Справа № 309/1373/25
Провадження № 2/309/434/25
16 червня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Орос Я.В.
за участю секретаря : Калинич Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Хустський РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів та стягнення сплачених аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Хустський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.І.Франківськ) про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів та стягнення сплачених аліментів.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 17 жовтня 2022 року рішенням Хустського районного суду з ОСОБА_1 вирішено стягувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500 гривень щомісяця. Однак, станом на сьогоднішній день починаючи з 28.12.2022 року син ОСОБА_5 проживає разом з позивачем та знаходиться на його повному утриманні, що підтверджується актом депутата від 19.03.2025року та довідкою №132/10.13-11 від 20.03.2025року виданою Нижньоселищанським старостинським округом.
Враховуючи дані обставини позивач змушений звернутись до суду з позовною заявою про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів та стягнення зайва сплачених аліментів починаючи з 28.12.2022 року..
Відповідно до ч.2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу ОСОБА_2 направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив.
На адресу суду 13.06.2025 року від адвоката Штець І.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшов відзив з якого вбачається наступне.
Щодо строку звернення до суду з відзивом на позовну заяву адвокат зазначає, що ухвалою суду від 07 травня 2025 року по цивільній справі № 309/1373/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Хустський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.І.Франківськ) про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів та стягнення сплачених аліментів відкрито провадження та призначено справу в порядку позовного провадження, призначено підготовче засідання. 31.05.2025 року відповідач отримала позовну заяву з додатками. 02.06.2025 року між адвокатом Штець І.І. та відповідачем ОСОБА_6 було укладеного договір про надання правової допомоги, у зв'язку з чим подано клопотання про можливість ознайомлення з матеріалами справи. Доступ до ухвали суду та заяви із доданими документами мною як представником отримано 02.06.2025 року, після подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та приєднання до електронного суду. Отже, відзив подано в строки передбачені законодавством.
Щодо суті заявлених вимог ОСОБА_1 у відзиві зазначається наступне. Відповідно до рішення Хустського районного суду від 18.12.2013 року справа 309/4443/13-ц шлюб, зареєстрований між сторонами розірвано, неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено на вихованні та утриманні біля матері ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ). Рішення набуло законної сили. Відповідно до 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, питання щодо місця постійного фактичного проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю - ОСОБА_6 визначено самими рішенням суду, яке набрала законної сили. Також відповідно до рішення Хустського районного суду від 17.10.2022 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2500,00 гривень щомісячно до досягнення сином повноліття.
З наведених обставин випливає, що місце постійного проживання сина визначено з матір'ю відповідно до судового рішення. Таким чином, позовні вимоги позивача є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами своїх вимог. Посилання позивача на довідку Нижньоселищенського старостинського округу про те, що син проживає з ним, не може бути належним доказом у цій справі, оскільки місце проживання дитини вже встановлено судовим рішенням. Відповідно до судової практики, рішення суду має пріоритет над іншими документами, зокрема довідками місцевих органів влади. Крім того, відповідно до Сімейного кодексу України, при визначенні місця проживання дитини враховуються її інтереси, сталість соціальних зв'язків, психологічний стан, умови навчання та матеріальне забезпечення.
Відсутність належних доказів, які підтверджують необхідність зміни місця проживання, є підставою для відмови у задоволенні позову. Таким чином, позовна заява не має правових підстав і не може бути задоволена.
Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Отже, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_4 , що стверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23.10.2024 року (а.с.11).
Згідно рішення Хустського районного суду від 17.10.2022 року вирішено стягувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2500,00 гривень щомісячно до досягнення сином повноліття (а.с.9-10).
Відповідно Акту обстеження житлово-побутових і матеріальних умов громадянина від 19.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , проживає разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , а також зі слів сусідів: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за даною адресою з 28.12.2022 р. проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на утриманні батька (а.с.8).
Факт проживання сина ОСОБА_5 разом з батьком станом на сьогоднішній день також підтверджено довідкою №132/10.13-11 від 20.03.2025 року виданою Нижньоселищанським старостинським округом (а. с. 12).
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Вимогами статей 78, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст.18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
За змістом ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тобто обов'язок утримувати дитину є рівним для обох батьків.
Відповідно до ст. 181 ч.ч. 1,2 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За вимогами ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.
З викладеного суд приходить до висновку, що той, з ким мешкає дитина має право на отримання допомоги на утримання дитини від іншого з батьків.
Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ч.4 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до частини другої статті 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Положення статті 192 СК Україні передбачають, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Щодо твердження відповідача про зазначення місця проживання сина у рішенні суду про розірвання шлюбу суд зазначає наступне. Розгляд справи про розірвання шлюбу здійснювалось у 2013 році, а тому враховуючи тривалий проміжок часу який пройшов з розгляду даної справи фактичне місце проживання дитини може бути змінене. Також, суд бере до уваги те, що позивачем долучено до позовної заяви підтвердження факту проживання сина разом з ним, а саме додано Акт обстеження житлово-побутових і матеріальних умов. Натомість відповідач не долучила жодних підтверджуючих документів про утримання сина та проживання його разом з нею. Щодо Довідки про зареєстрованих осіб від 06.06.2025 року №222/10.13-11, яку долучено відповідачем до відзиву, суд оцінює критично, адже місце фактичного проживання відповідача ОСОБА_2 та місце її реєстрації може бути різним.
Отже, оскільки на даний час син ОСОБА_5 проживає разом з батьком, позивачем по справі, на користь відповідачки, матері дитини стягнуто аліменти на його утримання, при цьому належної участі відповідачка в утриманні сина не бере, то суд прийшов до висновку, що відповідачка втратила право на отримання аліментів і через зміну сімейного стану є необхідним припинити примусове стягнення аліментів з позивача, батька дитини на його утримання.
Щодо вимоги про стягнення сплачених аліментів суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Аналіз наведеної норми права свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 02.07.2014 у справі № 6-91цс14.
Зважаючи на те, що грошові кошти у розмірі 66290 грн. були набуті як аліменти на утримання сина, тобто не безпідставно та за відсутності достовірних та переконливих доказів недобросовісного набуття їх відповідачем, відсутні правові підстави для стягнення їх з останньої.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 382/1728/18 (провадження № 61-9514св19).
Фактично позовні вимоги про повернення сплачених аліментів на підставі ст.1215 ЦК України зводяться до повороту виконання, тоді як відповідно до ч.2 ст.445 ЦПК України у справах про стягнення аліментів поворот виконання не допускається, незалежно від того, в якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Обставин, за яких законом допускається поворот виконання рішення про стягнення аліментів, судом не встановлено.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 223 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити частково .
Припинити стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500 грн. щомісячно, які з нього стягуються відповідно до рішення Хустського районного суду від 17.10.2022 р. (справа № 309/4057/22) починаючи з 28 грудня 2022 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 1211 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 19.06.2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.