іменем України
Справа № 684/258/25
Провадження № 1-кп/684/20/2025
19 червня 2025 року селище Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Стара Синява кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 травня 2025 року за №12025243100000253, про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Олексіївка Старосинявського району Хмельницької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 , достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який надалі згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року № 469/2024 та Закону України № 3891-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено з 05:30 год 12 серпня 2024 року на 90 діб, 27 вересня 2024 року близько 09 год. вирішив вчинити кримінальне правопорушення, пов'язане з викраденням чужого майна.
Так, 27 вересня 2024 року близько 9 год.00 хв. ОСОБА_5 , з метою викрадення чужого майна проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 , де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, відчинив незачинені на замок двері будинку, до якого проник, після чого умисно, керуючись корисливим мотивом з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з гостьової кімнати таємно викрав мобільний телефон марки «Huawei Y6» вартістю 1000 грн. із вмонтованою сім-картою ПрАТ «Київстар» вартістю 300 грн., мобільний телефон марки «Lenovo R10» вартістю 1300 грн., мобільний телефон марки «Samsung Duos S» вартістю 1500 грн., планшет марки «Samsung Tab S» вартістю 2100 грн., мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9C» вартістю 2457 грн. 87 коп., фотоапарат марки «PENTAX» вартістю 2840 грн., відеокамеру марки «JVC» вартістю 1400 грн., які належать потерпілій ОСОБА_4 .
В подальшому, перебуваючи у цей же день, час та місці, реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні наслідки і бажаючи їх настання, зайшов у спальну вказаного будинку, де таємно викрав із комоду два золотих кільця 585 проби масою 8,5 грам вартістю 4100 грн за 1 грам на суму 34850 грн. та одне кільця з білого золота 585 проби масою 4 гр. вартістю 4100 грн за 1 грам на суму 16400 грн. та з шафи 300 доларів США по курсу 41,20 грн за 1 долар на суму 12360 грн 80 коп. та 10000 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_4 , після чого покинув місце події та в подальшому розпорядився на власний розсуд викраденими речами. В результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 86507 грн 87 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним повністю у висунутому йому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України, дав суду показання, згідно яких підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, зокрема показав, що 27 вересня 2024 року зранку близько 09 год, повертаючись із пасовища, зайшов до господарства ОСОБА_4 , що знаходиться неподалік його місця проживання по АДРЕСА_2 , та виявив, що нікого немає вдома. Тоді ж він відчинив двері будинку та зайшов у середину, де в одній кімнаті взяв три мобільні телефони, планшет, фотоапарат та відеокамеру, після чого зайшов до іншої кімнати, де на комоді виявив та забрав три золотих кільця, а з шафи 300 доларів США та 10000 грн., після чого із вказаним викраденим майном вийшов із будинку та пішов до місця свого проживання. Після цього протягом близько трьох місяців він викрадене майно продав, окрім одного мобільного телефону «Xiaomi Redmi 9C», до якого вставив свою сім-карту та користувався ним, та фотоапарата, а викрадені грошові кошти витратив для придбання запчастин до автомобіля. В подальшому через деякий час на запитання працівників поліції про походження свого мобільного телефону він зізнався про вчинення крадіжки та добровільно видав майно, яке залишилось у нього. У вчиненому щиро розкаюється, попросив вибачення у потерпілої, відшкодував їй заподіяну шкоду, запевняє, що більше не буде допускати побідних вчинків та просить суворо не карати.
Крім власного визнання вини, обвинувачений повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджують його вину у вчиненні злочину, згідно висунутого йому обвинувачення, заявивши про недоцільність їх дослідження під час судового розгляду та розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що на початку жовтня 2024 року виявила відсутність у будинку за місцем свого проживання належного їй майна, а саме мобільних телефонів, планшета, фотоапарата та відеокамери, трьох золотих її кілець, та коштів 300 доларів США та 10000 грн., однак спочатку не зверталась до поліції, так як на той час перебувала на стадії розлучення із чоловіком, між ними виникали суперечки, тому подумала, що саме він міг забрати ці речі. Однак, в подальшому виявилось, що крадіжку з її будинку вчинив ОСОБА_5 , який частково повернув викрадені речі, а саме один мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9C» та фотоапарат. Також обвинувачений відшкодував їй завдану шкоду в сумі 100000 грн., тому претензій до нього не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду та просить не позбавляти волі.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового провадження щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, не заперечуючи обставин, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому провів допит обвинуваченого, потерпілої та дослідив матеріали кримінального провадження, що надані стороною обвинувачення, в тій частині, яка характеризує особу обвинуваченого, щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло та вчинена в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий в силу вимог ст.89 КК України, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, та обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання, в ході судового розгляду не встановлено.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк, наближений до мінімального.
Водночас, з врахуванням наведених пом'якшуючих покарання обставин, ставлення обвинуваченого до вчиненого, його каяття, позиції потерпілої, яка просила не позбавляти обвинуваченого волі, а також з врахуванням даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, суд приходить до переконання, що є усі підстави для звільнення обвинуваченого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, оскільки ОСОБА_5 може бути перевихований без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Також суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_5 у період іспитового строку на нього слід покласти передбачені ч.1 ст.76 КК України обов'язки.
Процесуальні витрати на проведення товарознавчих експертиз, зокрема №СЕ-19/123-25/7459-ТВ від 20 травня 2025 року в сумі 1782,80 грн, №СЕ-19/123-25/7458-ТВ від 21 травня 2025 року в сумі 891,40 грн, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався, клопотання про застосування запобіжного заходу не надходило.
Речові докази у кримінальному провадженні: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9C», фотоапарат марки «PENTAX», які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 слід їй залишити.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 2674,20 грн.
Речові докази у кримінальному провадженні: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9C», фотоапарат марки «PENTAX», які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити їй.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення. Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
Головуюча суддя ОСОБА_1