Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/798/24
Провадження № 1-кп/723/243/25
19 червня 2025 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд,
Чернівецької області, в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сторожинець угоду про визнання винуватості від 18 червня 2025 року, по кримінальному провадженню № 12023262150000634 від 21 грудня 2023 року по обвинуваченню у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.246 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, приватного підприємця, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, військовозобов'язаного, раніше не судимого
встановив:
ОСОБА_5 , обвинувачувався в тому, що він 21.12.2023 року перебуваючи неподалік с. Фальків Вижницького районгу Чернівецької області, порушуючи встановлений порядок охорони раціонального використання та відновлення лісу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, придбав у невстановленої особи деревину в кількості 20 колод породи «смерека» загальною масою 14,31 м. куб., яка була отримана в результаті самовільної рубки двох дерев цієї породи пнями 0,65 м. та 0,80 м., достовірно знаючи про таку самовільну рубку завантажив деревину на автомобіль марки «КАМАЗ» моделі «53212» реєстраційний номер НОМЕР_1 та незаконно перевозив зрубану деревину до смт Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області, заподіявши тим самим істотну шкоду в розмірі 35384 грн. 16 коп.
Таким чином ОСОБА_5 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України - перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду.
В ході судового розгляду між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , 18 червня 2025 року, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості, на тих умовах, що обвинувачений повністю і беззастережно визнає свою винуватість в скоєному кримінальному правопорушенні і йому призначається покарання за ч.1 ст.246 КК України, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становит 17000 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_6 погодився із всіма доказами його винуватості, зазначеними в обвинувальному акті, підтвердив факт визнання винуватості та разом із прокурором ОСОБА_3 просили затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене покарання.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_5 класифікується, згідно ст.12 КК України, як тяжкий злочин.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він, при цьому, має право мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Обвинувачений також цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, в т.ч. і щодо обмеження права на оскарження вироку, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватими, вид покарання і обов'язки, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.
Обвинувачений відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України і розуміє, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також обвинувачений розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Судом також з'ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, щодо обмеження права на оскарження вироку.
При цьому обвинуваченому, захиснику та прокурору були роз'яснені підстави оскарження обвинувального вироку як в апеляційному так і в касаційному порядку.
В судовому засіданні, шляхом опитування сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Кримінальне правопорушення за ч.1 ст.246 КК України, кваліфіковано правильно і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов'язання.
Судом встановлено наявність фактичних підстав для визнання винуватості, а перевіривши угоду, суд знаходить, що вона відповідає вимогам КПК України в т.ч. і в частині призначення обвинуваченому покарання оскільки обвинувачений вину визнав повністю і беззастережно. Розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що є пом'якшуючими вину обставинами. Раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю свого проживання.
Суд враховує пом'якшуючі вину обвинуваченого обставини та відсутність обтяжуючих обставин, тяжкість злочину, особу обвинуваченого та вважає, що узгоджене сторонами покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів.
Таким чином суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
Суд також знаходить, що питання щодо вирішення долі речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 367-371, 373-374, 474, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18 червня 2025 року між обвинуваченим в кримінальному провадженні № 12023262150000634 від 21.12.2023 року ОСОБА_5 та прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 .
ОСОБА_5 визнати винуватим в скоєнні злочину, що передбачений ч.1 ст. 246 КК України та призначити йому за цією статтею, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 18.06.2025 року, покарання, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речовi докази по справi, а саме:
-20 колод породи «Ялина» різною довжиною загальним об'ємом 13,9 куб. м. які зберігаються на території Нижнього складу Красноїльського лісництва за адресою вул.. Кузе, 6 смт. Крпасноїльськ, Чернівецького району Чернівецької області - конфіскувати;
- вантажний автомобіль марки «КАМАЗ» моделі «53212», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити в його користуванні.
На вирок може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суду через Сторожинецький районний суд, Чернівецької області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема:
- обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку суду, після його проголошення, негайно вручити засудженому та прокурору.
СУДДЯ: ОСОБА_7