Справа № 333/5050/25
Провадження № 1-кс/333/2023/25
11 червня 2025 року м. Запоріжжя
Слідча суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , слідчого: ОСОБА_3 , прокурора: ОСОБА_4 , підозрюваного: ОСОБА_5 , захисника підозрюваного: ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі лейтенанта Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , погоджене процесуальним прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 62024080100005893 від 19.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгород Закарпатської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, військовослужбовця, який перебуває на посаді водія інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , має інвалідність 3-ї групи, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
11.06.2025 року слідчий першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі (з дислокацією у місті Запоріжжі та м. Мелітополі), звернувся до суду із даним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані наступним.
Першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024080100005893 від 19.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 29.07.2023 № 228 ОСОБА_5 призначено на посаду водія інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 та уважається, що з 28.07.2024 він справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_8 від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_8 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 за мобілізацією, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, 09 травня 2024 року, самовільно залишив місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , який дислокувався поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , після чого свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв до 13 лютого 2025 року.
Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану..
15 березня 2025 року військовослужбовця ОСОБА_5 , обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення..
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.
17.04.2025 прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя подано клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62024080100005893 від 19.08.2024 за ч. 5 ст. 407 КК України.
08.05.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/3473/25 (провадження №1-кп/336/1093/2025) зазначене клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності повернуто прокурору у зв'язку з неодноразовою неявкою підозрюваного в судове засідання. Судом встановлено, що 21.04.2025 ОСОБА_5 залишив військову частину НОМЕР_2 , командир якої надав йому письмову згоду на подальше проходження військової служби, проте його місцезнаходження наразі невідоме.
26.05.2025 прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону винесено постанову про визначення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024080100005893, відповідно до якої закінченням строку досудового розслідування визначено 16.07.2025.
27.05.2025 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук. У зв'язку з тим, що підозрюваний умисно переховується від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений тяжкий злочин, того ж дня досудове розслідування зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
10.06.2025 місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, у зв'язку з чим досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024080100005893 відновлено на підставі ч. 1 ст. 282 КПК України.
Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчиняти нове кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти інкриміноване правопорушення.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На підставі вищевикладеного, слідчий просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, без визначення застави.
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які були викладені в клопотанні.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав, зазначених слідчим у клопотанні.
Підозрюваний та його захисник заперечували відносно клопотання, просили призначити більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши пояснення слідчого, думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідча суддя виснує, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024080100005893 від 19.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В межах вищевказаного кримінального провадження 15 березня 2025 року ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
17.04.2025 прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя подано клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62024080100005893 від 19.08.2024 за ч. 5 ст. 407 КК України.
08.05.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/3473/25 (провадження №1-кп/336/1093/2025) зазначене клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності повернуто прокурору у зв'язку з неодноразовою неявкою підозрюваного в судове засідання. Судом встановлено, що 21.04.2025 ОСОБА_5 залишив військову частину НОМЕР_2 , командир якої надав йому письмову згоду на подальше проходження військової служби, проте його місцезнаходження наразі невідоме.
26.05.2025 прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону винесено постанову про визначення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024080100005893, відповідно до якої закінченням строку досудового розслідування визначено 16.07.2025.
27.05.2025 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук, досудове розслідування зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
10.06.2025 місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 встановлено.
Клопотання слідчого оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень.
Підозрюваному ОСОБА_5 завчасно вручене клопотання слідчого та додані до нього документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).
В іншому своєму рішенні Суд наголосив (справа "Чеботарь проти Молдови" від 13.02.2008 р.), що "для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданим у відповідності до ст.5 п.1 (с), поліція не повинна мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Так само не обов'язково, щоб затриманій особі в подальшому було пред'явлено обвинувачення або ця особа постала перед судом. Метою попереднього утримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яка повинна підтвердити або розвіяти підозри, що є підставою для затримання. При цьому, обґрунтована підозра є важливою гарантією від свавільного тримання під вартою або затримання особи".
Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих слідчим матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності..
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. На думку слідчого судді, слідчим надані вагомі докази на підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем, підозрюється у скоєнні військового злочину, за який ч. 5 ст. 407 КК України передбачене покарання за цей злочин у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року (п. 36) ЄСПЛ вказав, «…Суд зазначає, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Однак, Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, пункти 80-81, рішення від 26 липня 2001 року)…».
Відповідно до пункту 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, «…Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування або повторного вчинення злочинів. Суд визнає, що з огляду на серйозність обвинувачень, висунутих проти заявника, органи влади мали підстави вважати, що існування такого ризику було встановлено із самого початку. Однак, Суд неодноразово наголошував, що тяжкість обвинувачень сама по собі не може бути виправданням тривалих періодів запобіжного ув'язнення..».
З матеріалів клопотання вбачається, що в межах цього кримінального провадження ОСОБА_5 вже допускав порушення свого процесуального обов'язку щодо явки до слідчого та суду за викликом; знов безпідставно залишив військову частину, яка надала згоду на проходження в ній військової служби, що стало підставою для повернення без розгляду клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 407 КК України; переховувався від органу досудового розслідування. Дані обставини свідчать на нехтування підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та схильність до вчинення суспільно-небезпечних діянь та вказують, що наявні заявлені слідством ризики переховування від слідства та суду та вчинення підозрюваним нового кримінального правопорушення і
В матеріалах справи відсутні відомості, що внаслідок стану здоров'я підозрюваний не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
Слідча суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вагомість існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, виснує, що заявлені вимоги про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
З огляду на положення ст. 197 КПК України, з яких вбачається, що строк тримання під вартою може визначатися лише в межах строку досудового розслідування, слідча суддя вважає за необхідне визначити строк дії цього запобіжного заходу - 36 днів з дня проголошення цієї ухвали.
Необхідність арешту підозрюваного ОСОБА_5 , що обмежує його особисту недоторканість, не буде суперечити нормі ст. 5 ч.1 п. «b» Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом. Такі обов'язки передбачено в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, зокрема, в ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що не визначення розміру у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, є правом, а не обов'язком слідчого судді, з огляду на особу підозрюваного, який раніше не судимий, має наслідки на стан здоров'я у зв'язку з пораненням під час військової служби, тяжкість інкримінованого злочину, майновий стан підозрюваного та його стан здоров'я, слідча суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, в межах визначених ст. 182 КПК України, - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням положень ЗУ «Про державний бюджет на 2024 рік» складає 60560, 00 грн.
Також слідча суддя вважає за необхідне, у разі внесення вищевказаного розміру застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, слідчого судді та суду, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження; повідомляти слідчого, суд, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст.ст. 3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196,309 КПК України слідча суддя, -
Клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі лейтенанта Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , погоджене процесуальним прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 62024080100005893 від 19.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 36 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обчислювати з 11.06.2025 р. з 15-15 год.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , одночасно з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560, 00 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок)..
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена у будь-який момент в строк до 16.07.2025 р. (включно), як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, Банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача (IBAN) UA378201720355249002000001205, Призначення платежу: вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 16.07.2025 р., обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, слідчого судді та суду, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження;
- повідомляти слідчого, суд, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній особі наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Виконання ухвали доручити ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» або Державній установі «Вільнянська установа виконання покарань (№11)».
Ухвала діє до 16.07.2025 р. включно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду. Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1