Справа № 357/9151/25
3/357/4107/25
19.06.2025 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого різноробочим на ФОП « ОСОБА_2 », зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий МВ № 1 Білоцерківським МУ ГУ МВС України в Київській області, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
01.06.2025 близько 09:30 год по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 гучно висловлювався нецензурною лайкою до ОСОБА_3 та погрожував розправою над тваринами, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 173 КУпАП.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 853290 від 07.06.2025 за ст. 173 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою винуватість у вчинені правопорушення визнав у повному обсязі.
Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Нецензурна лайка це сегмент лайливої лексики різних мов, що містить вульгарні, грубі (непристойні) лайливі вирази, за допомогою якої часто виражають спонтанну мовну реакцію на несподівану (зазвичай неприємну) ситуацію. Варто зазначити, що у правозастосовній практиці використовують фактичну презумпцію загальновідомості нецензурної лексики. Це пояснює відсутність законодавчого визначення цієї категорії, а також безпосередньої її фіксації в матеріалах справи, а також проведення в кожному конкретному випадку філологічної, культурологічної та інших експертиз.
Окрім визнання своєї винуватості самим правопорушником, винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 853290 від 07.06.2025 за ст. 173 КУпАП; довідкою про результати розгляду звернення ОСОБА_3 ; письмовою заявою ОСОБА_3 від 01.06.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 01.06.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 01.06.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.06.2025.
Беручи до уваги зазначене та викладене у протоколі про адмінправопорушення обставини, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка у громадському місці та інші подібні дії, які передбачені ст. 173 КУпАП у громадських місцях, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшує та обтяжує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом відповідно до ст. 34, 35 КУпАП не встановлено.
З урахуванням даних про особу винного, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, обставин вчиненого ним адміністративного правопорушення, з метою виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 передбачене санкцією ст. 173 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 гривню, і яке на переконання суду буде достатнім для його виправлення та попередження скоєнню ним інших адмінправопорушень.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні передбаченого ст. 173 КУпАП адміністративного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одна) гривня 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА