465/4934/25
3/465/2293/25
іменем України
19.06.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бережанка, Чемеровецького району, Хмельницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, курсанта 442-ІК навчальної групи 44 навчального курсу факультету сил підтримкам НАСВ
з участю ОСОБА_1 ,
встановив:
10 червня 2025 року до Франківського районного суду м. Львова надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , будучи солдатом, на якого покладені обов'язки, передбачені статтями 11, 12, 13, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил аУкраїни, не зважаючи на заборону, в умовах особливого періоду, всупереч інтересам служби, внаслідок особистої недисциплінованості, самоусунувся від виконання своїх посадових обов'язків на 12 (дванадцять) годин, а саме, 03.06.2025 з 08:00 до 20:00 обов'язки військової служби не виконував, а проводив час на власний розсуд, був відсутній на військовій службі без поважних причин, чим вчинив адміністративне правопорушення, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 показав, що є курсантом навчальної групи навчального курсу факультету Сил підтримки в умовах особливого періоду. Також, підтвердив, що він не є військовою службовою особою, не обіймає жодних, у тому числі тимчасових посад, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування
Судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд дійшов висновку, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення № 4 від 10.02.2025, пояснення та інші документи, які є в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.
Згідно примітки до ст. 172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Однак, у суді встановлено, що ОСОБА_1 є лише солдатом і не обіймає жодної посади, у тому числі тимчасової посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків та не виконує такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Отже, він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-15 КУпАП, а тому у його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно із вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя З.М. Коліщук