Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/8989/25
Провадження № 2-з/357/48/25
іменем України
19 червня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участю секретаря- Махненко Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -
В червні 2025 року уповноважений представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Дудка Вікторія Борисівна звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви.
В обґрунтування поданої заяви зазначила, що ОСОБА_1 (далі - Позичальник) звернулася до АТ КБ «Приватбанк» (далі - Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Кредитний договір №№2788612867-КД-2 від 15.03.2023 (далі - Кредитний договір) та Додаткову угоду №1 до Кредитного договору № 2788612867- КД-2 від 15.03.2023. Позичальник не виконала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим за вищезазначеним договором залишилась заборгованість у загальному розмірі 486 120,00 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 (далі - Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки №2788612867-ДІ-2/1 від 15.03.2023. 14.03.2024 Іпотекодавець помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. 24.03.2025 Банк звернувся з претензією кредитора до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори, яка у листі від 09.04.2025 повідомила про перенаправления претензії кредитора за належністю до приватного нотаріуса Мачковського Віталія Сергійовича. Приватний нотаріус Мачковський Віталій Сергійович у листі від 16.04.2025 відмовив Банку у наданні інформації про спадкоємців Іпотекодавця у зв'язку з дією положень ст. 8 Закону України "Про нотаріат".
Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою (ч. 1 ст. 608 ЦК України).
Зобов'язання Іпотекодавця за договором не є таким, що нерозривно пов'язане з його собою, таке зобов'язання може бути виконано іншою особою - спадкоємцем. Відтак, зобов'язання Іпотекодавця за договором входить до складу спадщини.
За змістом ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Згідно з ч. З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, без інформації про спадкоємців, у тому числі тих, хто проживав за адресою останнього місця реєстрації проживання померлого іпотекодавця Банк позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, адже пред'явлення позову до невідомих осіб не допускається.
Просила витребувати у приватного нотаріуса Мачковського Віталія Сергійовича (вул Героїв Небесної Сотні, буд. 2, прим. 408, м. Біла Церква, Київська обл., 09117) копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та витребувати у Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (вул. Березняківська, буд. 4 А, м.Київ, 02152) інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою з спадкодавцем ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) станом на дату смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження після формування статистичних звітів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2025 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І. та отримана для розгляду 16 червня 2025 року.
Згідно ч. 1,2,3,4 ст. 118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви. Суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи: у невідкладних випадках; якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами; у разі, якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів.
Заявник АТ КБ «Приватбанк» свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В прохальній частині заяви представник заявника Дудка В.Б. просила розгляд заяви здійснювати без участі представника заявника.
Заяву розглянуто без повідомлення інших осіб, які можуть набути статус учасників справи згідно положень п. 4 ст. 118 ЦПК України.
Інші заяви чи клопотання до суду не надходили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши заяву з додатками, вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч.3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Кодексом.
Відповідно до ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п. 4 ст. 84 ЦПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Системний аналіз чинного цивільно-процесуального законодавства, дає підстави вважати, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Під особами, які мають право клопотати про забезпечення доказів, мають на увазі суб'єктів доказування. Вони повинні довести обгрунтованість своїх побоювань, що подача відповідних доказів є неможливою. Тобто суд не може здійснити заходи із забезпечення доказів лише на підставі нічим не обгрунтованих побоювань суб'єкта доказування. В іншому випадку, суб'єкт доказування повинен обгрунтувати неможливість подання відповідних доказів особисто або довести суду складнощі, які виникають у нього при поданні певних доказів, та які перешкоджають такому поданню.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Заява про забезпечення доказів повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Такий правовий висновок щодо застосування положень ст. 116 ЦПК України викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані є інформацією з обмеженим доступом, згідно з статтею 14 поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Також згідно з пунктом 2 статті 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, пунктом 2 статті 21 цього ж Закону встановлено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Виходячи з вищенаведених норм, встановлено, що заявник не має права на отримання означених доказів самостійно.
Таким чином, без інформації про спадкоємців, у тому числі тих, хто проживав за адресою останнього місця реєстрації проживання померлого позичальника банк позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, адже пред'явлення позову до невідомих осіб не допускається.
З урахуванням наведеного, надаючи оцінку обґрунтованості доводів, викладених в заяві про забезпечення доказів щодо необхідності вжиття зазначених заходів забезпечення, враховуючи положення закону щодо порядку і підстав для забезпечення доказів, керуючись принципами пропорційності, змагальності, диспозитивності і рівності сторін у цивільному судочинстві, суд дійшов висновку, що заява АТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення доказів є обґрунтованою, а її доводи свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може призвести до порушення прав та законних інтересів заявника.
Приписами ч. 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно ч. 5 ст. 118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Згідно з ч. 11 ст. 118 ЦПК України, ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно до частини 5 статті 116 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.
Керуючись ст. 12, 13, 84, 116-118, 189, 197, 200, 361, 353 ЦПК України, суд -
Заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про забезпечення доказів до подання позовної заяви ,- задовольнити.
Витребувати у приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Мачковського Віталія Сергійовича (09117, Київська область, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 2, прим. 408) належним чином завірену копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувати у Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4 А) інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою з спадкодавцем ОСОБА_2 станом на дату смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
Роз'яснити, що відповідно до ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Копію ухвали направити приватному нотаріусу Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Мачковському В.С. та до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 19 червня 2025 року.
Суддя О. І. Орєхов