Справа № 682/880/25
Провадження № 2/682/635/2025
(повний текст)
09 червня 2025 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Матвєєвої Н.В.
за участю секретаря Кисельової А.М.
позивачки - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Андрієвського О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута цивільну справу № 682/880/25 в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрієвський Олександр Антонович до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі між власниками, який належить їм на праві спільної часткової власності,
08.04.2025 до суду надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрієвський Олександр Антонович до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі між власниками, який належить їм на праві спільної часткової власності.
В обґрунтування поданого позову вказано, що ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 . В АДРЕСА_2 є житловий будинок, в якому позивачці належить 1/2 частина цього будинку з господарськими будівлями на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька позивачки ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 , яка належить позивачці, розташована на земельній ділянці площею 0,0474 га., кадастровий номер 6810600000:04:006:0199 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Цей будинок складався з двох окремих ізольованих частин домоволодіння з самостійними комунікаціями, а господарські будівлі розташовані на земельній ділянці біля ізольованих частин співвласників будинковолодіння. 1/2 частина будинку по АДРЕСА_2 , яка належить позивачці, утворює окрему квартиру, яка складається з прибудови «а1» - (коридора площею 20, 7 кв.м., кладовки площею 2,9 кв м.), прибудови «а» - (кухні площею 11,6 кв.м.), кімнати площею 13,8 кв.м., кімнати площею 18,9 кв.м. Інша частина будинку по АДРЕСА_2 , яка складається з коридора площею 7,4 кв.м, котельні площею 2,8 кв.м., кухні площею 7,7 кв.м., кімнати площею 11,5 кв.м., кімнати площею 13,3 кв.м., кімнати площею 17,8 кв.м., належала ОСОБА_4 на підставі договору дарування частини житлового будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, яку прийняв її внук ОСОБА_2 .Таким чином житловий будинок по АДРЕСА_2 належить, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який перебуває у спільній частковій власності, і який уже фактично розподілений між співвласниками житлових приміщень, які ізольовані від приміщень інших власників, обладнані окремими входами та до них підведені окремо всі комунікації : газопостачання, водопостачання, електропостачання та опалення.
Однак вирішити добровільно питання щодо поділу домоволодіння шляхом укладення нотаріально посвідченого договору, проведення державної реєстрації за кожним із них частини житлового будинку і присвоєння кожній частині житлового будинку поштової адреси, не має можливості, так як відповідач прийняв спадщину після смерті своєї баби, не отримав свідоцтва про право на спадщину. У зв?язку з тим, що не проведений поділ будинковолодіння на окремі частини в натурі та не визначено окрему поштову адресу, виникають незручності з приводу доставки поштової кореспонденції, непорозуміння з приводу користування належними частинами домоволодіння та не дає можливості належним чином користуватись належними сторонам частинами домоволодіння, так як викликає плутанину та помилки в документації щодо домоволодіння.
Згідно висновку техніка з інвентаризації нерухомого майна, будинок по АДРЕСА_2 можливо поділити, виділивши позивачці її частину в окремий об?єкт нерухомого майна.
Тому, просить суд поділити будинковолодіння - житловий будинок з господарськими будівлями, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , виділивши ОСОБА_1 , 1/2 частину будинковолодіння, що є у спільній частковій власності загальною площею 57,2 кв.м. та житловою площею 32,0 кв.м., як самостійний об?єкт нерухомого майна, що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень : прибудови «а1» - (коридору - площею 20,7 кв.м., кладовки площею 2,9 кв м.), прибудови «а» - (кухні площею 11,6 кв.м.), кімнати площею 13,8 кв.м., кімнати площею 18,9 кв.м. та господарські будівлі: літню кухню «В», хлів прибудову «в», хлів «Г».
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , на 1/2 частину домоволодіння - житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 10.04.2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 12.05.2025, розгляд справи відкладено у зв'язку з витребуванням спадкової справи.
Ухвалою суду від 20.05.2025 року підготовче судове засідання у справі закрито і цивільну справу призначено до судового розгляду по суті на 09.06.2025 року.
В судове засідання позивачка та її представник - адвокат Андрієвський О.А. не з'явилися, просили розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримали, не заперечували щодо винесення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче та судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання та судового розгляду повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання та шляхом опублікування відповідного оголошення на сайті «Судова влада». На адресу суду повернулися поштові відправлення, з довідкою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності суду не надав.
Відповідно до ст. 280-289 ЦПК України, суд ухвалює рішення в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач у судове засідання не з'явився без поважних причин, позивачка та її представник не заперечують проти ухвалення у справі заочного рішення.
Дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказана частина житлового будинку АДРЕСА_2 , яка належить позивачці, розташована на земельній ділянці площею 0,0474 га., кадастровий номер 6810600000:04:006:0199 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу АДРЕСА_2 , житловий будинок складається з двох окремих ізольованих частин домоволодіння із самостійними комунікаціями, а господарські будівлі розташовані на земельній ділянці біля ізольованих частин співвласників будинковолодіння. 1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_2 , яка належить позивачці, утворює окрему квартиру, яка складається з приміщень у житловому будинку "А1" - коридор площею 10, 7 кв.м., кладова - площею 2,9 кв м., кімната площею 13,8 кв.м., кімната площею 18,2 кв.м., у прибудові «а» - кухня площею 11,6 кв.м., з господарських будівель - літня кухня «В», хлів - прибудова «в», хлів «Г».
Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна від 24.02.2025 року, складеного експертом Довгань І.М., слідує, що існує технічна можливість виділу в натурі 1/2 частини житлового будинку та господарських будівель ОСОБА_1 : кімната - 13,8 кв.м., 18,2 кв.м, прибудова "а" - (кухня -11,6 кв.м.), прибудова "а-1" - (коридор -10,7 кв.м, кладовка -2,9 кв.м), літня кухня "В", хлів - прибудова "в", хлів "Г", розташованого за адресою ; АДРЕСА_2 .
Зі спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті із заявою про прийняття спадщини звернувся її онук ОСОБА_2 , якому свідоцтво про право на спадщину за законом не видавалося.
Згідно з ч.1 ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності (ст.361 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.
Відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 р. №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
На даний час позивачка має намір здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що перебувають у її спільній частковій власності із спадкодавцем відповідача, з припиненням спільної часткової власності, однак поділ між співвласниками на даний час здійснити неможливо через те, що співвласниця ОСОБА_4 померла, а відповідач ОСОБА_2 спадкоємець за законом, спадщину прийняв, проте свідоцтво про право на спадщину за законом не отримав та право власності за собою не зареєстрував.
Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Частина 4 статті 263 ЦПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 19.05.2021 (справа № 501/2148/17, провадження № 61-22087св19) зазначив, що виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними.
При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються.
При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна.
Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що:
1) суд знає право;
2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін;
3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Вказаний принцип роз'яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/5726/19.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з п. 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції № 55 щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року - поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Таким чином, при виділі у власність позивачу частини спірного житлового будинку суд повинен зазначити у судовому рішенні, яка частка виділяється відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об'єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача. Такий висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 08 березня 2023 року (справа № 559/1923/17, провадження № 61-5181св22).
Відповідно до висновку експерта, існує один варіант поділу спірного майна в натурі, який здійснений за фактичним користуванням співвласників житловим будинком. Проте за відсутності іншого співвласника - ОСОБА_4 неможливо здійснити поділ житлового будинку, оскільки у рішенні суду, суд має визначити, яку частину житлового будинку разом з господарськими будівлями слід залишити іншому співвласнику, а відповідач ОСОБА_2 прийнявши спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, не оформив її та не зареєстрував право власності на 1/2 частину житлового будинку та господарських приміщень, яка за життя належала ОСОБА_4 .
Тому суд використовуючи принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), з метою захисту прав позивачки, вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов частково, виділити позивачці 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві спільної часткової власності.
Щодо задоволення позовної вимоги про припинення права спільної часткової власності на житловий будинок, ВП ВС вказала, що задоволення вимоги про поділ житлового будинку вже свідчить про припинення правового режиму спільної часткової власності на такий об'єкт. Тому у суду немає підстав зазначати в резолютивній частині рішення про припинення такого режиму щодо житлового будинку. Крім того, ВП ВС раніше вже виснувала, що окрема вимога припинити право спільної часткової власності є неефективним способом захисту. Постанова ВП ВС від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20).
З цих підстав суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи видно, що позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у сумі 2114,41 грн. та 1211,20 грн.
Враховуючи те, що судом позов задоволено частково, тому з відповідача підлягають стягненню судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір в сумі 2114,41 грн.
Керуючись ст. 364, 365, 367, 392 ЦК України, ст. 6-16, 81, 89, 141, 76-80, 89, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрієвський Олександр Антонович до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі між власниками, який належить їм на праві спільної часткової власності задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 загальною площею 57,2 кв.м. та житловою площею 32,0 кв.м. у самостійний об?єкт нерухомого майна, який складається з приміщень у житловому будинку "А1" - коридор площею 10, 7 кв.м., кладова - площею 2,9 кв м., кімната площею 13,8 кв.м., кімната площею 18,2 кв.м., у прибудові «а» - кухня площею 11.6 кв.м., господарських будівель - літня кухня «В», хлів - прибудова «в», хлів «Г».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2114,41 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, неподані заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі Електронний суд.
Повний текст рішення складений 16.06.2025 року.
Головуючий суддя Н.В.Матвєєва