Справа № 682/1206/25
Провадження № 2-а/682/18/2025
10 червня 2025 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області у складі:
головуючої судді Мотонок Т. Я.,
за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,
представника позивача Мукомел Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута справу № 682/1206/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Мукомел Людмила Андріївна, до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
До суду надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Мукомел Л.А., до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування поданого позову вказано, що постановою інспектора відділу поліцейської діяльності № l (м. Нетішин) Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області, винесеною лейтенантом поліції Кравчуком В.А., серії EHA № 4613939 від 29 квітня 2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що 29.04.2025 року 0.20:08 хвилин по вулиці Набережна, 1 в місті Нетішин, водій, керуючи транспортним засобом, не пред?явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1 ПДР України.
Позивач та його представник вважають, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною.
Так, згідно ПДР України, у визначеннях мотоцикл і мопед немає згадки про електродвигун чи мотор-колесо, то всі двоколісні електричні транспортні засоби, у яких двигун має потужність від 3 до 4 кВт, українські Правила дорожнього руху відносять до «мопедів», які вже відносяться до механічних транспортних засобів і регулюються ПДР України. Електроскутери, електробайки і електромотоцикли поставляються в Україну із двигуном до 3000 Вт. Виходячи з діючих положень Правил дорожнього руху, для них не встановлено ніяких правил. За винятком тих Т3, які не розвивають швидкість понад 40 км / год. (п. 11.7 ПДР). Саме тому при управлінні електротранспортом до 3000 Вт не потрібно мати ні посвідчення водія, ні реєстраційних документів на нього. Відповідно до талону серії № НОМЕР_1 , виданого продавцем ФОП ОСОБА_2 , електричний мотоцикл моделі Loncin GP, яким керував позивач, має потужність 3000 Вт, також на мотор-колесі вибиті потужність і номер двигуна, що спростовує керування механічним транспортним засобом, за яке передбачено адміністративну відповідальність.
За таких обставин позивач та його представник звернулись до суду та просили: скасувати постанову серії ЕНА № 4613939 від 29 квітня 2025 року інспектора відділу поліцейської діяльності №1 (м. Нетішин) Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області лейтенанта поліції Кравчука В.А., якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Ухвалою суду від 12.05.2025 у даній справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 23.05.2025.
23.05.2025 розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою представника відповідача до суду.
10.06.2025 в судовому засідання представник позивача, адвокат Мукомел Л.А., поданий позов підтримала з викладених у ньому підстав.
Представник Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області до суду не з'явився. Заяв та клопотань, а також відзиву на позову від відповідача не надходило.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, зі змісту спірної постанови серії ЕНА № 4613939 від 29.04.2025 слідує, що 29.04.2025 о 20:08 год. в м. Нетішин по вул. Набережна, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з, не пред'явив посвідчення водія на право керування т/з відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 6).
Згідно талону № 001279, ОСОБА_1 належить електричний мотоцикл моделі Loncin GP, потужністю 3000 Вт (а.с. 7).
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п. 2.4 «а» ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до п.1.10 ПДР України транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Пункт 10.1 Правил дорожнього руху, окрім іншого, містить поняття механічного транспортного засобу. Згідно даного визначення - це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Згідно з визначенням, яке міститься в примітці до ст. 121 КУпАП, під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, ч.ч.1,2 ст.129, ст.ст.132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Будь-який транспортний засіб, який приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів.
Поряд з цим, у Правилах дорожнього руху відсутнє визначення «електроскутер».
Однак, зважаючи на те, що електричний мотоцикл моделі Loncin GP, потужністю 3000 Вт, яким керував позивач обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою електродвигуна, то він є транспортним засобом.
Пунктом 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 8 травня 1993 р. №340 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
В силу даного Положення водій транспортного засобу, що має електродвигун, також повинен мати посвідчення водія відповідної категорії, оскільки відповідно до п.3 цього Положення, який узгоджується з п. 2.13 Правил дорожнього руху України, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії. Зокрема до категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см. або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Таким чином Правилами дорожнього руху розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згоряння, а також потужності електродвигуна.
Тобто транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша нiж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механiчним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Саме такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 01.03.2018 справі № 278/3362/15-к.
Згідно з п 2.13 Правил дорожнього руху транспортні засоби належать до таких категорій, зокрема:
А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт;
А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.
При цьому, мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт (пункт 1.10 Правил дорожнього руху).
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи наведене, що електричний мотоцикл Loncin GP, яким керував ОСОБА_3 , має потужність 3000 Вт, а тому за своїми технічними характеристиками відноситься до мопедів, а тому керування ним підпадає під дію ПДР України, в тому числі і щодо наявності права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відтак позивач зобов'язаний мати та пред'явити для перевірки посвідчення водія.
Отже, працівником поліції було правомірно і в межах своєї компетенції складено на позивача постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, в діях позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП, а поліцейський, розглядаючи дану справу з'ясував всі обставини, які підлягають з'ясуванню та діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, підстав для скасування спірної постанови суд не вбачає.
За вищевказаних обставин суд відмовляє в задоволенні позову повністю за безпідставністю.
Керуючись ст. 6, 8, 9, 77, 242-246, 268, 286 КАС України, суд
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач: Шепетівське РУП ГУНП в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 43189817, адреса: вул. Захисників України, 3, м. Шепетівка Хмельницької області).
Повний текст рішення складено: 16.06.2025.
Суддя Мотонок Т.Я.