рада порушує право позивачки на подання відповіді на відзив, яке надано їй судом.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26.11.2024:
- клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено, витребувано від Головного управління ДПС у Полтавській області: інформацію про особу (прізвище, ім'я, по батькові), якій належить або належав РНОКПП НОМЕР_1 ;
- відзив Решетилівської міської ради повернуто без розгляду та зобов'язано Решетилівську міську раду подати відповідну заяву по суті справи: відзив на позов;
- встановлено позивачеві строк для подання відповіді на відзив - десять днів з дня отримання відзиву на позов;
- встановити відповідачеві строк для подання заперечень - десять днів з дня отримання відповіді на відзив.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19.02.2025 у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку, покладеного на відповідача судом ухвалою від 26.11.2024, накладено на Решетилівську міську раду штраф в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок, які стягнути в дохід державного бюджету.
Тобто, за зазначене невиконання процесуального обов'язку на відповідача уже накладене грошове стягнення, передбачене ч.1 ст. 148 ЦПК України.
У цій частині ухвала суду від 19.02.2025 оскаржена до суду апеляційної інстанції і рішення за результатами її апеляційного перегляду не прийняте, а тому в цій частині ухвала суду від 19.02.2025 не набрала законної сили, що робить неможливим визначення наявності у діях відповідача повторності чи систематичності, а накладення стягнення у такому випадку буде повторним притягненням до відповідальності одного виду (яким у цьому випадку є накладення грошового стягнення). Водночас, суд звертає увагу, що наявність права не гарантує його автоматичного використання, оскільки право на подання відповіді на відзив не є абсолютним, обмежене процесуальним порядком та прямо залежить від факту подання відзиву відповідачем, щодо якого у зв'язку з зазначеними діями уже застосовано передбачені законом наслідки, правильність застосування яких наразі перевіряється судом апеляційної інстанції.
Явка відповідача в судове засідання не визнавалася обов'язковою, неприбуття відповідача в підготовче засідання відповідно до ст.ст. 197, 198, 223 ЦПК України не перешкоджає його проведенню, а тому твердження позивачки про зловживання правами з боку відповідача у спосіб неявки в підготовче засідання є безпідставними.
З огляду на зазначене, клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 148, 223, 260, 261, 262 ЦПК України, суд,
Постановив:
Заперечення на клопотання, подані Решетилівською міською радою 17.06.2025, - залишити без розгляду.
Заперення проти клопотання Решетилівської міської ради від 17.06.2025, подані ОСОБА_1 17.06.2025, - залишити без розгляду.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів процесуального примусу у виді штрафу - відмовити.
Підготовче засідання відкласти на 13 год. 00 хв. 08 липня 2025 року, про що повідомити учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту проголошення.
Суддя