Справа № 454/3632/24
Провадження № 1-кс/459/632/2025
17 червня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
заявника ОСОБА_4 ,
представника заявника ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_4 про відвід судді Шептицького міського суду Львівської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142150000004 від 08.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України,-
16.06.2025 року до Шептицького міського суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_4 про відвід судді Шептицького міського суду Львівської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142150000004 від 08.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України. Заяву мотивує тим, що суддею ОСОБА_6 в підготовчому судовому засідання постановлено ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору за його клопотанням з підстав невідповідності такого вимогам ст. 291 КПК України, в той час як обвинувальний акт в повній мірі відповідав вимогам КПК. В основу ухвали було покладено доводи прокурора про те, що невідповідність обвинувального акту полягає у відсутності вказівки в анкетних даних обвинуваченої про її посаду депутата органу місцевого самоврядування, що в свою чергу тягне за собою застосування спеціального порядку вручення підозри такій особі. Задовольняючи клопотання, суддя проявила упередженість та прихильність до сторони обвинувачення, оскільки метою клопотання прокурора було повернення обвинувального акту з метою повторного вручення особі повідомлення про підозру. Вказує, що, незважаючи на подальше скасування судом апеляційної інстанції ухвали від 21.03.2025 року, сам факт підтримання ухвалою доводів сторони обвинувачення, свідчить про можливу упередженість судді, її необ'єктивність, а також викликає недовіру у сторони захисту, а відтак суддя ОСОБА_6 повинна бути відведена від участі в справі.
В судовому засіданні ОСОБА_4 повністю підтримала доводи заяви про відвід, просить таку задовольнити.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала подану заяву, вказавши, що постановлення суддею за результатами підготовчого розгляду ухвали про повернення обвинувального акту прокурору всупереч нормам кримінально-процесуального закону, що було встановлено апеляційним судом, свідчить про можливу прихильність та необ'єктивність судді ОСОБА_6 , оскільки норми ст.291 Кримінально-процесуального кодексу України щодо вимог до анкетних даних особи є чіткими і однозначними, а тому трактування норм КПК України на користь сторони обвинувачення викликає сумнів в неупередженості судді. Відтак вважає що заява про відвід пілягає задоволенню.
Прокурор в судовому засіданні висловився проти задоволення заяви, вказавши на безпідставність та необґрунтованість такої.
Заслухавши пояснення учасників, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у Справі Гаусшильдта).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
У рішенні від 15 липня 2005 року у справі Межнаріч проти Хорватії ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною .
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Вирішуючи питання щодо наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_6 при розгляді вказаного кримінального провадження, суд виходить з того, що наведені в заяві про відвід обґрунтування, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_6 за об'єктивним критерієм, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що допущені суддею порушення процесуальних норм були усунуті апеляційним судом за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу від 21.03.2025 року та скасуванням такої ухвали. Що стосується посилань на інші обставини, що, на думку сторони захисту, свідчать про упередженість судді ОСОБА_6 та її прихильність до сторони обвинувачення, то такі відносяться до засад кримінального провадження, зокрема змагальності його учасників та не свідчать про прихильність судді до однієї з сторін та не дають підстав для висновку щодо її упередженості відносно заявника.
Відтак, наведені доводи не містять обставин, що викликають сумнів у неупередженості та необ'єктивності головуючого судді ОСОБА_6 при розгляді кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142150000004 від 08.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.
Таким чином, враховуючи відсутність підстав, передбачених ст.75 КПК України, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, заява ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81,376 КПК України, суддя,-
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді Шептицького міського суду Львівської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142150000004 від 08.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1