Справа № 456/2069/25
Провадження № 2-а/456/59/2025
іменем України
16 червня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Яніва Н. М. ,
з участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Стислий виклад позицій сторін.
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Крючкова І.М., скориставшись системою «Електронний суд», звернувся до суду з позовом про скасування постанови від 03.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 №644/25 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач вважає, що винесена постанова №644/25 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП є незаконною, передчасною та такою, яка прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, є протиправною і підлягає скасуванню, оскільки відповідач мав та має можливість отримати персональні дані позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Крім того, зазначає, що як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у такому взагалі відсутні відомості про місце його складання та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Як вважає позивач, наведені вище факти в повній мірі посвідчують факт недотримання посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що також свідчить про незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім того, при накладанні адміністративного стягнення начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП не враховано особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Вищевказані обставини роблять неможливим виконання постанови № 644/25 від 03.04.2025 року та ставлять ОСОБА_1 на межу виживання.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 , скориставшись системою «Електронний суд» подала до суду відзив, у якому висловила заперечення щодо позову. Зокрема зазначила, що ОСОБА_1 перебуваючи на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний, 20.12.2024 року уточнив свої персональні дані за допомогою електронного кабінету військовозобов'язаного Резерв +. Втім, 19.05.2024 набув чинності Закон № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП, щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Однак, ОСОБА_1 протягом 60 днів, починаючи з 18.05.2024 року по 16 липня 2024 року не уточнив свої персональні дані, а тому його дії (бездіяльність) знайшла своє підтвердження під час розгляду справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 . Представник відповідача зазначає, що примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосовано в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач. Також, приймаючи рішення про розмір адміністративного штрафу, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , вивчивши особу правопорушника, його майновий стан, місце роботи та врахувавши факт визнання провини, керувався вимогами ст. 33 КУпАП, а тому призначив ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в розмірі нижньої межі санкції ч. 3 ст. 210 КУпАП, тобто 17000 гривень. Отже, приймаючи рішення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , як посадова особа, діяв в межах наданих йому КУпАП повноважень. Представник відповідача вважає такі дії ІНФОРМАЦІЯ_2 правомірними, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
Представник позивачка - адвокат Крючков І.М., скориставшись системою «Електронний суд» подав відповідь на відзив, у якому зазначив, що вважає, що у такому відповідач не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог, а навпаки підтвердив факт незаконного та безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Інші аргументи наведені відповідачем у відзиві не впливають на суть позовних вимог та ними не визнаються повністю, а тому вони не можуть бути взяті до уваги.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 у повному обсязі підтримав позовні вимоги, зазначив, що з 2022 року проживає у м. Стрий як внутрішньо переміщена особа. Наприкінці весни 2024 року він особисто з'явився у ІНФОРМАЦІЯ_3 і оновив свої дані, що і було відмічено у наданій йому відстрочці. Про те, що до липня 2024 року мав уточнити персональні дані позивач не знав. Додатково зазначає, що у березні 2025 року він був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 де і була складена оскаржувана постанова про притягнення його до відповідальності за не оновлення даних. При цьому позивач стверджує, що до ІНФОРМАЦІЯ_2 його ніхто не викликав, а повістку чомусь скерували до м. Краматорськ, де він раніше проживав, хоча дані про актуальне місце проживання у ІНФОРМАЦІЯ_4 були. Окрім того, зауважив, що являється інвалідом другої групи.
Представник позивача - адвокат Крючков М.І. у судовому засіданні зазначив, що позивач є інвалідом ІІ групи. У червні 2022 року ОСОБА_1 став на облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , оновив персональні дані та повідомив про своє місце проживання. Підсумовуючи, адвокат просить скасувати оскаржувану постанову, оскільки така не відповідає вимогам закону, з неповним з'ясуванням обставин справи та винесена з порушенням встановленого порядку накладення адміністративних стягнень, оскільки на момент розгляду справи у ІНФОРМАЦІЯ_4 закінчився строк, передбачений ст. 38 КУпаП, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення.
Представник відповідача - Цьорох Ю.Р. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що приймаючи рішення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , як посадова особа, діяв в межах наданих йому КУпАП повноважень, оскільки вважає, що строк накладення адміністративного стягнення не минув. Підсумовуючи, просить відмовити у задоволені позовних вимог.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.04.2025 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Янів Н.М.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Яніва Н.М. від 15.04.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено судове засідання на 06 травня 2025 року, о 11:30 год., в приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області (м. Стрий, вул. Шевченка, 89 Львівської області).
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, від 06.05.2025 року у судовому засіданні оголошено перерву до 27.05.2025 року.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, від 27.05.2025 року у судовому засіданні оголошено перерву до 16.06.2025 року.
Розгляд справи по суті відбувся у режимі відео конференції 16.06.2025 року з участю позивача ОСОБА_1 , його представника - Крічкова І.М. та представника відповідача - Цьорох Ю.Р..
Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Застосовані судом норми права.
Згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024№ 3633-ІХ) інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
За приписами абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до абз.12, 13 ч.3 ст.22 цього Закону поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно з абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (в редакції, чинній з 29.06.2024 згідно з постановою КМУ № 747 від 25.06.2024), повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Згідно з абз.2, 3 п.34 Порядку (в редакції, чинній з 27.08.2024 згідно з постановою КМУ № 951 від 16.08.2024) у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно з пп.2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно довідки від 06.06.2022 року №1304-5001703532 взято на облік як внутрішньо переміщену особу.
Відповідно до військового квитка серія НОМЕР_1 вбачається, що 01.06.2022 року ОСОБА_1 взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 перебуваючи на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний, 20.12.2024 року уточнив свої персональні дані за допомогою електронного кабінету військовозобов'язаного Резерв +.
Також, судом встановлено, що у 2023 році ОСОБА_3 пройшов ВЛК та 10.05.2023 року отримав повістку з відміткою «до особистого розпорядження», а 22.03.2024 року звертався із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка була задоволена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_4 ..
З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.05.2025 року вбачається, що 08.11.2024 року ОСОБА_1 направлена повістка з датою прибуття 24.11.2024 року - мета виклику «для уточнення даних». При цьому повістка була надіслана в АДРЕСА_1 .
Надалі, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 03.04.2025 року, ОСОБА_1 , 04.04.2025 року був доставлений групою оповіщення до ІНФОРМАЦІЯ_2 як особа - порушник військового обліку, після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову.
Згідно постанови від 03.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 № 644/25 визнано винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП тобто за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинених в особливий період, що виразилось в тому, що починаючи з 16 травня 2024 року по 16 липня 2024 року ОСОБА_1 не уточнив свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника або у районному (міському) територіальному центр комплектування та соціальної підтримки або за допомогою електронного кабін військовозобов'язаного Резерв +, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, що складає 17000 грн.
Поміж тим судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12ААГ №627115 є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання.
Згідно довідки ОР 670769 ЦБ/ПБ 10013/188 позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні соціального захисту населення м. Стрий і отримує соціальну допомогу як інвалід ІІ групи.
Також згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку №87 від 07.04.2025 року позивач ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_2 разом із своєю матір'ю - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Мотиви, з яких виходить суд.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 вбачається, що 01.06.2022 року ОСОБА_1 взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення видно, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний, 20.12.2024 року уточнив свої персональні дані за допомогою електронного кабінету військовозобов'язаного Резерв +.
Судом встановлено, що посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 було відомо про неоновлення даних позивачем, ще 08.11.2024 року, оскільки направлялася повістка, трек номер 0610205238320, як результат є звернення до органів Національної поліції України № Е601926 від 04.12.2024 року про порушення військового обліку.
Зазначене підтверджує незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_4 , оскільки ч. 7 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст. ст. 210 та 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Тобто відповідачу було відомо про не оновлення даних позивачем більше ніж за три місяці до дня винесення оскаржуваної постанови, що не узгоджується з положеннями ч. 7 ст. 38 КУпАП, тобто останній день притягнення до адміністративної відповідальності - 08.02.2025 року (три місяці від 08.11.2024 року).
В такому випадку начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 мав закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Крім того, протокол та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 містять у собі неточності та описки, зокрема такі були складені 03.04.2025 року, однак доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач був тільки 04.04.2025 року, що і підтверджується змістом оскаржуваної постанови, тобто протокол № 644/25 про адміністративне правопорушення та постанова №644/25 по справі про адміністративне правопорушення складені раніше ніж встановлення факту вчинення самого правопорушення (протокол та постанова складені 03.04.2025, а правопорушення виявлено 04.04.2025 року).
Відтак, суд бере до уваги недотримання посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за №36/41381, що також свідчить про незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Суд також бере до уваги те, що при накладанні адміністративного стягнення начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у Львівській області, у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП не враховано особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а саме ОСОБА_1 є вимушеним переселенцем; особою з інвалідністю ІІ групи; проживає разом із мамою, пенсіонеркою; отримує соціальну пенсію в розмірі, що є суттєво меншою за прожитковий мінімум. Вищевказані обставини роблять неможливим виконання постанови № 644/25 від 03.04.2025 року.
Крім того, згідно усталеною практикою, зокрема у постанова колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 599/67/25 провадження № А/857/8041/25 зазначено «…неуточнення військово-облікових даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (тобто в період 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року включно) у відповідності до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ, а саме адреси проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інших персональних даних, шляхом самостійного прибуття до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), має кваліфікуватись за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП», тому застосування до спірних правовідносин ст. 210 КУпАП є безпідставним.
Відтак, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, з неповним з'ясуванням обставин справи та винесена з порушенням встановленого порядку накладення адміністративних стягнень.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
Відповідно до позиції, яка викладена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019р. в справі № 560/751/17, Верховний Суд вважає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Обов'язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача у даній справі відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Відтак, відповідно до постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
За наведених обставин,аналізуючи матеріали справи, як окремо, так і у сукупності, суд вважає, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення ним правопорушення, як і відсутність доказів на порушення позивачем приписів ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та спростування цієї обставини в ході розгляду справи судом, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 20, 47, 77, 90, 210-211,229, 241-246, 286 КАС України, ст.293 КУпАП України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову № 644/25 від 03.04.2025 року про накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та провадження по справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_4 .
Суддя Назар ЯНІВ