Справа № 688/1375/25
Провадження № 2/682/767/2025
12 червня 2025 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючого судді Маршал І.М.,
з участю секретаря судових засідань Захарчук С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 21.07.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем було укладено кредитний договір №21649-07/2024 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000 грн, шляхом перерахунку на поточний рахунок (реквізити платіжної картки НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит у погоджений умовами договору строк (120 днів) та сплатити проценти за користування кредитними коштами (денна процентна ставка 1,5% у межах строку кредитування). Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту №21649-07/2024 від 21.07.2024 щодо сплати суми кредиту та відсотків не виконує, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, а саме за договором №21649-07/2024 у розмірі 30 300 грн., з яких: 10 000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 15 300 грн. сума заборгованості за відсотками, 5 000 грн пеня (штраф) (нараховується відповідно до п.5 договору). 30.10.2024 згідно з договором факторингу №30102024 ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило позивачу право вимоги до позичальників, зокрема і до відповідача за договорами про надання фінансового кредиту№21649-07/2024 від 21.07.2024. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №21649-07/2024 від 21.07.2024 у розмірі 30300 грн., а також судові витрати у розмірі 9422,40 грн., з яких: 7000 грн. витрати на професійну правничу допомогу, 2422,40 грн. - судовий збір.
Сторона позивача в позові до суду клопотала про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі.
Відповідач про місце та час розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 21.07.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №21649-07/2024, за умовами договору ТОВ «Стар Файненс Груп» надало відповідачу грошові кошти у безготівковій формі шляхом перерахунку на поточний рахунок (реквізити платіжної картки НОМЕР_2 ) у розмірі 10 000 грн., на строк 120 днів, процентна ставка 1,5% в день (у межах строку кредиту), тип процентної ставки фіксована, мета кредиту - на власні потреби, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п.1 договору). Відповідач підписав електронний договір, паспорт споживчого кредиту та заяву-анкету на отримання фінансового кредиту шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором W2519, а ТОВ «Стар Файненс Груп» перераховано суму кредиту в розмірі 10 000 грн., відповідно до квитанції про зарахування №459015137 від 21.07.2024. Відповідно до умов укладеного договору відповідач зобов'язаний був повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у строки та платежами визначеними відповідно до Графіка платежів (Додаток 1 до договору) (п.3.1, п.4.4.2 договору).
30.10.2024 згідно з договором факторингу №30102024 ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило позивачу право вимоги до позичальників, зокрема і до відповідача за договорами про надання фінансового кредиту №21649-07/2024 від 21.07.2024, що підтверджується договором факторингу, Актом приймання-передачі Реєстру боржників, витягами з реєстру боржників, платіжними інструкціями.
Відповідач не виконував грошові зобов'язання у строки, визначені договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 30300 грн., з яких: 10 000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 15 300 грн. сума заборгованості за відсотками (нараховані з 21.07.2024 по 30.10.2024), 5000 грн. пеня (штраф) (нараховується відповідно до п.5 договору), яку позивач просить стягнути на його користь.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Положеннямист. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом даної справи, підтверджуються наданими копіями: договору про надання правової допомоги від 28.11.2024 р., акту прийому - передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №3 від 28.11.2024 року, детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Боденко А.А. на виконання умов договору про надання правової допомоги №3 від 28.11.2024 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, ордером на надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7 000 грн., суд приймає до уваги викладене нижче.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Тому суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 3 000 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об'єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» 30 300 грн. заборгованості за кредитним договором №21649-07/2024 від 21.07.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та 3000 гривень витрат на правову допомогу.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Суддя Маршал І. М.