Справа № 357/8982/25
1-кп/357/900/25
19.06.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судового засідання № 6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025111030000887 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, розлученого з середньою освітою, не працюючого, не депутата, не адвоката, зареєстрованого АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, з середньою освітою, пенсіонера з інвалідністю 2 групи, не депутата, не адвоката, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_5
захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6
захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7
обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4
16 квітня 2025 року оперуповноважений 3-го відділу Управління стратегічних розслідувань (далі - УСР) в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань (далі - ДСР) Національної поліції України (далі - НПУ) старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , перебуваючи у форменому одязі зі знаками розрізнення, спільно із старшим оперуповноваженим 3-го відділу УСР в Київській області ДСР НПУ лейтенантом поліції ОСОБА_9 , старшим оперуповноваженим 3-го відділу УСР в Київській області ДСР НПУ лейтенантом поліції ОСОБА_10 , оперуповноваженим 3-го відділу УСР в Київській області ДСР НПУ лейтенантом поліції ОСОБА_11 , будучи згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейськими та відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронного органу, прибули до м. Біла Церква Київської області з метою перевірки інформації, щодо незаконного здійснення валютних операцій на території міста.
Цього ж дня, близько 10 години 30 хвилин перебуваючи по вул. Ярмарковій, 6, у м. Біла Церква Київської області вищевказані працівники поліції, біля входу на ринок «Центральний» ТОВ «Комфорт», помітили невідому особу чоловічої статі, яка здійснювала незаконні валютні операції, а саме незаконний обмін валют, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КУпАП.
Після чого, працівники поліції ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підійшли до зазначеного чоловіка, представились, показали свої службові посвідчення та повідомили йому про вчинення ним адміністративного правопорушення.
В цей час до працівників поліції та вищевказаного невідомого чоловіка підійшла ОСОБА_12 та цікавилась зазначеною ситуацією, на фоні чого між нею та працівниками поліції виникла суперечка, у зв'язку із чим її попереджено про недопустимість перешкоджання законній діяльності працівників поліції.
В подальшому, оперуповноважений 3-го відділу УСР в Київській області ДСР НПУ ОСОБА_8 попросив ОСОБА_12 відійти на декілька метрів та попередив про можливість застосування до неї заходів фізичного впливу. Остання на зауваження не реагувала, у зв'язку із чим ОСОБА_8 здійснив застосування фізичної сили, а саме відтіснив ОСОБА_12 , з метою забезпечення діяльності працівників поліції.
Після цього, до ОСОБА_13 приєднався ОСОБА_4 та між ними з однієї сторони та працівниками поліції з іншої сторони виник конфлікт. В цей час на місце події прибув ОСОБА_3 , який почав поводити себе агресивно по відношенню до працівників поліції, погрожувати фізичною розправою оперуповноваженому 3-го відділу УСР в Київській області ДСР НПУ ОСОБА_8 , який виконуючи службові обов'язки, перебував у форменому одязі зі знаками розрізнення.
У цей час ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що поруч з ним знаходяться працівники правоохоронного органу, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції ОСОБА_8 , при виконанні ним службових обов'язків, умисно наніс два удари кулаками правої та лівої рук в праву частину обличчя ОСОБА_8 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді саден на правій щоці та слизовій оболонці внутрішньої поверхні верхньої губи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В свою чергу ОСОБА_4 , підтримуючи протиправні дії ОСОБА_3 , перебуваючи у вищевказаному місці та у вказаний час достовірно знаючи, що поруч з ним знаходяться працівники правоохоронного органу, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції ОСОБА_8 , при виконанні ним службових обов'язків, зблизився із останнім, та умисно наніс один удар кулаком правої руки в ліве вухо ОСОБА_8 , внаслідок чого він отримав тілесне ушкодження у вигляді садна на задній поверхні лівої вушної раковини, яке відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 і обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з участю захисників останніх адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_8 , 19.06.2025 укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з угодою ОСОБА_3 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі обвинувачення, за кваліфікацією за ч. 2 ст. 345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Сторонами узгоджено, що у разі затвердження угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання:
- за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 буде звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з угодою ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі обвинувачення, за кваліфікацією за ч. 2 ст. 345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків
Сторонами узгоджено, що у разі затвердження угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання:
- за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 буде звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Укладення угоди про визнання винуватості … у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачені визнали себе винуватими, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до нетяжкого злочину, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб та потерпілий надав письмову згоду прокурору на укладання угоди, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цілком розуміють положення ч. 4 ст.474 КПК України, і укладена сторонами угода - є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України, зокрема, вимогам ст. 52, 63КК України та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, та при цьому обвинувачені погоджується на призначення узгодженого покарання.
Суд погоджується з наведеними в угоді обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 та визнає відповідно до п.1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання: щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд погоджується з наведеними в угоді обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 та визнає відповідно до п.1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання: щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд також враховує правову позицію потерпілого ОСОБА_8 , який надав прокурору свою письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими.
Водночас, враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що виправлення обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, який на переконання суду, має бути максимальним щодо обох обвинувачених.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 19.06.2025 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 і обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з участю захисників останніх адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_8 .
Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому узгоджене в угоді покарання:
- за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому узгоджене в угоді покарання:
- за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком 1 (один) рік, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_14