Справа № 481/553/25
Провадж.№ 2/481/327/2025
іменем України
19.06.2025 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Вжещ С.І.,
за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Новий Буг цивільну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
15.04.2025 року до Новобузького районного суду Миколаївської області звернувся представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» директор Наваренко В.Г. з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість у розмірі 33049,92 гривень, суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 гривень та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9200 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.01.2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання кредиту № 491018022, відповідно до умов якої АТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у сумі 22479,01 гривень, строк кредиту 60 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39,90 % річних. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором банк виконав своєчасно у повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти у розмірі 22479,01 гривень, в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. Загальний розмір заборгованості станом на 20.12.2021 року становив 33049,92 гривень, яка складалась з тіла кредиту в розмірі 21484,17 гривень, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 11565,75 гривень.
20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 491018022 від 13.01.2020 року укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем.
Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем станом на 20.12.2021 року обліковується заборгованість в розмірі 33049,92 гривень. Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив заборгованість, тому позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
В силу вимог ст.14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду 15.04.2025 року визначено головуючу по цій справі суддю Вжещ С.І.
15.04.2025 року в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України суд звернувся до голови Новобузької об'єднаної територіальної громади Баштанського району Миколаївської області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ОСОБА_1 .
22.04.2025 року судом отримано відповідь за вх. №2686/25 про те, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 23.04.2025 року відкрито провадження у справі та призначено вказану справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін до розгляду на 21.05.2025 року 09:05 годину.
Ухвалою суду від 21.05.2025 року на підставі п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України відкладено судовий розгляд по справі до 19.06.2025 року о 10:30 годині.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з позовом останній направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи, у разі неявки відповідача.
Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання 21.05.2025 року та 19.06.2025 року не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомила, відзив на позов до суду не подавала.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідачки, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1055 ЦК України визначена письмова форма укладення кредитного договору.
За вимогами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства.
Судом належними доказами встановлено, що 13.01.2020 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено договір про надання кредиту №491018022, відповідно до умов якої АТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у сумі 22479,01 гривень, строк кредиту 60 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39,90 % річних.
20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 4, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.
Згідно п. 2.1. договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в додатку № 1-1 до договору. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права, які належать клієнту за основними договорами, на умовах, передбачених основними договорами.
Згідно п. 2.2. договору факторингу, право вимоги, що відступається згідно даного договору включає суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до виписки з додатку до договору факторингу №4 від 20.12.2021 року реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 33049,92 гривень, яка складалась із залишку по тілу кредиту в розмірі 21484,17 гривень, залишку по відсотках за користування кредитом у розмірі 11565,75 гривень.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 20.12.2021 року заборгованість за кредитним договором становить 33049,92 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 21484,17 гривень, заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 11565,75 гривень.
Таким чином, відповідачка порушила взяті на себе, згідно кредитного договору, зобов'язання з погашення заборгованості по тілу кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Згідно ч. 1-3 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору кредиту, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 33049,92 гривень заборгованості за кредитним договором.
Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Стаття 137 ЦПК України детально описує порядок визначення та відшкодування вказаних витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору № 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 року; копію акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 року на загальну суму 9200,00 грн.; копію платіжної інструкції № 4922 від 01.10.2024 року на оплату юридичних послуг згідно договору № 03-07/24 на суму 9200,00 грн.
Відповідачка клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в зв'язку з їх неспівмірністю, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляла.
Дослідивши подані, на підтвердження надання позивачу правової допомоги та її розміру, документи, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, про задоволення заявлених витрат, тому позивач має право на відшкодування витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9200,00 гривень.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 3028,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 33049 (тридцять три тисячі сорок дев'ять) гривень 92 копійки та судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9200 (дев'ять тисяч двісті) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», адреса місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2, ІКЮО: 40340222.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 19.06.2025 року.
Суддя Вжещ С.І.