Справа № 309/1401/25
Провадження № 2/309/441/25
22 травня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді Волощук О.Я.
при секретарі Кальчевій Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хуст за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
Адвокат Плешинець М. В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок, загальною площею 187,7 кв.м, житловою площею 87,7 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 13 грудня 2001 року відповідач ОСОБА_2 набув у власність згідно договору дарування, житловий будинок, загальною площею 61.43 кв.м, житловою площею 47.95 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Також відповідач ОСОБА_2 згідно рішення 12 сесії 5 скликання Хустської міської ради від 04 березня 2009 року за № 1159 виготовив Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 431927 за кадастровим номером 21108000000:01:013:0129, розміром 0,0562 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку.
Після чого відповідач ОСОБА_2 виготовив будівельний паспорт на забудову земельної ділянки індивідуального забудовника на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , згідно витягу з рішення № 690 про надання дозволу на ведення індивідуального будівництва виконавчого комітету Хустської міської ради. Вказаним рішенням також новому житловому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 та дозволу на виконання будівельних робіт відділу містобудування та архітектури Хустської міської ради № 80/2006 від 21.07.2006 р.
Вищезазначений житловий будинок був завершений будівництвом в 2008 році і придатний до надійної та безпечної експлуатації, що підтверджується довідкою інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3 та технічним паспортом на цей житловий будинок реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності ТІ01:2534-3476-1943-6159, згідно якого будинок має загальну площу: 187.7 кв.м. житлову площу: 87.7 кв.м.
Сторони вирішили, що даний житловий будинок повинен бути оформлений саме на дружину відповідача ОСОБА_1 , оскільки відповідач здебільшого знаходиться за кордоном та не може здійснювати належним чином свої права, як власника. З метою державної реєстрації права власності на житловий будинок відповідач здійснив поділ земельної ділянки таким чином, щоб кожен житловий будинок, старий та новий знаходились на окремій земельній ділянці. Після чого земельну ділянку загальною площею 0.0360 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 2110800000:01:013:0245 подарував позивачці ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування від 03 грудня 2024 року за № 5626.
Однак, на сьогодні позивачка ОСОБА_1 не може здійснити реєстрацію цього житлового будинку, оскільки розмір земельної ділянки під цим житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 є меншим ніж це передбачено в ДБН В.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», якими передбачено, що граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови. Крім цього, на сьогодні згідно вимог ДБН не допускається розташування на одній земельній ділянці двох житлових будинків. Тобто на сьогодні виникла ситуація, що позивачка не може оформити право власності на збудований житловий будинок, оскільки розмір земельної ділянки є меншим за граничні розміри визначені законодавством, а тому стони не можуть здійснити поділ земельних ділянок таким чином, щоб утворилась земельна ділянка, необхідного розміру. Також сторони не можуть і знести житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки в ньому проживає матір відповідача. Отже відповідач не здійснивши оформлення права власності на добудований у 2008 році житловий будинок фактично поставив позивачку у завідомо невигідне становище, за якого вона не зможе юридично оформити свій добудований будинок.
Позивачка просить суд ухвалити рішення про визнання за нею права власності на житловий будинок, загальною площею: 187.7 кв.м, житловою площею 87.7 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивачка та її представник ОСОБА_4 не з'явилися. Представник позивачки ОСОБА_4 подав заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечив.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Розгляд справи проведено у відсутності сторін, відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що 13 грудня 2001 року відповідач ОСОБА_2 набув у власність згідно договору дарування, житловий будинок, загальною площею 61.43 кв.м, житловою площею 47.95 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 13.12.2001 р. № 7440, посвідченим державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори Король О.Ю.
Відповідач ОСОБА_2 згідно рішення 12 сесії 5 скликання Хустської міської ради від 04 березня 2009 року за № 1159 виготовив Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 431927 за кадастровим номером 21108000000:01:013:0129, розміром 0,0562 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач ОСОБА_2 виготовив будівельний паспорт на забудову земельної ділянки індивідуального забудовника на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно витягу з рішення № 690 від 03.07.2006 р. виконавчого комітету Хустської міської ради про надання дозволу на ведення індивідуального будівництва, вказаним рішенням новому житловому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 та надано дозвіл на виконання будівельних робіт відділу містобудування та архітектури Хустської міської ради № 80/2006 від 21.07.2006 р.
Вищезазначений житловий будинок був завершений будівництвом в 2008 році і придатний до експлуатації, що підтверджується довідкою інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3 та технічним паспортом на цей житловий будинок реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності ТІ01:2534-3476-1943-6159, згідно якого будинок має загальну площу: 187.7 кв.м., житлову площу: 87.7 кв.м.
Даний житловий будинок за згодою сторін оформлений на дружину відповідача ОСОБА_1 .
З метою державної реєстрації права власності на житловий будинок відповідач здійснив поділ земельної ділянки таким чином, щоб кожен житловий будинок, старий та новий знаходились на окремій земельній ділянці. Після чого земельну ділянку загальною площею 0.0360 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 2110800000:01:013:0245 подарував позивачці ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування від 03 грудня 2024 року за № 5626.
Однак, на сьогодні позивачка ОСОБА_1 не може здійснити реєстрацію цього житлового будинку, оскільки розмір земельної ділянки під цим житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - є меншим ніж це передбачено в ДБН В.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
За приписами ст.321 ЦК України право власності є непорушним.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Оскільки під час розгляду справи відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстав, які не дозволяють визнання права власності за позивачкою, судом не встановлено, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі. Таким чином, суд вважає за можливе визнати за позивачкою право власності на житловий будинок загальною площею 187,7 кв.м, житловою площею 87,7 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, на підставі ч.1 ст.142 ЦПК України позивачці необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову згідно квитанції від 04 квітня 2025 року №9 АТ «Ощадбанк», що становить 605,60 грн. Решту судових витрат у сумі 605,60 грн. суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки з відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 18, 76-81, 142, 259, 263-265, 273, ЦПК України, ст. ст. 328, 334 ЦК України, ст. 120 ЗК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок, загальною площею 187,7 кв.м, житловою площею 87,7 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору в сумі 605 гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.
Суддя Хустського
районного суду: Волощук О.Я.